Осуд війни у творах зарубіжних письменників
Можна помітити двоякі наслідки складалася в 20-30-ті роки суспільно-політичної ситуації. Війна і фашизм, будучи страшною реальністю, підкріплювали песимістичний погляд на людство, схильність до узагальнено-символічного і метафізичного зображенню сучасності. Так, екзистенціалізм переважно склався в 20-ті роки в Німеччині, в країні, де особливої гостроти досяг розгортається загальну кризу капіталізму і де давню традицію мали забарвлені песимізмом ідеалістичні філософські концепції – від Шопенгауера і Ніцше. Потім він став поширюватися у
Однак вторгнення суспільної проблематики, та ще й у вигляді.. таких визначених тем, як війна і фашизм, сприяло
Стан справ змінюється в обстановці загальної кризи капіталізму і успішного розвитку соціалістичної революції. Критичний реалізм зображує капіталістичну систему в цілому як зжив себе, заплутався в протиріччях, невиліковно хворий організм – хоча б так, як це робив Шоу в своїх “екстраваган-цях”. Але цього вже мало. Провідні майстри критичного реалізму піднімаються до революційного світобачення – як це було з Т. Драйзером, Г. