Роман крутiйський

Роман крутiйський (iсп. novela picaresca, вiд picaro – шахрай, крутiй) – рiзновид епiчного жанру, одна з найдавнiших форм європейського роману. Виник в Iспанiї (анонiмна повiсть “Ласарильйо з Тормеса”). Роман крутiйський розповiдає про пригоди хвацького пройдисвiта, авантюриста – пiкаро, вихiдця з низiв або декласованого дворянства, який повнiстю iгнорує обов’язковi суспiльнi моральнi норми. Як правило, це слуга, бездомний жебрак, “лицар випадку”. Роман крутiйський виник iз культурно-iсторичної ситуацiї, коли Європа переповнилася бурлакуванням.

Роман крутiйський став антиподом лицарського роману з його шляхетними героями. У романi крутiйському вiдсутня складна композицiя, як правило, тут однолiнiйний сюжет, подiї розгортаються у хронологiчному порядку, оповiдь ведеться найчастiше вiд першої особи, що iмiтує форму автобiографiчних спогадiв героїв; сюжет має авантюрний характер. Найбiльшого розквiту роман крутiйський досяг в Iспанiї у XVII ст. (Життєпис крутiя Гусмана де Альфагаре” М. Алеманi-де-Енеро, “Iсторiя життя пройди на iм’я Дон Паблос” Ф. Кеведо-i-Вiльєгаса, “Кульгавий бiс” Л. Велеса де Гевари). Активно проникає до Латинської Америки (Фернандес де

Лiсардi та iн.), невдовзi вплинув на жанровий розвиток лiтератур iнших європейських країн. Його художнi прийоми використав Д. Дефо, Г. Фiлдiнг, Х.-Я.-К. Грiммельсгаузен, П. Скаррон, А.-Р. Лессаж, М. Гоголь та iн. Оскiльки герой роману крутiйського “мандрує” у своїх пригодах рiзними соцiальними середовищами, такий жанр допомагав письменникам створити загальну картину суспiльства, мiстив елементи критики й сатири. У XX ст. деякi художнi прийоми роману крутiйського використовують Т. Манн, Дж. Стейнбек та iн. В українськiй лiтературi мало виявлений.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)


Роман крутiйський

Categories: Нові твори

Links