За давніх літ гори були такі високі, що місяць видався маленької, коли піднімалася над ними. У променях сонця одні гори золотилися й червоніли, а інші завжди залишалися темними й страшними. У темних горах жили злі люди, а у золотих горах люди були добрі.

На одному стійбищі у золотих горах жили два брати. Та того й іншого

Одного бонда кликали Йоун; він жив на Річковому Хуторі, у нього була дочка Гудбьерг. Коли він лежав на смертному ложі, він дав своєї дочки овечу кістку, у якій були пробки, і сказав їй не виймати ці пробки, інакше їй не поздоровится.

Потім старий умер, а його дочка Гудбьерг вийшла заміж за людину по імені Ейрик, і вони переїхали жити на Річковий

Жили минулого старий з бабою.

Старий рибу промишляв, а баба будинку господарством займалася. Не було у них ні дітей, ні друзів. Були тільки собака так кішка.

Старий піймає рибку, а баба обробить її й приготує їжу. Риб'ячими костями годували собаку й кішку, з риб'ячої шкіри шили собі одяг

Бродячи по світлі, Лайма одного разу пізнім зимовим вечором зайшла у один будинок погрітися. А коли зібралася йти, підкликала господарку й говорить їй:

- За те, що пустила мене

Обігрітися, я виконаю три твої бажання!

- Ось якби зараз на плиті ковбаса жарилася! - поспіхом попросила господарка.

Та у ту ж мить на сковороді засичала ковбаса. Але отут підбіг хазяїн

Один був майстер воскові фігури працювати. Приїхав до нього владика й дивується цьому: « Як ти їх працюєш?» — «Я можу всяких спрацювати!» Владика й говорить: «Спрацюй мені дванадцять людей: священика, диякона, псаломщика, що встали — півчих». Дав задатку

У старожитні часи, говорять, трапилося одного разу, що тели ніс глечик масла у неглибокому бамбуковому кошику. Ішов він у село - маслом торгувати. По дорозі він зустрів санталу й запитує:

- Слухай-но, прагнеш піти до мене у услуженье?

- Прагну, - відповідає той. - Якщо побереш, я згодний.

- Ну, раз так,

Ось вам одна із самих стародавніх казок, які розповідали у Корнуелле. Їхнім ще називали там дурними казками. А любив її розповідати старий веселий бляхар з Леланта.

У далекі часи, коли у Корнуелле було ще повнісінько велетнів, неподалік від затоки

Одного разу султан почув, що у одного бідняка є гарна дружина. Він відразу відправився й забрал її собі.

Коли бідняк повернувся - дружини будинку не виявилося, а сусіди сказали, що її забрал султан. Бідняк задумався: що ж тепер робити? Та розв'язав: " Поберу-но я барабан і почну бити у нього, а коли люди запитають у чому справа, закричу: війна! війна йде!"

Одного разу всемогутній Бог прийшов до Адама й Еве. Вони добре прийняли Його й показали Йому усе, що було у них у будинку. Вони також привели до Нього своїх дітей, які здалися Йому, що подають надії. Він запитав Єву, немає чи у неї інших дітей, крім тих, що вона Йому показала. Вона відповіла, що немає. Але насправді вона не встигнула домити деяких дітей і соромилася

У одному сільці на схилі гори Сесеан жив-був селянин зі своєю дружиною. У них було п'ять дочок з довгими волоссями: у однієї у три сажні, у іншої у п'ять саджений, у третьої у сім саджений, а у четвертої у десять. Самі довгі волосся - у сімнадцять саджений - минулого у молодшої сестри Манггуани. За довгі волосся її прозвали Ландох Рундун-"Довговолоса". Щодня дівчини ходили купатися