Продовольчі ресурси
Уже зараз продовольча проблема на нашій планеті сильно турбує вчених. Деякі народи вже відчули цю проблему на повну силу. І, якщо в такому ж високому темпі, як зараз, буде рости чисельність населення, а з нею й потреби в продовольстві, то наступить продовольча криза на планеті. Харчових ресурсів недостатньо, щоб прокормити така кількість населення. Учені порахували, що на Землі можуть жити, не випробовуючи голоду й не приносячись шкоди природі, тільки 5 мільярдів чоловік. Тоді як нас уже зараз більше шести. Важко уявити собі, що буде далі, і якщо
Сільське господарство використовує земельні, водні, грунтові, рослинні, тваринні й енергетичні ресурси, а також забруднює навколишнє середовище й сприяє її деградації більше, ніж будь-яка інша діяльність людини. Щодня народжуються ще 250 тисяч чоловік, яких потрібно нагодувати й надати житло. Очікується, що до 2020 року населення Землі ськладе 8 мільярдів чоловік. Для того, щоб їх прокормити протягом найближчих 30 років, буде потрібно стільки ж продовольства, ськільки його було зроблено з моменту зародження землеробства
Виробництво продовольства для прокорму всього населення миру – лише одна з багатьох проблем харчових ресурсів. Іншою важливою проблемою є якість їжі, наявність у ній необхідних організму білків, вітамінів і мінералів. Крім того, потрібні великі ськладські приміщення під харчові продукти, що вберегти ресурси від гниття й шкідників.
Основною причиною голоду й передчасної смерті через недоїдання є бідність, який піддана п’ята частина населення миру. Тому з економічної точки зору варто забезпечити бідняків достатнім заробітком або землею, а фермерам повинні бути надані економічні стимули для виробництва харчових ресурсів. І, звичайно, потрібно здійснювати керування світовим господарством такиим образом, щоб знизити рівень шкідливого впливу на навколишнє середовище.
Ськлад харчових ресурсів
На земній кулі існує близько 80 тисяч їстівних Рослин, але людина використовує в їжу тільки 30 культур. Чотири з них – пшениця, рис, кукурудза й картопля – дають нам більше продовольства, чим інші культури, узяті разом.
До інших основних продуктів ставляться риба, м’ясо, молоко, яйця й сири. Однак м’ясо й продукти тваринного походження занадто дороги для більшості людей. Відбувається втрата енергії при подовженні харчового ланцюга.
У міру зростання доходів люди починають споживати зерно побічно, ськармливая його худобі, а вже потім споживаючи саму худобу. У промислово розвинених країнах свійською твариною ськармливается майже половина річного виробництва зерна й біля третини річного світового улову риби.
Основні види сільськогосподарського виробництва
Сьогодні практикуються сільськогосподарські системи:
Індустріальне сільське господарство. Характеризується орієнтацією на вирощування більших урожаїв монокультур або розведення конкретних видів свійських тварина для продажу. Витрачається велика кількість сонячної енергії й енергії викопного палива. Цей вид сільського господарства розповсюджений у промислово розвинених країнах.
Плантаційне Сільське господарство. Спеціалізується на вирощуванні тропічних культур, таких як банани, кава й какао, переважно для продажу в розвинені країни.
Дрібнотоварне сільське господарство. Традиційне дрібнотоварне господарство забезпечує потреби сім’ї самого фермера, а надлишок, отриманий у родючі роки, продається або зберігається на чорний день. Використовується сонячна енергія поряд із працею людей і тяглової худоби. Три основних типи дрібнотоварного сільського господарства – перелогова система землеробства, при якій обробляються невеликі ділянки землі в тропічних лісах, інтенсивне землеробство на порівняно невеликих ділянках землі, і кочове ськотарство. Ця система ведення сільського господарства характерна для сільських районів країн, що розвиваються, де проживає половина населення Землі.
Індустріальне сільське господарство вимагає інтенсивного використання капіталу й енергії, дрібнотоварне – праці людей і тварин, а кочове ськотарство – інтенсивного використання землі. У теперішній і майбутній ситуації на Земній кулі більше ефективної й підходящої бачиться система інтенсивного дрібнотоварного сільського господарства, оськільки ця система вимагає малої кількості землі, капіталів і енергії викопних видів палива.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)