Скорочено “Сеньйор Президент” Астуриаса

По вечорах під покров порталу Господня із всіх кінців міста стікаються злиденні й каліки, що звикли проводити ніч на його холодних щаблях. Цього разу вони стають очевидцями того, як німий дурачок Пелеле в пориві дикого припадку вбиває перехожого, що приставав і знущався з нього. А ранком всіх їх забирають у поліцейську ділянку, де розслідуються обставини нічної події, що предстали важливою політичною справою, оскільки жертвою виявився полковник Хосе Парралес Сонриенте. Затримані повідомляють ті самі подробиці злочину, свідками якого вони

були, але не це хоче почути від них військовий прокурор, і арештованих б’ють і катують, домагаючись визнання, що вбивство зробили генерал Эусебио Каналес і ліценціат Абель Карвахаль. Тільки безногий сліпий Москіт упорствует, запевняючи, що злиденні брешуть зі страху й звалюють на безневинних злочин, за яке відповідає один Пелеле. Так і вмирає він під катуваннями, втім, його показання не мають сили – адже Москіт сліпий. А Пелеле після вчиненого біг, збожеволівши від страху, і тепер скитается по окраїнних смітниках

Коли звістка про вбивство полковника доходить до Сеньйора Президента, той рве й мече, дістається

й наближеним, і прохачам, що з’явилися на прийом. Глава держави крутий вдачею й швидкий на розправу, усе бояться й тріпотять, побоюючись потрапити йому під гарячу руку, ледве що – і заб’ють за його вказівкою до смерті. Один лише Мигель Кара де Анхель, що “гарний і підступний, як сатана”, і користується безмежною довірою Президента, спокійний і незворушний

Лукавий фаворит уміє догодити тонкими лестощами й робить масу корисних послуг своєму заступникові, що цінує його за розум і відвагу. От і цього разу в нього лоскітливе доручення до улюбленця: є розпорядження про арешт Эусебио Каналеса, але не зовсім зручно відправляти його у в’язницю. Треба попередити генерала й порадити бігти сьогодні вночі, та й допомогти старому шахраєві, не залучаючи при цьому уваги поліції. Міркуючи, як упоратися із завданням, Кара де Анхель попиває пиво в зубожілому кабачку навпроти будинку генерала

Але от з під’їзду виходить дівчина, він вискакує на вулицю й, наздогнавши, вручає їй свою візитну картку й просить передати генералові, щоб він терміново зв’язався з ним, тому що його життя в небезпеці. Незнайомка виявляється дочкою Каналеса – Камилой. Повернувшись у кабачок, Кара де Анхель повідомляє господарку і її залицяльника Луїсові Васкесу, що має намір уночі викрасти генеральську дочку, оскільки старий перешкоджає їхній любові й навіть пропонує Васкесу – агентові таємної поліції – допомогти в цьому дільці. Натхненний перспективою непогано заробити, Васкес при зустрічі легковажно вибовкує своєму приятелеві Хенаро Родасу й про дурачка Пелеле, якого вже три дні розшукує поліція, і про історію з генеральською дочкою

Родас насторожується: дружина Федіна говорила, що Камила обіцяла бути хресної їхнього сина. Жах охоплює його, коли Васкес безжалісно розстрілює подвернувшегося їм по дорозі Пелеле. Після розмови з фаворитом Президента генерал Каналес подавлений і переляканий, хоча нехтує себе за малодушність

Бігти – означає визнати провину, і все-таки благоразумнее піти раді. Повернувшись, він присвячує дочку в розроблений план. О другій годині ночі кілька людей, найнятих Кара де Анхелем, полізуть на дах будинку. Почувши шум, Камила відкриє вікно, зніме тривогу, відволікаючи тим самим увага шпиків і жандармів, а Каналес, скориставшись метушнею, зникне. Очікуючи домовленої години в кабачку навпроти, Кара де Анхель міркує про те, що не великодушність, а підступництво таїлася в реченні високого заступника, генерала повинні вбити, коли він вийде з будинку

Залишається сподіватися, що верх одержать жадібність і своєкорисливість охоронців правопорядку, притягнутих можливістю розграбувати багатий особняк. Мерзенно, звичайно, вести дочку приреченого на смерть, так вуж боляче сподобалася йому Камила. І до чого він докотився: був редактором газети, дипломатом, депутатом, алькальдом, а став ватажком зграї. Усе розвертається, як задумано. Генералові вдається безперешкодно зникнути, а Караде Анхель виносить дівчину, що втратилася почуттів, і тимчасово ховає неї вкабачке.

