Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова
Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова
Ох ти гой єси, цар Іван Васильович!
Про тебе нашу пісню склали ми,
Про твово улюбленого опричника
Та про сміливого купця, про Калашникова;
Ми склали її на старовинний лад,
Ми співав її під гуслярний дзвін
І прічітивалі та прісказивалі…
Не сяє на небі сонце червоне… то за трапезою сидить у златом вінці грізний цар Іван Васильович. Позаду його стоять стольники, супротив його все бояри та князі, з боків його все опричники… Всі
На святій Русі, нашій матінці,
Не знайти, не знайти такої красуні…
Як побачу її, я й сам не свій,
Опускаються руки сильні,
Затьмарюється очі жваві; ..
Цар, сміючись, дарує Кірібеевіч перстень блакить та намисто перлове,
2
Не йде сьогодні торгівля у молодого купця Степана Парамонович, на прізвище Калашников. Ось вже віддзвонили вечірню у святих церквах; спорожнів широкий гостинний двір. Замикає Степан Парамонович свою крамницю і йде додому за Москву-ріку. Приходить він у свій високий будинок і дивується: не зустрічає його молода дружина, не накритий дубовий стіл білою скатертиною… Запитує він стару працівницю Єреміївна, де в такий пізній час дружина його Олена Дмитрівна і що дітки – спозаранку спати поклала? Відповідає Єреміївна, що Олена Дмитрівна пішла на вечірню, але ось уже поп пройшов з молодою попадею, а господині все немає, діти спочивати не лягли, плачем плачуть, чекаючи мати.
Задумався купець думою раменом, і став до вікна, дивиться на вулицю… Потім чує кроки квапливі; перед ним стоїть Олена Дмитрівна – бліда, простоволоса… дивляться очі каламутні як божевільні. “Вже ти де дружина, дружина, хитався, на якому подвір’я, на площі? ..” Затремтіла Олена Дмитрівна, гірко заплакали, в ноги чоловікові повалився. Коли вона поверталася з церкви, нагнав її опричник Кірібеевіч, обіцяв багаті дари. “Виникло моя бідна голівонька, і став він мене цілувати-пестити”. 146
А сусіди сміялися, пальцем показували. Коли вона вирвалася, то залишився в руках “розбійника” подарунок чоловіка – візерунковий хустку. Олена Дмитрівна просить чоловіка заступитися за неї, адже більше в неї нікого немає. Кличе Калашников своїх братів і розповідає їм, що “зганьбив сім’ю нашу чесну злий опричник царський Кірібеевіч”. Завтра він буде битися з Кірібеевічем на Москві-ріці при самому царя, і коли поб’є його опричник, брати повинні вийти за святую правду-матінку.
На Москву-ріку збираються молодецькі бійці московські. І приїхав цар з дружиною, з боярами і опричниками. “Хто поб’є кого – заявляє цар, – того цар нагородить. А хто буде побитий, тому Бог простить! ” Срібною ланцюгом оточили місце для охотницьких бою, одиночного. Виходить молодецький Кірібеевіч, царя в пояс мовчки вклоняється, скидає з могутніх плечей шубу і чекає противника. Виходить Степан Парамонович, на прізвище Калашников. Вклонився перш царя грізному, після білому Кремлю та святим церквам, а потім усьому народові російському. На опричника дивиться пильно, супроти нього стає. Кірібеевіч просить його назвати себе, а як почув він відповідь Степана Калашникова, то зблід в особі, як осінній сніг. Ось мовчки обидва розходяться, – богатирський бій починається. Розмахнувся Кірібеевіч і вдарив купця Калашникова посередь грудей – похитнувся Степан Парамонович; мідний хрест зі святими мощами з Києва, що висів у нього на грудях, погнувся і вдавився в груди. Як роса з-під нього кров закапала. Приловчився Степан Парамонович, зібрався з усією своєю силою і вдарив ненависника прямо в ліву скроню з усього плеча. Опричник мертвий. Цар гнівно запитує купця: “Скажи мені по правді, по совісті, вільної волею або знехотя, ти вбив на смерть мово вірного слугу, мово кращого бійця Кірібеевіча?” “Я кажу тобі, православний цар: Я вбив його вільної волею, А за що, про що – не скажу тобі, Скажу тільки Богу єдиному… Не залиш лише малих діточок, Не залиш молоду вдову Та двох братів моїх своєю милістю… ” Цар обіцяє виконати прохання купця, а самого його наказує стратити. Поховали його за Москвою-рікою, На чистому полі між трьох доріг… І бугор землі сирої тут насипали… І проходять повз люди добрі: Пройде старий чоловік – перехреститься, Пройде молодець – набрав поважного вигляду, Пройде дівчина – зажуриться, А пройдуть гуслярі – заспівають пісеньку.
Схожі твори:
- Мій улюблений твір (“Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і удалого купця Калашникова”) Михайло Юрійович Лєрмонтов – поет яскравий і самобутній, він створив цілу галерею незабутніх характерів: сміливих і рвучких, гордих і непохитних, прочитавши про яких надовго запам’ятовуєш і намагаєшся в чомусь наслідувати їх. Такими героями є персонажі мого улюбленого твору М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і удалого...
- Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей....
- Скорочено Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі...
- Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час...
- У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння...
- Фольклорні мотиви в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Художні засоби зображення героїв. 2. Героя з народу й царське наближення. 3. Значення образа пануючи Івана Васильовича. Уже сама назва “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова зближає її з усною народною творчістю. Чому? Відповідь потрібно шукати в перших рядках поеми: Ох...
- Переказ билини “Пісня про царя Івана Васильовича й відважного купця Калашникова” “У златом вінці” сидить за трапезою грізний цар Іван Васильович. За ним коштують стольники, навпроти – бояри так князі, з боків – опричники. Усі бенкетують і славлять царя. Лише один відважний опричник Кирибеевич не пригубив золотого ковша. Опустивши голову на груди, він думає “думу міцну”. Насупив цар брови: може бути,...
- Сравнительная характеристика Калашникова и Кирибеевича (“Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова” М. Ю. Лермонтова) В своем произведении Лермонтов обращается к XVI веку, ко времени неограниченной власти царя Ивана Грозного. Тема чести и достоинства – главная в поэме. Она раскрывается на примере двух главных героев: царского опричника Кирибеевича и купца Калашникова. Кирибеевич – любимый опричник царя, “удалой боец, буйный молодец”. Опричник способен чувствовать красоту, восхищаться...
- “Є душі, гасло яких – всі або нічого…” (Образ купця Калашникова в поемі Пісня… про купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю.) Звертання до теми героїчного минулого не було випадковим для творчості М. Ю. Лєрмонтова. Ця тема давала можливість створення сильних, цільних, героїчних характерів, яких поет не знаходив у сучасності. Один з таких характерів Лєрмонтов створює в “Пісні про купця Калашникова”. У цій поемі Лєрмонтов відтворює епоху Івана Грозного, кінець XVІ століття....
- Твір по поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” Поема М. Ю. Лермонтова “Пісня про купця Калашникова” перейнята духом протесту. Звертання до минулого було обумовлено невдоволенням поета навколишньою дійсністю, пошуками в минулих століттях людей із сильним характером і міцною волею. В “Пісні…” розповідається про улюбленого опричника Івана Грозного, що полюбив Алену Дмитревну – дружину відважного купця Степана Парамоновича Калашникова,...
- Вираження народного ідеалу в “Пісні про купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Зв’язок “Пісні…” с фольклором. 2. Зближення образа Калашникова з образами билинних богатирів. 3. Піднесення в народній свідомості образа головного героя. У поемі М. Ю. Лермонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” продовжена традиція звертання до історичного минулого Росії, закладена в ряді пушкінських добутків. Щоб...
- Как купец Калашников постоял за свою честь События, о которых рассказыется в “Песне про купца Калашникова”, происходят во времена царствования Ивана Грозного. Царь окружил себя стражей и жестокими опричниками, у которых были неограниченные права. Однажды вечером Алена Дмитревна, жена купца Калашникова, возвращалась домой с вечерни. Вдруг захрустел снег, она оглянулась и увидела бегущего человека. Алена Дмитревна испугалась,...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день...
- Міркування Івана Васильовича в оповіданні Л. Н. Толстого “Після балу” 1. Випадок і світогляд людини. 2. Образ оповідача. 3. Моральні шукання Івана Васильовича. У творчості Л. Н. Толстого дуже важливе значення має оповідання “Після балу”. У цьому добутку письменник показує, як одна-єдина ситуація може вплинути на моральний вибір людини. Про те, що трапилося давним-давно, ми довідаємося завдяки оповіданню Івана Васильовича....
- Образ Івана Васильовича героя оповідання “Після балу” В образі Івана Васильовича – героя оповідання “Після балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через...
- Цар Салтан – герой казки А. С. Пушкіна “Казка про царя Салтана і про прекрасну царівну Лебеді” У передачі Аріни Родіонівну С. зовсім не ім’я, а як би подвоєння титулу: цар-султан. Пушкін дотепно переробляє його в С. Вийшло досить колоритне, справді казкове ім’я, що зберігає слов’янську забарвлення і натяк на незліченні “султанські” багатства. С. – цар ідеальний, уособлення мрії російського народу, батько-батюшка. Такий цар може запросто простояти...
- Відважний купець Калашников Кращі традиції народної творчості знайшли своє втілення у поемі М. Лермонтова “Пісня про Івана Васильовича, молодого опричника і відважного купця Калашникова”. Автор геніально передав не тільки звучання народної пісні, а й її дух. За часів царювання Івана Грозного відбуваються події, описані Лермонтовим у “Пісні… ” Це далекі, жорстокі часи XV...
- Смерть за честь Твір по добутку М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова”. Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова” М. Ю. Лєрмонтова. Сваволя й беззаконня...
- Засудження прагнення до збагачення як основної мети життя у казці Натаніеля Готорна “Золото царя Мідаса” ЗАНЯТТЯ №4 Тема: Засудження прагнення до збагачення як основної мети життя у казці Натаніеля Готорна “Золото царя Мідаса” ПЛАН – Н. Готорн і його час. – Міф про Мідаса. – Зміст казки, порівняння сюжетно-композиційного плану міфу і казки. – Два Мідаси. – Ідея казки. Завдання для підготовчого періоду 1. Дайте...