Чижов грунтовно підходив добору працівників свого журналу. Це були, котрі мають безпосередній ставлення до політекономії, провідні економісти на той час, редактори політекономічних газет та часописів Європи. Окрім перерахованих вище осіб кореспондентами “Вісника промисловості” були: р. Горн, одне із редакторів французької газети “Journal de’ debats” мови у Франції, доктор Фрааз, управляючий сільськогосподарським центральним товариством у Південної Німеччини, доктор Клун, професор комерційної Академії Австрія, р. Ма-нуччи, директор
Туринського промислового журналу “Giornalle delle arti e dello industrie”, граф Адам Гуровський, одне із редакторів нью-йоркської газети “New York tribune іі”. Саме всіх таких кореспондентів перерахував Чижов в оголошенні про виданні “Вісника промисловості”, яка вийшла “Московських відомостях” 19 червня 1858 року. Чижов відразу ж зазначив своєчасність виходу даного журналу: “Нині промисловість, приймаючи його у всій її повноті і багатобічності більш, ніж коли-небудь, становить одне з головних средоточений життя”. У тому ж оголошенні про “Віснику промисловості” Чижов закликав всіх читачів до участі
у журналі за винагороду, просив на пропозиції і зауважень з видання журналу, і навіть творів на промислові теми: “Тільки загальними дружними зусиллями можна рухати вперед спільна справа”. “Вісник промисловості” був призначений для таких людей торгових оборотів і промислових, для фабрикантів і купців, оскільки вони – “перша основа нашого історичного життя, тобто життя власне великоросійської від імені Новгорода і Пскова”. Поширювалася журнал серед східних слов’ян. І. Аксаков виступав у цій справі посередником: “Федір Васильович Чижов пожертвував для слов’ян 30 примірників “Вісника промисловості” два роки… Я тепер їх усіх відправлю в азіатський департамент”.Підписатися на журнал можна був у редакції у Москві, що у Газетному провулку, в конторі у Санкт-Петербурзі Невському проспекті та низці книгарень, адресу яких було зазначила у оголошенні. Періодичність журналу – щомісячний, обсяг – 20 друкованих аркушів. Що ж до передплатної ціни, вона становить 7 рублів сріблом, з пересилкою і доставкою – 8 рублів сріблом. Отже, перше число журналу “Вісник промисловості” вирушив у липні 1858 року. Усі сім заявлених в оголошенні відділів читач знайшов у журналі. Перший відділ – “Огляд в промисловості й торгівлі” – з номери як у номер відкривала передова стаття, написана Ф. У. Чижовым, у якій визначалося зміст даної випуску видання, далі йшли кореспонденції про стан в промисловості й торгівлі по закордонах, наприклад, у Англії, Бельгії, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Північній Америці. У відділі “Сучасна промисловість” наводилися докладні даних про розвитку шляхів, різних галузей промисловості, у Росії і близько перспективи. У відділі “Науки” журнал інформував читачів про технічних відкриттях і удосконаленнях там, які, на думку редакції, можна було застосувати у Росії. Але тут друкувалися статті російських вчених і економістів; наприклад, в № 3 за 1859 року була опубліковано докладну статтю Д. І. Менделєєва “Про походження і знищенні диму”. У відділі “Критика і бібліографії” аналізувалися політико-економічні і промислові видання, в “Суміші” публікувалися листи закордонних кореспондентів, події на залізницях та інших., “Довідкова частина” складалася з оголошень акціонерних товариств, різних доповнення до статтям, пропозицій послуг та інших. Отже, видно, що часопис чітко дотримувався напрямку, заданому в оголошенні і неодноразово подчеркивавшемуся Ф. У. Чижовым у його листуванні і щоденниках, – показати “розвиток промисловості російської”, і навіть “постійно ознайомитися з розвитком її (промисловості – І. З.) і “поза меж России”26. Отже, у липні 1858 року вийшов перший Росії журнал з питань промисловості. Усі аналогічні до нього видання, наприклад “Виробник і промисловець”, “Промисловість”, “Промислова газета”, постали пізніше.
