Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Суспільство майбутнього” і сьогодення в романі Е. Замятіна “Ми”

“Суспільство майбутнього” і сьогодення в романі Е. Замятіна “Ми”

Теперішній письменник – це завжди мислитель, що прагне заглянути в Майбутнє, пророчити життя нащадків. Але письменник – це й людина, що створює систему: моральних цінностей, поглядів на історію, розвиток суспільства. Література часто ставала засобом пропаганди ідей письменника. Із цим, зокрема, зв’язане виникнення в літературі жанру утопії. У добутках цього жанру зображувався ідеальний, з погляду автора, принцип побудови суспільства. Але паралельно розвивається й жанр антиутопії

Життя змушувало письменників задуматися: чи не

так гарні будуть ті результати, до яких може прийти людство? Взагалі, що є прогрес? Те, що допомагає людині стати хазяїном природи, миру почуттів, свого ж єства? Але чи не приведе це до втрати людиною своєї індивідуальності, до знеособлювання сірої однакової маси? Е. Замятін – письменник, якому вдалося досить точно розглянути прикмети якогось антипрогресу в навколишній дійсності першого років радянської влади

Звичайно, предметом його міркувань стає не тільки технічний прогрес, але й ті суспільні ідеали, які висувалися за незаперечні істини. Замятін задається питанням: яким повинне бути майбутнє, щоб людина

почувала себе щасливим, щоб здійснив свої надії, реалізував ідеали? Один з можливих відповідей на це питання – знаменитий “четвертий сон” Віри Павлівни з роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Е. Замятін начебто спеціально повторює опис цієї, однієї із класичних утопій: його герої живуть комуною в місті зі скла й металу

У романі “Ми” у фантастичному й гротесковому вигляді з’являється перед читачем можливий варіант суспільства майбутнього. Приводиться мрія сильних миру цього: “Життя повинна стати стрункою машиною й з механічною неминучістю вести нас до бажаної мети”. На жаль, у такому суспільстві немає нічого, що б не передвіщала вже сучасна письменникові реальність

Перед нами розвертається “математично доконане життя” Єдиної Держави. Символічний образ “вогнедишного інтеграла”, чуда технічної думки й одночасно знаряддя найжорстокішого поневолення, відкриває книгу. Бездушна техніка разом з деспотичною владою перетворили людини в придаток машини, відняли в нього волю, виховали в добровільному рабстві

