Тема дружби й товариства у творчості А. С. Пушкіна

Чарівність ім’я Пушкіна невичерпно. Одна з найважливіших тем його поезії – тема дружби, товариства, вселюдської доброти. Друзі значили для Пушкіна багато. У ліцейські роки це були студенти, охоплені як і сам майбутній поет, вільнолюбними настроями. Серед них И. И. Пущин, В. К. Кюхельбекер, А. А. Дельвиг. Шість років друзі провели в Царському Селі, ділилися радісними враженнями від навчання, мріяли про оновлене Майбутнє Росії, писали вірші. Згадуючи в 1825 році свої ліцейські роки, Пушкін писав:

Друзі мої, прекрасний наги, сполучник!

Він,

як душу, нероздільний і вічний –

Неколебим, вільний і безтурботний

Зростався він під покровом дружних муз.

У більше пізній період друзі для Пушкіна – відволікання від щоденності, повсякденності, занурення в сладостные спогаду про незабутні роки навчання. Що стосується Дельвига, те в послелицейский період вони з Пушкіним були не тільки друзями, але й співробітниками, разом видавали “Літературну газету”. Довідавшись про смерть друга, Пушкін гірко журився. Пізніше він напише:

Смутний гуляю – із мною доброго

Дельвига ні,

У темній могилі почив художників \’друг і радник.

Пушкін

належав до покоління, на частку якого випали й Вітчизняна Війна 1812 року, і виховання декабристів в 1825 році. Поколінню, можна сказати, героїчному, що представили безстрашних синів батьківщини, поколінню, у якому були закладені героїчні риси. Будучи одним із кращих представників цього покоління, Пушкін виявив у своєму характері його риси з найбільшою виразністю. Звідси й виняткова щирість, чесність і твердість у відносинах із друзями, будь те однолітки-ліцеїсти, декабристи або літератори.

Правда, не можна сказати, щоб у відносинах із друзями в Пушкіна не було ніяких розбіжностей і незлагод. Безперечно, такі були: розвивався сам поет, мінялися з роками і його друзями. Згодом мінялися багато симпатій Пушкіна.

Темою дружби перейнятий і вірш поета, присвячене своєму другові Чаадаєву, у якому юний Пушкін призиває свого старшого за віком приятеля присвятити вітчизні душі прекрасні пориви. Що стосується цієї дружби, то вона була не ідилічної, а із суперечками, з розбіжностями. Втім, як усяка теперішня дружба. Незважаючи на те, що поет не один раз висловлював Чаадаєву своя незгода з його зневажливими оцінками минулого й сьогодення в Росії, дружба не переривалася, тому що засновано була на повазі й людському взаєморозумінні.

Усім відома дружба Пушкіна з декабристами. Навіть самому Миколі I на аудієнції поет сказав: “Став би в ряди заколотників”, відповідаючи на запитання, як він надійшов би, якби був тоді в Петербурзі. Однак відомо, що між Пушкіним і декабристами відбувалося чимало суперечок і до повстання, і після його поразки. А вся справа в тому, що дружба ця була заснована не на підтакуванні, не на взаємних лестощах, а на гідному відстоюванні своїх поглядів, як і личить теперішнім друзям.

Звідси можна зробити висновок: дружба для Пушкіна – це визнання іншого людського характеру, іншого шляху, це щиросердечна щедрість, а не самоствердження. До таких відносин у дружбі, до такої шляхетності, до безстрашного відстоювання щирих цінностей повинні прагнути й ми, нащадки безсмертного генія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тема дружби й товариства у творчості А. С. Пушкіна

Categories: Нові твори

Links