Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Що по собі лишаєш, людино?

Що по собі лишаєш, людино?

Вони пливуть річкою. Краса така, що Івасю хочеться плакати. На лівому березі піднімається дубовий гай: спочатку дуби великі й товсті, а далі меншають. Останні – зовсім маленькі.

Івась пристає до берега, і ось вони вже йдуть гаєм.

-Бачиш, Івасю, оті перші дуби твій дідусь посадив, коли народився твій татко, а потім щороку саджав нові. Восени збирав жолуді, а навесні – саджав. Щось приймалося, а щось ні. А потім уже з татком твоїм сюди приходив. А ці вже сам твій татко посадив, коли ти народився, – їм стільки років, скільки й тобі. Бачиш,

який гай піднявся за скільки років. Люди по гриби ходять. Скільки разів чула: “Де збирали? В Івановому лісі”.

-Бабуню, а я можу посадити свої дубочки весною?

-Ну, певно, що можеш! У жовтні приїдемо, назбираємо жолудів, а навесні посадиш.

Вони йдуть далі. Але що це? Увесь берег за стежечкою встелено сміттям: залишки якихось вогнищ, трапез, незліченна кількість кульків і пакетиків. Під самим цвинтарем купи будівельного сміття, а поверх нього – стара апаратура, бите скло…

Бабуся зупиняється і схвильовано запитує:

-Це що таке, Івасю! Хто це зробив?

-Це, мабуть, туристи – вони тут ціле літо

жили, а це, – Івась показує на гору сміття біля цвинтаря, – хлопці бачили, як з дачі депутата вивозили. Ну, того, що ліс прихапав.

…Увечері вже бабуся з онуком сідають на ганку. Небо, усіяне зорями, нахиляється низенько-низенько, а Чумацький Шлях, здається, починається з їхнього двору.

-Бабуню, подивись! Зорі то гаснуть, то спалахують, і так без кінця-краю!

-Так, Івасю! Бачиш, засвітилася зірочка – то людина народилася. А ось пролетіла по небу й погасла – значить, померла людина. Бачиш, яку яскраву дорогу залишила. Значить, і людина була така ж – яскрава, як зоря…

Бабуся задумалася, а Івась міцніше притулився до неї.

-Бабуню! Ти говорила, що Господь кожному долю пише. Але ж не кожна людина добра? Чому Господь не робить усіх добрими, чесними й розумними? Який би тоді світ був гарний!

-Та ж над людиною не тільки Господь трудиться, але й диявол. Господь завжди дає людині вибір, і то вже сама людина має думати, у яку воду ступати – у чисту чи каламутну.

Івасик дивиться на бабуню широко розкритими очима, у яких відсвічуються зорі.

– Бачиш, Івасю, людина по-різному життя може прожити, різний слід по собі залишити. Можна занапастити своє життя, як дядько Яник; можна жити, як той недоторканний, що завалив сміттям дорогу до цвинтаря… А можна жити, як твій дідусь: урятувати з вогню твою бабусю Настю, посадити гай, щоб людей звеселяв; заступити півсвіту від наглої смерті…

Бабуся замовкає, пригортає до себе онука.

– Будеш жити, дитинко, то думай, що по собі залишити маєш… Вони сидять обнявшись. Дві маленькі людини, дві рідні душі