Мир без любові, без душі, без поезії. Людині-“нумеру”, позбавленому ім’ю, було викликано, що “наша несвобода” є “наше щастя” і що це “щастя” – у відмові від “я” і розчиненні в безособовому “ми”. Викликано, що художня творчість – “уже не безпардонний солов’їний свист”, а “державна служба”. Особисте життя теж розглядається як державний обов’язок, виконувана відповідно до “табеля сексуальних днів”.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Антиутопія для антилюдства (По романі Е. И. Замятіна “Ми”) Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували счастли вый мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної одиниці....
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ Е. ЗАМЯТІНА Й РЕАЛЬНІСТЬ XX СТОЛІТТЯ(По романі “Ми” ) Теперішня Література може бути тільки там, де неї роблять не виконавчі й благонадійні, а божевільні єретики… Е. И. Замятін Євгеній Іванович Замятін став друкуватися з 1913 року, і із цього часу придбали популярність його повести “Повітове”, “На куличках”, “Остров’яни” і інші. Роман “Ми”, написаний автором в 1921 році, побачив світло...
Особистість і тоталітарне суспільство (по романі Е. С. амятіна “Ми”) Людині властиво замислюватися про майбутнє, намагатися розглянути його обрису. Скільки письменників у різні історичні епохи намагалися приоткрити завісу, за якої ховається будущее, намагалися вгадати те, що не дано знати нікому: Кампанелла (“Місто Сонця”), романи Жуля Верна, Н. Г. Чернишевский “Що робити? ” і інші. Таким письменником-фантастом був і Е. Замятін...
Осудження насильства над людина в романі Замятіна “Ми” Е. І Замятін не збирався писати пародію на комунізм, він намалював фінал розвитку будь-якого суспільного лада, у підставі якого закладена ідея насильства над людиною. Таким чином, головної в романі “Ми” є тема свободи особи. Розкривається ця тема за допомогою пародійного переосмислення ідеї “загальної рівності”. Замятін був супротивником цієї тези, цінуючи...
Роман Е. И. Замятіна “Ми” Творчий шлях Євгенія Замятіна виявився досить нелегким. Його роботи не просто не визнавалися в на-ший країні, але строго заборонялися. Видавати роботи доводилося за кордоном. Насамперед це стосується роману “Ми”, опублікованого вперше в Празі. У романі піднімаються найважливіші проблеми чоло-веческой життя. Насамперед це пошук щастя Ав-Тор пише роман у вигляді своєрідного...
Стаття Замятіна “Я боюся” Першої за часом, та й за значенням стала сама нашуміла зі статей Замятіна “Я боюся”. У ранні післяжовтневі роки в літературі переважав безпосередній відгук на події – піднятий, стверджуючий, але багато в чому поверхневий. Замятін без натяків заявив, що цього недостатньо, що не можна задовольнятися творчістю “в’юнких авторів… знаючих, коли...
Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, людиною набагато старшою...
Міркування про антиутопію Замятіна Дж. Оруелл сказав в 1932 році про роман Е. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якого”. Ця оцінка ідейного змісту роману досить правдива. Але все-таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації й...
Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина –...
Світське суспільство в зображенні Л. Н. Толстого (По романі “Війна й мир”) 1. “Війна й мир” – роман-епопея. 2. Задум і історія появи добутку. 3. Петербуржці й москвичі в романі. 4. Значення добутку для розуміння суспільства XIX століття Що страсті? – адже рано иль пізно їхня солодка недуга Зникне при слові розуму; И життя, як подивишся з холодним вниманьем навколо – Такий...
Ідейний зміст роману Є. І. Замятіна “Ми” Дж. Оруел сказав у 1932 році про роман Є. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якої”. Ця оцінка ідейного змісту роману правдива. Але все ж таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації...
Твір міркування МОЕ ВІДКРИТТЯ Е. И. ЗАМЯТІНА Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
Особистість і суспільство в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман Пушкіна поклав початок російському соціальному роману такими художніми узагальненнями, як образи Євгенія Онєгіна, Володимира Ленского, Тетяни Ларіної. Всі вони – типові представники дворянської молоді того часу. Так, в образі Онєгіна автор узагальнив всі сильні й слабкі сторони світського дворянства, незадоволеного дійсністю, що нудьгує, але нічого не робить, щоб перебороти...
Твір-роздум на тему: Моє відкриття Є. І. Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повісті “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де...
Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Печорин і “водяне суспільство” у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. Роман М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”один із кращих добутків російської літератури. Цей роман коштує в одному ряді з такими шедеврами, як “Горі від розуму”, “Євгеній Онєгін”, “Ревізор”. Роман був написаний в епоху, що наступає після грудневого повстання...
“Водяне суспільство” у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” “Герой нашого часу” – соціально-психологічний роман, у якому автор ставив перед собою завдання розкрити внутрішній світ героя, “дослідити душу людську”. Лєрмонтов – романтик, тому проблема особистості – центральна проблема романтизму і, природно, творчості поета. Однак новаторство “Героя нашого часу” полягає в тому, що конфлікт особистості і навколишнього світу вирішується за...
Твір міркування Моє відкриття Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
Ідейний підтекст роману-антиутопії Є. І. Замятіна “Ми” “Сигналом про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави” назвав роман Замятіна Дж. Оруел. Дивно, але роман написаний у 1920 році, має рідкий дарунок передбачення. Замятін вже тоді звернув увагу на тенденції, що насторожують, у політиці молодої держави – на приголомшливу байдужість до долі окремої...
“Ми” Замятіна – роман-антиутопія “Майбутнє світле й прекрасно”, – писав у своєму відомому романі “Що робити?” ідеолог російської революції Н. Г. Чернишевський. З ним погоджувалися багато російських письменників минулого століття, що створили свої варіанти соціальних утопій, а саме: Л. Н. Толстой і Н. О. Некрасов, Ф. М. Достоєвський і Н. С. Лєсков. XX століття...

“Суспільство майбутнього” і сьогодення в романі Е. Замятіна “Ми”

« “Мій обов’язок перед батьківщиною”

ДРУЖБА – ТО НАЙБІЛЬШИЙ СКАРБ. ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО ПРОСТО ОЛЕСЬ ДРУГ »