Міжусобиця Володимира Мономаха й Олега Святославича

Владимир поступився Святополку Изяславичу, як “братові старейшиму” великокнязівський престол у Києві. Надійшов він шляхетно, хоча історики підозрюють у його поводженні й інший мотив: Всеволод і Володимир, фактичний співправитель батька в Києві протягом 15 років, не змогли налагодити ефективну оборону південної Русі від набігів кочівників половців. Тому до моменту смерті батька Володимир у Києві міг і не користуватися популярність. Невипадково “Повість минулих літ” повідомляє про радісну зустріч киянами Святополка. (Цей сюжет

у літописі зберігся навіть після редакції “Повести тимчасового років”, що почали на початку ХII в. за наказом Володимира Мономаха, що стало в 1113 р., нарешті, великим князем київським.)

В 1093 р. Володимир пішов у Чернігів, яким з волі батька володів з 1078 р. Однак і на це місто з погляду родового старшинства Володимир Мономах не мало прав. “За законом” у Чернігові повинні були сидіти його двоюрідні брати – Святославичи, тому що їхній батько був старше Всеволода, батька Володимира. Однак уступати Чернігів Святославичам Володимир Мономах не збирався. У розпорядженні Володимира були не тільки черниговци, але

й переяславци (тим більше, що брат Володимира Ростислав загинув у бої з половцями в 1093 р.). Володимирові Мономаху належала й Ростово-Суздальська земля. У Новгороді князем сидів старший син Володимира Мстислав. Таким чином, відняти Чернігів у Володимира було справою важким, але головний конкурент Мономаха – Олег Святославич, князь Тмутараканський, вирішив, що всі способи гарні – аби тільки повернути собі “отчину”…

Звада синів і онуків Ярослава Мудрого

Олег з половцями захоплює Чернігів

У рік 6602 (1094). Створив мир (великий київський князь) Святополк із половцями й взяв собі в дружин дочка Тугоркана, князя половецького. У той же рік прийшов Олег з половцями із Тмутаракани й підійшов до Чернігова, Володимир же зачинився в місті. Олег же підступивши до міста, попалив навколо міста й монастирі попалив. Владимир же створив мир з Олегом і пішов з міста на стіл батьківський у Переяславль, а Олег увійшов у місто Батька свого.

/…/

Владимир і Святополк проганяють Олега із Чернігова

У рік 6603 (1095)… Святополк (великий князь київський) і Володимир (князь переяславський) послали до Олега (Святославичу), велячи йому йти на половців з ними. Олег же, обещав і вийшовши, але пішов… і стали гнів тримати на Олега, що не пішов з ними на погані…

У рік 6604 (1096). Святополк і Володимир послали до Олега, говорячи так: “Іди в Київ, так укладемо договір про Російську землю перед єписькопами, і перед ігуменами, і перед чоловіками батьків наших, і перед людьми міськими, щоб оборонили ми Російську землю від поганих”. Олег же, здійснившись зухвалих намірів… ськазав так: “Не пристойно судити мене єписькопові, або ігуменам, або смердам”. І не захотів іти до братів своїм… І пішли Святополк і Володимир на Олега до Чернігова. Олег же вибіг з міста… Святополк і Володимир гналися за ним, Олег.. вбіг у Стародуб і там зачинився; Святополк же й Володимир осадили його в місті, і билися міцно обложені з міста, а ті ходили приступом на місто, і поранених було багато по обидва боки. І була між ними лайка люта, і стояли біля міста днів тридцять і три, і знемагали люди в місті. І вийшов Олег з міста, просячи миру, і дали йому мир, говорячи так: “Іди до брата своєму Давидові (у Смоленськ), і приходите…у Київ; там гідно нам зійтися… і договір укласти”…

Олег захоплює міста Володимира в Ростово-Суздальській землі

Олег же вийшов зі Стародуба й прийшов у Смоленськ, і не прийняли його смоленци… Олег…, взявши воїнів, пішов до Мурома, а в Муромі був тоді (син Володимира Мономаха) Изяслав… І послав Олег послів своїх до Изяславу, говорячи: “Іди у волость свого батька до Ростова, а це волость батька мого. Хочу ж я, сівши тут, договір укласти з батьком твоїм. Те адже він мене вигнав з міста батька мого. А ти чи мені тут мого ж хліба не хочеш дати?” І не послухався Изяслав слів тих, сподіваючись на безліч воїнів своїх. Олег же сподівався на правду свою, тому що прав був у цьому, і пішов до міста з воїнами. … і була січа люта. І убиили Изяслава, сина Владимирова… інші ж його воїни побігли… Олег же ввійшов у місто, і прийняли його городяни…

Олег же по узятті міста перевистачав (підданих Володимира Мономаха) ростовцев, і белоозерцев, і суздальцев, і закував їх, і кинувся на Суздаль. І коли прийшов у Суздаль, здалися йому суздальци. Олег же, замиривши місто, одних похватав, а інших вигнав і майно в них відняв. Пішов до Ростова, і ростовци здалися йому. І захопив всю землю Муромську й Ростовську, і посажал посадників по містах, і данина почав збирати.

Хресний батько – Олег Святославич і його хрещеник – Мстислав Володимирович

І послав до Олега Мстислав (князь новгородський, старший син Мономаха й хрещеник Олега) посла свого з Новгорода, говорячи: “Іди із Суздаля в Муром, а в чужій волості не сиди. И я с дружиною своєї пошлю просити до батька моєму й помирю тебе з батьком моїм. Хоч і брата мого вбив ти, – не дивно те: у бої адже й царі й чоловіки гинуть”. Олег же не побажав його послухати, але замишляв ще й Новгород захопити…

Олег же прийшов до Суздаля й, почувши, що йде за ним Мстислав, повелів запалити Суздаль… Олег побіг до Мурома… Мстислав же став перед містом…, і не рушив ні Олег на Мстислава, ні Мстислав на Олега, і стояли друг проти друга четири дня. І прийшла до Мстислава звістка, що “послав тобі батько брата В’ячеслава з половцями”. І прийшов В’ячеслав…І пішли в бій обидві сторони…, і була січа міцна, і став долати Мстислав… (Олег біг у Муром, а звідти в Рязань, а потім, боячись Мстислава побіг і з Рязані.)

І послав Мстислав до Олега, говорячи: “Не тікай нікуди, але пішли до братій своєї з мольбою не позбавляти тебе Російської землі. І я пошлю до батька просити за тебе”. І обіцяв Олег зробити так.

(Повість минулих літ. Текст ськорочений, розбитий нами на логічні сюжети, у дужках дані пояснення)

Хресний батько – Олег Святославич і його хрещеник – Мстислав Володимирович

ПВЛ. С.237, 239, 245, 247, 249


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Міжусобиця Володимира Мономаха й Олега Святославича

Categories: Нові твори

Links