Піноккіо герой казки К. Лоренціні (псевдонім-Коллоді) “Пригоди Піноккіо”
Є у цієї книги й другу назву – “Історія дерев’яного чоловічка”. І дійсно, її героєм є дерев’яна пустотлива маріонетка, яка стала прообразом нашого Буратіно. Ще до появи на світ, будучи звичайним на вигляд поліном, П. примудрився доставити чимало неприємностей тим, хто намагався мати з ним справу. Він настільки налякав столяра майстра Антоніо, що зазвичай червоний кінчик його носа став темно-синім, а обличчя перекосило. Потім він посварив Антоніо з його колегою і другом Джеппетто. Далі ще гірше. Джеппетто ще не встиг вирізати з отриманого
Ледь закінчивши робити чоловічкові ноги, Джеппетто тут же отримав удар по носі, а дерев’яний бешкетник вискочив на вулицю і побіг від свого творця, роблячи стрибки не гірше зайця. Потім П. затіяв суперечку зі старим цвіркуном, які намагалися напоумити самовпевненого, нестерпної чоловічка, але суперечка закінчився вельми плачевно – П. просто-напросто вбив бідолаху, запустивши в нього дерев’яним молотком. П. влаштований так, що всі його благі наміри закінчуються абсолютно протилежним результатом.
Всякий раз, коли П. проявляє дурість, впертість або самовпевненість, з ним трапляється якась неприємність. Так життя намагається навчити нестерпної хлопчика, але він дуже погано піддається вченню і насилу витягує уроки з цього. Потрапивши в чергову халепу, П. незмінно згадує про свого бідолаху-батька і про те, які блага обіцяє перебування під його дахом. Але з таким же постійністю П. забуває про своє каяття і пускається в нові пригоди. Добра фея обіцяла П., що він стане людиною, якщо заслужить цього. А заслужити можна, лише ставши “гарним хлопчиком”: старанно вчитися, перестати говорити неправду. Але легко зрозуміти, що до перетворення в людину йому ще дуже далеко. Його мало не посадили у в’язницю, ледь не підсмажили на сковорідці разом з рибою. Найжахливіше ж з ним сталося, коли він піддався на вмовляння свого друга гніт і відправився з ним в Країну Розваг.
Потрапивши туди, П. перетворився на осла. У П. безліч недоліків, але серце в нього добре, та й підприємливості не позичати. Потрапивши в черево величезної акули, він знаходить там свого обожнюваного батька і рятує його з ув’язнення в акулячому череві. Щоб добути для батька склянку молока, він погоджується навіть крутити воріт у городника. А доброї феї, дізнавшись, що вона хвора, без найменшого жалю віддає зекономлені на новий костюм гроші. Звичайно, це вже були вчинки справжньої людини. П. перетворився на “розумного, гарного хлопчика з каштановим волоссям і блакитними очима, з веселим, радісним обличчям”. В італійському місті Коллоді, батьківщині матері письменника Карло Коллоді, стоїть пам’ятник Піноккіо – один з небагатьох на світлі пам’ятників літературним героям.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)