Петро перший: тиран і творець (по творчості А. Толстого)

Паную Петру й Вам, про цар, хвала! Але вище вас, царі: дзвона. М. Цветаева Про всіх російських царів написані художні Твори. Але Петро Перший у цьому плані користувався найбільшою популярністю. Видимо, тому, що “прорубав вікно в Європу” і був першим реформатором державного масштабу в Росії. Особливо ушановував його у своїй Творчості А. С. Пушкін

По-моєму, природно, що до образа Петра Великого звернувся й письменник Олексій Толстой. Як відомо, цей письменник любив висвітлювати у своїх добутках судьбоносные часи. Уперше Петро з’явився

в нього в оповіданні “День Петра”, що був написаний відразу після революції 1917 року. Пізніше вийшла його п’єса “На дибі”, що також зачіпала Петровскую епоху

Від добутку до добутку толстовський Петро усе більше проявлявся як конкретна історична особистість, здатна помітно вплинути на хід історії держави. Відомо, що А. Толстой цікавився політикою й по своїх політичних поглядах належав до прихильників зміцнення російської державності. Про це, він писав у своєму “Відкритому листі Н. В. Чайковському” напередодні повернення з еміграції: “…зміцнення російської державності, відновлення

в розореній Росії господарського життя й твердження великодержавності Росії, – писав він, – для письменника головне завдання”.

Він уважав також, що єдиною силою, здатної в Росії впоратися із цим завданням, є більшовики. Тому А. Толстой, офіційно не будучи прихильником більшовиків, все-таки був готовий з ними співробітничати на цьому грунті. Важко судити, наскільки щирі були його заяви про лояльність до радянської влади, але він досить безболісно на відміну від інших письменників пройшов шлях вживания в нове політичне й літературне середовище, хоча пролетарська критика була готова в будь-який момент оголосити його контрреволюціонером

Переломним моментом у долі А. Толстого став 1930 рік, коли вийшла у світло перша книга роману “Петро Перший”. Книга виявилася співзвучної часу. Більшовикам, я вважаю, сподобалася в романі тема становлення вождя. Товстої докладно описав дитинство, юність, період мужания майбутнього Петра Великого

Автор відзначав не тільки позитивні, але й негативні сторони характеру Петра, але він завжди їх виправдував державною необхідністю або самозахистом. У принципі Петро в Толстого вийшов ідеальним реформатором, якого призвали час урятувати Росію й увести неї в цивілізований мир. Мені здається, що А. Толстой виявив дипломатичну гнучкість. Наприклад, описуючи стрілецький бунт, він сконцентрував всю увагу читача на зовнішньому історичному колориті тих подій, не намагаючись дати оцінку трагедії відповідно до сучасних норм моралі. Товстої-Дипломат бачиться мені в багатьох епізодах цього роману. Наприклад, автор постійно порівнює Петра із князем Василем Голіциним і шведським королем Карлом XII. Зміст цих зіставлень полягає в тім, щоб показати важливість наявності в державі сильної царственої особистості в період реформ

Такий у Швеції є король Карл XII, а князь


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Петро перший: тиран і творець (по творчості А. Толстого)