Раніше нуери ходили повільно й обережно, щоб земля не тряслася. Та так було довге.

Але одного разу вони побачили, як повз біжить мисливець.

- Стій! - закричали нуери.- Стій, а то земля здригнеться!

Але мисливець не розчув і продовжував бігти. Тоді нуери побігли

Колись давним-давно стояла на стику Верхньої й Нижньої Бірми неподалік від сільського цвинтаря стара бамбукова хатина. Та жили у тій хатині чернець так служка.

Чернець ретельно вивчав заповіді, і це заняття віднімало у нього так багато часу, що нічим іншим він займатися не встигав. А милостиня за нього збирав служка. Жителі села були досить незадоволені тим, що чернець ніколи не виголошував

Жив один селянин по імені Камприано. Була у нього дружина й осів.

Працював він у поле, а повз часто проходили чичоране й звичайно запитували його: - Що робиш, Камприано? Підемо з нами пройдемося.

Та Камприано брав свого осла й плівся за ними. Якось ранком Камприано поклав кілька золотих монет під хвіст ослові. Як завжди, повз

Якось розговорилися два бідняки.

"Погані прийшли часи", - скаржився один іншому.

"Що ти! - заперечив його товариш.- Зараз не так уже погано. Але прийде час, коли жити буде зовсім невміч".

"Коли це трапиться? Коли наш священик стане сільським старостою, а півчий - доглядачем ринку. Отоді дійсно настануть

У бідного старого було три сини. Посилає батько старшого:

- Мабуть наймися у батраки, усі чого-небудь заробиш.

Пішов старший син у іншу волость, а назустріч йому піп:

- Наймися, світло, до мене, тільки, чур, угода такої: коли хоч на день раніше строку підеш — не мабуть тобі твого заробітку, ні копійки не дам.

Молодець

Жив-Був дуже митецький злодій. Та був у нього син, якого він з малих років навчав своєму ремеслу. Постійно крали вони ханські скарби, і ніщо не могло їм перешкодити. Хан і стражу подвоював, і капкани ставив, але усе було пошук.

Одного разу знаючі люди порадили ханові перенести скарбницю у інше місце, а скарбницю до половини залити медом.

Темною ніччю батько й син підкралися

У старожитні часи кіт у пастухах ходив, а пес будинку на привілля жив: бог його вільною грамотою подарував. Повернувся одного разу жарким літнім днем кіт з пасовища втомлений, змучений, і бачить: пес у конопляник забрався й спить собі спокійно у холодку! Пес спить, а кишеня-те розкрився, і з нього вільна стирчить.

Це трапилося у одному селі біля міста Рантепао.

Багатий селянин Масу ди Лалонг і красуня Дату Гавкіт Бонна полюбили один одного, і, хоча не були одружені, стали вони жити як чоловік із дружиною. Заприсяглися вони один одному: коли хто-небудь із них умре, іншої негайно відправиться слідом за ним.

Та трапилося так, що вмерла Гавкіт Бонна. Скінчилося свято поховання, віднесли

Старий прийшов до евенків, говорить їм:

- Ви, евенки, лижі собі зробіть. Ті сталі старого запитувати:

- Дідусь, як же ми лижі собі зробимо?

Дід відповідає:

- Ви кінці у дощок загніть. На цих лижах ходите, білок промишляйте.

Евенки знову стали старого

Жили два хлопці. Були вони більшими друзями. Одного кликали Адичах, іншого - Кечох. Дали вони клятву не залишати один одного у лиху.

- Мій батько дуже хоробрий. Я весь у нього пішов. Ти, Кечох, із мною не пропадеш, - говорив Адичах.

Кечох мовчачи вислухав свого друга й добре запам'ятав його слова. Якось ішли вони по тайзі. Назустріч їм ведмідь.