Панські витівки Жигмонда Морица
Учився в університеті, що не закінчив через відсутність засобів. Його перу належать оповідання, нариси, казки для дітей. Першим зрілим добутком Морица було оповідання “Сім крайцаров”, що поклав початок його популярності. Оповідання вражає своєю гіркою правдою, трагічною іронією. У наступних добутках Мориц правдиво зображує життя селянства й міської бідноти (“Хоч один раз наїстися досита” – так називається одне з його оповідань), викриває пороки панівного класу й чиновників
В останні роки життя письменника фашизація, що підсилюється,
Родичі вершина Творчості Морица. Написаний у період економічної кризи й в умовах контрреволюційного режиму Хорти, роман виносить суворий вирок буржуазно-поміщицької Угорщини. Дія роману відбувається у вигаданому містечку Жаротноке.
Панські витівки роман про провінційне угорське дворянство напередодні Першої світової війни. Найбільше повно цей мир втілений в образі багатого поміщика-самодура Чули. Виникає конфлікт між Чули й “культурним землевласником” Сакмари. Мрія Сакмари – створення крупнокапиталистических сільських господарств, які, як він думає, урятують Угорщину від загибелі. Однак усюди, і в середовищі знайомих поміщиків, і у власній сім’ї, Сакмари натрапляє на лютий опір. Духовно спустошеними, розореними боргами, розчарований у житті, Сакмари кінчає життя самогубством. Смерть Сакмари й картина розпусної гулянки погрязших у пороках поміщиків сприймається як символ загибелі всього поміщицько-феодального укладу