“Поученіє” Володимира Мономана
У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха.
Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII ст.), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його князювання Київська Русь суттєво зміцніла і розквітла як держава і культурний центр. Князь користувався великою повагою і авторитетом
“Поученіє” датується приблизно 1117 роком. Твір складається з трьох частин – вступної, біографічної і дидактичної, композиційно пов’язаних між собою. У вступній частині автор говорить, що його твір написаний не тільки для власних дітей, але й для інших читачів
Дидактичну частину твору Володимир Мономах підкріпляє автобіографічною, щоб на прикладі власного життя застерегти дітей від нерозважливих вчинків і помилок. Він добровільно зрікся Чернігівського престолу, щоб не розв’язувати війну з Олегом, бо він жаліє “хрестьяньїх душ і сел горящих і манастмр”; відмовився від змови братів проти Ростиславичів, щоб не порушити клятву і припинити усобиці. Він здійснив 83 великі походи і багато маленьких, уклав 19 мирних угод з половцями, відпустив з полону близько ста їхніх ватажків, а найлютіших на осторогу іншим – перебив.
Володимир Мономах також виступає не тільки як воїн, але як справжній господар – він не цурається ніякої роботи: працював на конюшні, виконував роботу ловчого, власноруч доглядав за яструбами після полювання. І підкреслює, що всюди його оберігав Господь.
Слід відзначити, що літературний жанр “Поученія” Володимира Мономаха дещо подібний до популярних у середньовічній літературі у Візантії та на Заході батьківських повчань дітям.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)