Патріотичне звучання й моральна проблематика “Слова об полицю Игореве”
“Слово об полицю Игореве” – найбільший пам’ятник літератури Древньої Русі, створений на основі всієї російської культури 12 століття. Воно найтіснішим образом пов’язане з культурою, мовою, світоглядом російського народу. “Слово…” – це патріотичний заклик до об’єднання російських князів у період, що передує татаро-монгольській навалі
В “Слові…” розповідається про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода й деяких інших князів проти половців в 1185
Року
Феодальна
Автор малює образ Ігоря як втілення князівських доблестей. У поході він діє з винятковою відвагою, виконаний “ратного духу”, військової честі, бажання “випити шеломом Дону Великого”. Це шляхетна, мужня людина, готовий віддати своє життя за рідну землю. Але марнославство, відсутність ясного подання
В “Слові…” автор прагне не просто послідовно викласти події походу, але, насамперед, осмислити їх, зрозуміти, чому у двовіковій боротьбі з “поганими” раніше завжди перемагала Російська земля, а тепер – половці. Він показує, що причина поразки криється у феодальній роздробленості Русі. Автор переконує в необхідності єднання, відродження старих ідеалів “братолюбства”, як було в часи “старого Володимира”.
Автор прагне передати свою тривогу за долі рідної землі всім російським князям. Він звертається до них, нагадуючи про їхній борг перед Батьківщиною й призиваючи до захисту Батьківщини, до припинення князівських усобиц перед особою загальної небезпеки ворожої навали
Заклик до єднання автор “Слова…” втілив в образі Російської землі. Це центральний образ добутку. Автор сприймав Батьківщину як єдине ціле. Він пишається своєю землею, упевнений у неї могутності
Російська земля для нього – це не тільки російська Природа, російські міста, це, у першу чергу, народ. Автор говорить про мирну працю орачів, порушеній усобицами князів, про гору всього російського народу, про загибель його надбання. У цьому відчувається його біль за батьківщину, його гаряча любов до неї. В “Слові” автор пише про поразку війська Ігоря, але поема в цілому життєстверджуюча, вона звернена кбудущему.