Коли поутру Федіна прибігає довідатися, що з Камилой, вона знаходить порожній і розграбований будинок. Як співучасницю втечі її заарештовують, але їй нема чого повідомити на безупинно повторюване питання, куди дівся генерал. Вона тільки повторює, що про усім довідалася від чоловіка, якому про це розповів Васкес. У катівні вмирає її немовля, а вона втрачає розум. У ці квітневі дні країна святкує річницю порятунку Сеньйора Президента, якого Провидіння вберегло від бомби терориста

Під час урочистого прийому лунає незрозумілий гуркіт, присутніх охоплює паніка, але виявляється, що це упустили великий барабан, що скачується по щаблях парадних сходів. Кара де Анхель відправляється в будинок брата опального генерала – Хуана Каналеса з реченням дати притулок племінницю, але той поводиться як знехтуваний боягуз, відрікаючись від брата й засуджуючи його, він відмовляється взяти на себе турботи про Камиле, не бажаючи ганьбити свою незаплямовану репутацію. Так само надходять і інші родичі генерала. Спочатку Камила не вірить, що таке може бути, їй здається, що Кара де Анхель нагло бреше, особливо після того, як господарка кабачка зізналася, що була присвячена в його плани. Незабаром вона особисто переконується, що все від її відвернулися, від усього пережитого дівчина важко занедужує

Військовий прокурор з доносів довідається про зустріч Кара де Анхеля з генералом напередодні його втечі й поспішає повідомити Сеньйора Президентові про зрадництво фаворита, але той вигороджує улюбленця. Ця поліція ні на що не годиться, замість того щоб прикінчити Каналеса при спробі до втечі, побігла грабувати його майно. Заарештовують Родаса, а потім і Васкеса, якому балакучість дорого обходиться

Кара де Анхель засмучена слухами, що поширилися по місту, начебто повів він уночі нещасну дівчину, притяг у трактир і згвалтував. Але ж він поводився з Камилой по-рыцарски й не перестає дивуватися власній шляхетності. Скількох людей послав на смерть, а тепер от рятує життя п’яниці й фанфаронові майорові Фарфану, на який надходить донос. Тим часом генерал Каналес після багатьох пригод добирається до границі. На багато чого в нього розкрилися очі, він вірою й правдою служив режиму, що віддає ідеали, рідну землю, народ

Тепер же він сповнений рішучості боротися за праву справу й перемогти. Ліценціат Карвахаль з’являється перед військовим трибуналом. Чотирнадцять свідків підтверджують, що бачили, як він і генерал Каналес прикінчили нещасного полковника Парралеса.

Підсудного присуджують до розстрілу. Камила при смерті, Кара де Анхель не відходить від постелі хворої. От адже як буває: він викрав її з метою опанувати силою, але раптом нахлинула любов, як мара

Він наполягає, щоб священик обвінчав його з умираючої. Надходить наказ з’явитися в заміську резиденцію Сеньйора Президента. Той п’яний і грубо жартує над фаворитом

Кара де Анхель випробовує бажання ринутися на хазяїна й роздавити мерзенний сміх у його горлі, але залишається тим же слухняним, розумним псом, що задоволений своєю порцією недоїдків, задоволений інстинктом, що зберіг йому життя. За наказом Сеньйора Президента в газетах поміщають повідомлення про одруження його улюбленця, де він очолює список бояр, хоча насправді нічого такого не було. Потрапило це оголошення на очі генералові Каналесу, не витримало в нього серце, і помер він на чужині.- Камила поправилася, але начебто вмерла, не пішовши з життя

До всьому навколишній вона ставиться з байдужністю, а Кара де Анхеля втримує поруч себе як щось єдине, що належало їй у цьому далекому світі. Але молодість бере своє, до неї теж приходить любов. Якби їх не з’єднав нещасний випадок, були б вони щасливі, міркують чоловіки. Але над ними згущаються Хмари. Кара де Анхель, здавалося б, як і раніше обласканий Сеньйором Президентом і навіть спрямований з важливою місією Ввашингтон.

Але в порту його містять під варту, причому командує затримкою майор Фарфан. Кара де Анхель сподівається, що вдасться вислизнути від розправи, що поводження, хамський тон, суворість у звертанні з арештантом тільки маневр, адже Фарфан зобов’язаний йому життям. Але надії не збуваються, майор із садистським задоволенням б’є його хлистом до півсмерті. Дарма Камила чекає звісток від чоловіка

Ніхто не говорить їй, що відбулося. У неї народжується син, і вона в повній самоті живе в маєток. У підземній одиначці мучається в’язень, загубивши лік дням, місяцям і майже божеволіючи. Начальник таємної поліції пише повідомлення Сеньйорові Президентові, що відповідно до отриманої інструкції до ув’язненого камери під номером двадцять сім підсаджений сусід. Довідавшись від нього, що, щоб відомстити чоловікові, що кинув її напризволяще, Камила стала коханкою Сеньйора Президента, арештант помер. А портал, де