Розгорнуті плани творів до роману

Жанрова своєрідність роману: “не роман, а роман у віршах – диявольська різниця”. Перевага ліричного початку в романному оповіданні. Чільна роль автора в романі. Автор як ліричний центр оповідання.

Ліричні відступи представляють автора як героя власного роману й відтворять його біографію. Біографічний пунктир відступів: перший розділ – оповідання про молодість і згадування про південне посилання, шоста – прощання з молодістю, восьма – оповідання про ліцейські роки. Суб’єктивний мир автора в ліричних відступах.

Від

“А” до “Я”: тематичний діапазон ліричних відступів. Роль ліричних відступів у створенні художнього образа епохи. З’єднання в романному оповіданні епічної широти й ліричної суб’єктивності. “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя” від першої особи.

Ліричні відступи й пейзажні фрагменти оповідання: об’єктивна “прозаїчність” і суб’єктивна “поетичність” картин російської природи.

Ліричні відступи на “літературні” теми: проблеми сучасної Пушкіну літератури (питання жанрових переваг, іншомовних запозичень, взаємодії європейської й російської

літератури й т. д.) на сторінках роману. Романтизм і романтики в іронічному світлі авторського оповідання.

Ліричні відступи як літературна біографія “Євгенія Онєгіна”: відтворення історії створення роману на сторінках роману. Автор як читач власного роману (“переглянув все це строго…”, “пора мені… п’ятий зошит / Від відступів очищати”). Можливі, але нереалізовані шляхи розвитку романної дії. “Плани” і “чорнові начерки” будущихпроизведений у романі. Ліричні відступи – найважливіший спосіб побудови “вільного роману”.

Звертання до читача в ліричних відступах. Образ читача на сторінках роману. “Роман вимагає балаканини”: ефект вільного діалогу із читачем.

“Роман автора” і “роман героїв” в “Євгенію Онєгіні”: ліричне авторське оповідання вбирає в себе історію героїв, виводячи на перший план справжнього головного героя роману – його творця.

“Уж не чи пародія він?”: Онєгін у колі літературних героїв епохи

Широта й розмаїтість “книжкового миру” у романі. Основні аспекти літературної полеміки на сторінках роману. Коло читання героїв і автора. “Літературність” всіх героїв роману: пушкінські персонажі представлені на тлі найважливіших літературних типів епохи в зіставленні або протиставленні з ними.

“Байроновская” тема в романі: Байрон як літературний “опонент” автора (глава перша, строфа LVI) і один з деяких улюблених письменників Онєгіна (“Він з опали виключив / Співака Гяура й Жуана”). Онєгін і байронічний герой: іронічне переосмислення мотивів розчарування, нудьги (“англійський сплін”), гордої самітності. (“Лорд Байрон примхою вдалої / Наділив у сумовитий романтизм / И безнадійний егоїзм”.)

Онєгін і байроновский Чайльд-Гарольд в авторському зіставленні (глави перша й четверта):

Як Child-Harold, похмурий, млосний,

У вітальнях з’являвся він.

Прямим Онєгін Чильд Гарольдом

Удався в замислену лінь.

Онєгін як пародійна проекція Чайльд-Га-Рольда в сприйнятті Тетяни (глава сьома):

…Що ж він? Ужели подражанье,

Незначна примара, иль ще

Москвич у Гарольдовом плащі,

Чужих примх истолкованье…

Онєгін як літературний “двійник” Байрона: “Співакові Гюльнары наслідуючи…” (глава четверта) – відсилання до Байрона як авторові поеми “Корсар” (Гюльнара – ім’я героїні поеми).

Онєгін і Грандисон: пушкінський “байронічний” герой на тлі смутно-доброчесного позитивного героя сентиментального роману Ричардсона. Онєгін як Грандисон у сприйнятті Тетяни і як антитеза Грандисону в інтерпретації автора:

Але наш герой,.хто б не був він,

Уж вірно був не Грандисон.

Онєгін як ціла низка літературних типів у сприйнятті Тетяни (глава третя):

Коханець Юліи Вольмар,

Мальок-Адель і де Линар,

И Вертер, мученик заколотний,

И незрівнянний Грандисон… –

Усе для мрійниці ніжної…

В одному Онєгіні злилися.

Онєгін і Мельмот: Мельмот – герой роману англійського письменника Ч. Метьюрина ” Мельмот-Блукач” (витриманого в жанрі “роману жахів”); Мельмот – черговий “прототип” Онєгіна в сприйнятті Тетяни (глава третя) і одна з можливих масок Онєгіна в оцінці петербурзького світла (глава восьма):

Чим нині з’явиться? Мельмотом,

Космополітом, патріотом,

Гарольдом, квакером, ханжею,

Иль маскою щегольнет інший?

“Грибоедовская” тема в романі й спектр літературних зв’язків “Євгенія Онєгіна” з комедією “Горі від розуму”.

Онєгін і Чацкий:

Він вернувся й потрапив,

Як Чацкий, з корабля на бал.

Двоїстий статус заголовного героя в романі: Онєгін – “приятель” автора (“Онєгін – добрий мій приятель”), жива людина зі своєю драматичною долею, і Онєгін – умовний літературний персонаж (“мій герой”). Образ Онєгіна в романі – багатолика тінь різноманітних літературних героїв романтичної епохи, поле перетинання численних літературних асоціацій. Зображення Онєгіна на тлі літературних героїв з добутків самих різних письменників – спосіб підкреслити “літературність” доброго приятеля автора


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Розгорнуті плани творів до роману

Categories: Нові твори

Links