Дивляться у високе небо, на якому сяють і їхні зорі…

432 слова За Г. Марчук


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино(Л. Костенко) ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино(Л. Костенко) Слово справжнього митця глибоко западає у душу. “Людино, людино, людино! Збери себе всю у собі воєдино”, – написала поетеса Ліна Костенко. Цей рядок начебто узагальнює звернення митців другої половини XX століття до світової спільноти:...
  2. Людино, я звертаюсь до тебе (наслідуючи Катерину Мотрич) Людино, я звертаюсь до тебе (наслідуючи Катерину Мотрич) Людино! Ти прийшла у цей світ, виконуючи волю Всевишнього. За своїм взірцем і схожим до себе сотворив він тебе. Він наділив тебе своїми рисами, вклав у твою голову розум, щоб ти пізнавала світ. І як люблячий батько простив тобі, коли ти ослухалася...
  3. “Людино, збережи своє обличчя. За оповіданням “Перевтілення” Франца Кафки” Всі ми часто у своєму житті чуємо фразу про те, що людина не повинна втрачати своє обличчя і свій людський вигляд. З одного боку, сенс цього висловлювання розуміється всіма за замовчуванням. З іншого ж боку, якщо замислитися, стає вже не так зрозуміло, тому що обличчя людини фізично завжди виглядає однаково,...
  4. ЯК АБУ-КАСИМ НА ЛІЦИТАЦІЇ КУПИВ СОБІ БІДУ Раз базаром Абу-Касим В день торговий ледве лазив, В своїх капцях ноги тяг, Та торгу він знай пильнує! Тут продасть, там знов купує, Все снуєсь по вулицях. Втім, забили барабани, І валить народ юрбами Там, де возний судовий Став на бочку й викрикає: “Хто охоту й гроші має, Най іде...
  5. Що мені сподобалося у вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” * Хвалу й наклеп приемли равнодушно * И не оспоривай дурня. Однак по своєму змісті ці рядки Пушкіна радикально відрізняються від відповідних рядків як Горация, так і Державіна. В оді Горация муза близька д свого міфологічного нраобразу; неї, божественній покровительці, поет “передоручає” гордість своїми успіхами й у неї ж вымаливает...
  6. “Чого собі не бажаєш, не роби й іншим” На весь світ відомо золоте правило моральності – не вчиняй з іншими так, як не хотів би, щоб чинили з тобою. Дивно, але в цю коротку фразу вкладений глибокий філософський зміст, який робиться таким зрозумілим саме при прочитанні цієї фрази. Більш того, ідея, закладена в цій фразі, наштовхує на нові...
  7. “Бережіть у собі людину!” (за творами А. П. Чехова) Є у світі цінності, над якими не владний час: світ, що оточує нас, з його сонцем і небом, із шурхотінням листя в лісі, із шумом морського прибою, і світ, що в кожному з нас. Світ з його моральними цінностями, розумінням добра і зла, любові і ненависті, відваги і підлоти, безкористя...
  8. Плекаємо в собі майстри! У кожному людині живе підхід до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона створює з людиною диво. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Зачарують душу незрівнянні Твори мистецтва – живопису, музики, літератури. Кожна людина – майстер. Нездатних людей взагалі немає. Знайомлячи з побутом українців, переконуєшся в цьому знову...
  9. Плекаймо у собі майстра! У кожній людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Полонять душу незрівнянні Твори мистецтва – живопису, музики, літератури. Українці – талановитий народ. Кожна людина – майстер. Нездібних людей взагалі немає. Знайомлячись із побутом українців,...
  10. Яким я уявляю собі князя Ігоря? “Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…” я намагався й собі уявити Ігоря. Завдяки майстерності автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, відображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, здається нам таким живим, ніби ми...
  11. Бабуся-служниця – утілення християнських засад життя (“Інститутка” Марка Вовчка) Із-поміж персонажів повісті з великою любов’ю змальовує письменниця бабусю, служницю пана. Була вона “старесенько-старесенькою, – аж до землі поникає, та вся усенька зморщена”, але не звільнили її від роботи. І біля печі допомагає, і в саду працює. А вже лагідна, привітна та добра з усіма! “Зозуленько”, “любко”, “голубко”, “панночку” –...
  12. Вірш О. С. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” 1. Значення творчості. Пушкіна. 2. Аналіз оди “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний… “. 3. М. В. Гоголь про Пушкіна як про національного поета. Творчість О. С. Пушкіна настільки многомерно й разногообразно, що можна виділити досить багато ключових тим і мотивів його добутків. Значення творчості поета дуже велико. Критики нерідко говорять...
  13. Яким я уявляю собі головного героя “Пісні про Роланда”? Із історії та літератури ми знаємо багато випадків, коли історична постать етапна героєм епосу, входила в легенди та народні оповідання. Щодо давнього епосу “Пісня про Роланда” описує події VIII сторіччя, найчастіше правдивих історичних документів зберігається дуже мало, а про те, яким був описаний у легендах і історичних поемах герой, ми...
  14. Які риси характеру я хочу в собі виховати Напевно, це питання варто зв’язати з тим вічним питанням дорослих на приклад “А ким ти хочеш стати, коли виростиш?” або “Ким хочеш бути?”. У молодших класах, коли я одержував це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але це було все несерьезно й нерозважно....
  15. Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: “Не роби іншому того, чого не бажаєш собі” Я підтримую думку, висловлену в прислів’ї. Моральні принципи відомі кожній людині, і щоразу вона має робити свій вибір, починаючи від “сказати чи не сказати батькам про отриману “двійку” до більшістю прийнятого останнім часом “мета виправдовує засоби”. Загальновідомо, що добро – це вияв духовного в людині, зло – бездуховного. Людей, які...
  16. А. С. Пушкін. “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” (аналіз вірша) У вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” Пушкін підбиває підсумок своєму творчому шляху. Він замислюється про сенс життя, про особливу місію, що дається кожній людині з його народження. Пушкіна виконав свою місію. Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний, До нього не заросте народна стежка. Піднісся вище він главою непокірливої Олександрійського стовпа....
  17. Що нового в житті й у самому собі Ви знайшли прочитавши роман “Євгеній Онєгін” Тому почерпнути із цього утвору можна дуже багато чого. Почнемо з почала сюжет: от вуж воістину життєва ситуація. Це далеко не любовний трикутник, навіть не знаю як і назвати. Їсти чому повчитися! Після прочитання волею – неволею замислюєшся про те, яка все – таки складна ця штука – життя: ніколи...
  18. Аналіз Вірша А. С. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” И от, коли ми перечитуємо “Пам’ятник”, наша увага насамперед затримується на латинських словах епіграфа: Я пам’ятник собі спорудив”. У часи Пушкіна серед утворених людей це латинське словосполучення було гарно відомо, як ходова приказка, тому що їм починається самий, може бути, знаменитий із всіх тоді латинських текстів, що вивчалися, – ода...
  19. Складайте собі скарби на небі (за Нагірною проповіддю Ісуса Христа) У Нагірній проповіді Ісуса Христа викладено всі засади християнського вчення, вона відкриває нам особливий шлях, яким слід іти кожному, хто хоче зробити своє життя більш духовним та змістовним, а своє серце – чистим та сповненим любові. Ісус почав свою проповідь з відомого вислову, який багато хто з нас повторював, але,...
  20. Наш земляк Борис Грінченко (“Сам собі пан”) Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського...
Що по собі лишаєш, людино?
«
»