Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)

Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)

1. Роль Софії в появі слухів. 2. Розповсюджувачі суспільної думки. 3. Згубна природа суспільної думки. 4. Візитна картка людини.

Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский Суспільна думка в житті людей грає величезну роль Адже подання про ту або іншу людину ми становить тому, що про нього думають навколишні. Лише при близькому знайомстві ми або відкидає всякі припущення, або погоджується з ними. Причому таке послідовне відношення до людини складалося за всіх часів.

Про суспільну думку писав у своїй комедії “Горе

від розуму” А. С. Грибоєдов У ньому Софія називає Чацкого божевільним. У результаті не проходить і пари мінут, щоб все суспільство й з більшим задоволенням погодилося з реплікою, И саме небезпечне в такому поширенні інформації про людину в тім, що практично ніхто й ніколи не сперечається з подібними судженнями. Усі приймають їх на віру й починають поширювати подібним чином. Суспільна думка, створювана вмілою або мимовільною рукою однієї людини, утворить певну перешкоду для іншого.

Звичайно, не можна говорити про те, що суспільна думка має тільки негативне значення. Але, як правило, коли посилаються

на подібне судження, тим самим намагаються підтвердити невтішні характеристики якоїсь людини. Недарма саме Молчалин, що упевнений, що в його “лета не повинне сміти своє судження мати”, говорить про те, що “злі мови страшнее пістолета”. Він у порівнянні із Чацким приймає закони того суспільства, у якому живе. Молчалин розуміє, що саме воно може стати міцною основою не тільки для його кар’єри, але й для особистого щастя.

Тому, коли збирається фамусовское суспільство, він намагається догодити тим, хто може дати позитивну характеристику його персоні. Наприклад, Хлестова. Молчалин гладив і нахвалював її собачку.

Подібне обходження так їй сподобалося, що вона назвала Молчалина “дружок” і подякувала. Чацкому теж відомо, як складається про людину суспільна думка: “Повірили дурні, іншим передають, / Баби вмить тривогу б’ють – / И от суспільне мненье”. Але він єдиний, хто може йому протистояти. Однак Олександр Андрійович не враховує той факт, що його думка даному суспільству зовсім нецікаво.

Навпаки, Фамусов уважає його небезпечною людиною. Нелестно про нього озивається й сама винуватниця слуху про божевілля – Софія: “Не людина, змія! ” Олександр Андрійович Чацкий новий у цьому суспільстві, незважаючи на те що він був у ньому три роки тому. За цей час дуже багато чого змінилося, але тільки для самого головного героя.

Суспільство ж, його тепер навколишнє, живе за колишніми законами, які їх цілком улаштовують: “От, наприклад, у нас вуж здавна ведеться, / Що по батьку й синові честь: / Будь плохенький, так якщо набереться / Душ тисячки дві родових, – / Той і наречений”. Софія не приймає такого положення справ. Вона хоче влаштувати особисте життя по-своєму.

Але на цьому шляху їй заважає не тільки батько, що ладить їй у наречені Скалозуба, але й Чацкий, на який вона скривджена: “Полювання мандрувати напала на нього, / Ах, якщо любить хто кого, / Навіщо розуму шукати і їздити так далеко?” Образ Софії важливий тут не тільки тим, що вона пустила слух, але й тим, що з’явилася джерелом появи невірної суспільної думки Подання інших героїв про Чацком складається в момент їхнього спілкування. Але ці розмови й враження кожний з них залишає при собі. І тільки Софія виносить їх у фамусовское суспільство, що відразу засуджує парубка. Г. N. Як його знайшли по возвращеньи?

С о ф и я Він не у своєму розумі Г. N. чи Уж з розуму зійшов? С о ф и я (помовчавши) Не те щоб зовсім… Г. N. Однак є прикмети? С о ф и я (дивиться на нього пильно) Мені здається.

Із цього діалогу можна зробити висновок про те, що дівчина не хотіла повідомляти про божевілля Чацкого. При репліці “Він несповна розуму” вона швидше за все мала на увазі те, що зі своїми поглядами Олександр Адреевич зовсім не вписується в те суспільство, у яке потрапив. Однак у процесі діалогу образ головного героя здобуває зовсім інші обриси.

У результаті два чоловіки створюють певна думка про людину, що потім і поширюється в самому суспільстві Тому Чацкий став сприйматися в такому колі як божевільний. В “століття покірності” Олександр Андрійович не могло упокоритися з тим, що люди принижують себе, щоб домогтися чинів і розташування. Він, отсутствуя три роки для того, щоб одержати додаткові знання, не може зрозуміти ті, хто засуджує читання книг.

Чацкий не приймає й пафосні заяви Репетилова про таємні суспільства, зауважуючи: “…шумите ви? І тільки?

” Подібне суспільство не здатне прийняти у своє коло людини, якому навіть кохана дівчина дає таку невтішну характеристику: “… жовч на всіх вилити готів”. Однак не коштує й забувати про те, що Софія хоч у якімсь ступені не згодний із законами фамусовского суспільства, але не вступає з ним у пряму суперечку.

