Герой казки Лоренцини “Пригоди Пиноккио”

Є в цієї книги й друга назва – ” Історія дерев’яного чоловічка”. І дійсно, її героєм є дерев’яна бешкетна маріонетка, що стала прообразом нашого Буратіно. Ще до появи на світло, будучи звичайним на вид поліном, П. умудрився доставити чимало неприємностей тим, хто намагався мати з ним справа. Він настільки налякав столяра майстра Антонио, що звичайно червоний кінчик його носа став темно-синім, а особа перекосила. Потім він посварив Антонио з його колегою й іншому Джеппетто. Далі ще гірше.

Джеппетто ще не встиг вирізати з отриманого

в подарунок від Антонио поліна голову, а П. уже почав корчити глузливі пики й показувати Мова. Ледь закінчивши робити чоловічкові ноги, Джеппетто відразу одержав стусан по носі, а дерев’яний бешкетник вискочив на вулицю й побіг від свого творця, роблячи стрибки не гірше зайця. Потім П. затіяв суперечку зі старим цвіркуном, питавшимся напоумити самовпевненого, нестерпного чоловічка, але суперечка окончился досить жалюгідно – Пиноккио просто-

Напросто вбив бідолаху, запустивши в нього дерев’яним молотком

Пиноккио влаштований так, що всі його благі наміри кінчаються зовсім протилежним результатом.

От він, розчулений тим, що Джеппетто продав свою єдину куртку, щоб купити буквар, мріє про те, як буде вчитися, потім знайде роботу, заробить багато грошей і купить своєму батькові куртку, нову, “цілком із золота й срібла”, але, тільки-но почувши про подання лялькового театру, забуває про свої плани й міняє буквар на квиток

Одержавши від хазяїна лялькового театру п’ять золотих, Пиноккио правда, знову згадує про свого батька (він взагалі буває іноді й добрим, і сміливим – наприклад, коли заступається за Арлекіна, який хоче кинути у вогонь хазяїн театру), але відразу попадає в мережі Лисиці й Кота, повіривши їхнім казкам про Чарівне Поле, де п’ять золотих миттєво перетворяться у дві тисячі п’ятсот. Щораз, коли П. проявляє дурість, упертість або самовпевненість, з ним трапляється яка-небудь неприємність. Так життя намагається навчити нестерпного хлопчиська, але він дуже погано піддається навчанню й із працею витягає уроки із що відбувається. Потрапивши в чергову переробку, П. незмінно згадує про свого бідолаху-батька й про те, які блага обіцяє перебування під його дахом. Але з такою же сталістю Пиноккио забуває про своє каяття й пускається в нові пригоди

Добра фея обіцяла Пиноккио що він стане людиною, якщо заслужить этого. А заслужити можна, лише ставши “гарним хлопчиком”: прилежно вчитися, перестати говорити неправду. Але легко зрозуміти, що до перетворення в людину йому ще дуже далеко. Його ледве було не посадили у в’язницю, тільки-но не присмажили на сковорідці разом з рибою. Саме ж жахливе з ним відбулося, коли він піддався на угоди свого друга Гнота й відправився з ним у Країну Розваг. Потрапивши туди, Пиноккио перетворився восла.

У Пиноккио безліч недоліків, але серце в нього добре, та й заповзятливості не займати. Потрапивши в черево величезної акули, він знаходить там свого обожненого батька й рятує його з ув’язнення в акулячому череві. Щоб добути для батька склянка молока, вона погоджується навіть крутити воріт у городника. А добрій феї, довідавшись, що вона хвора, без найменшого жалю віддає зекономлені на новий костюм гроші. Звичайно, це вже були вчинки теперішньої людини. П. перетворився в “розумного, гарного хлопчика з каштановими волоссями й блакитними очами, з веселою, радісною особою”. В італійському місті Коллоди, батьківщині матері письменника Карло Коллоди, коштує пам’ятник Пиноккио – один з деяких на світі пам’ятників літературним героям


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Герой казки Лоренцини “Пригоди Пиноккио”