Таким чином, Чацкий залишається один у цьому оточенні. І на перший план виходить не він як особистість, а думка про нього, складене суспільством. Так чому ж суспільство так легко сприймає й дає негативну характеристику молодій, розумній і розсудливій людині?

Найбільш повна відповідь на це питання автор комедії дає тоді, коли до Фамусову починають з’їжджатися гості. Кожний з них представляє певний голос у суспільній думці певного кола людей, у якому вони обертаються. Платон Михайлович попадає під каблук дружини. Він приймає для себе закони того миру, де він перебуває, незважаючи на те що раніше “лише ранок – ногу в стремя”.

Хлестова має гарну репутацію, тому саме їй і намагається догодити Молчалин, щоб суспільна думка була на його користь. Таким уже визнаним “майстром прислужити” є Загорецкий. Тільки в подібному суспільстві будь-яка думка про людину починає поширюватися досить швидко. При цьому подання про нього зовсім ніяк не перевіряється й не оспаривается навіть тими, хто добре знає Чацкого (Софія, Платон Михайлович). Ніхто з них не замислюється про те, що таке негативне відношення губить парубка.

Він один не може впоратися з тим ореолом, що створив йому кохана людина. Тому для себе Чацкий вибирає інший шлях – виїхати. Він вимовляє жоден красномовний монолог, але залишається непочутим. …Божевільним ви мене прославили всім хором.

Ви праві: з вогню той вийде непошкоджений, Хто з вами день пробути встигне, Подихає повітрям одним, И в ньому розум уцелеет. Чацкий іде зі сцени, але на його місці залишається більше сильний супротивник – суспільна думка. Про нього не забуває й Фамусов, якому має бути ще довго перебувати в цьому оточенні. Тому героєві дуже важливо, яке думка про нього зложиться в суспільстві, незважаючи на те що це може бути всього лише одна людина: “Ах! Боже мій!

Що стане говорити княгиня Марья Апексев-На!” На прикладі одного добутку ми побачили, яке згубний вплив може робити суспільна думка на життя людини. Особливо якщо він зовсім не хоче підкорятися його законам. Тому думка стає своєрідною візитною карткою людини.

Воно повинне розповідати про особистість заздалегідь те, про що повинні знати інші перед зустріччю. Хтось прагнути створити собі гарний ореол, щоб надалі вільно просуватися по кар’єрним сходам. А когось це зовсім не хвилює. Але не варто забувати про те, що як би не ставилися до такого поняття, як “суспільна думка”, вона є. І його неможливо не враховувати, якщо ти перебуваєш у суспільстві. А от яка думка про тебе зложитися, цілком залежить від тебе самого.

Зрозуміло, що кожний час диктує свої закони побудови такої характеристики. Однак не варто забувати про те, що є різні люди, і кожна людина може скласти свою думку, а нам потрібно тільки правильно вибирати й прислухатися до того, що про нас думають. Можливо, саме це допоможе якоюсь мірою зрозуміти, що бачать у нас інші люди, і змінити в них сформоване про нас подання


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання,...
  2. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш...
  3. Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають...
  4. Конфлікт епох у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму “ Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт комедії – зіткнення двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають з’являтися люди з новими поглядами, переконаннямі, цілями. Такі люди не брешуть, не пристосовуються, не залежать від суспільної думки. Тому в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания поява таких людей...
  5. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій...
  6. Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування...
  7. Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Історія створення комедії “Горе від розуму”. 2. Причина розбіжностей між представниками “століття нинішнього” і “століття минулого”. 3. Безсмертя комедії А. С. Грибоєдова. А. З. Грибоєдов створив комедію “Горе від розуму” на початку XIX століття. У ті роки на зміну порядкам єкатерининської епохи стали приходити нові віяння, з’явилися в російському...
  8. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”,...
  9. Моральна й цивільна позиція Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. У чому прав і в чому неправий Чацкий. 2. Викриття пороків “століття нинішнього й століття минулого”. 3. Досада “на увесь світ”. У своїй комедії А. С. Грибоєдов протиставив Чацкого московському суспільству, наділивши його рисами трагічного, а не комічного персонажа, однак саме в силу цієї обставини Чацкий поминутно виявляється в...
  10. Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически...
  11. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря...
  12. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття...
  13. “Горе від розуму” А. С. Грибоєдова. Основні проблеми. Мова комедії 1. Творчий шлях письменника, 2. “Горе від розуму”: історія виникнення й основний зміст. 3. Яскрава, образна мова комедії. 4. Вневременность комедії На жаль! Молчалини блаженствують на світі! А. С. Грибоєдов А. З. Грибоєдов, дипломат, талановитий поет, композитор, увійшов в історію російської літератури як автор єдиної, блискучої комедії “Горе від розуму”....
  14. Роль третьої дії в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують...
  15. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей...
  16. Зіткнення “століття нинішнього” і “століття минулого” у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт домедии – конфлікт двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають появляться люди з новими поглядами, убеждениями, цілями. Такі люди не брешуть, не приспосабливаются, не залежать від общественного думки. Тому поява таких людей в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания...
  17. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до...
  18. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають...
  19. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього...
  20. Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою,...
Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)
«
»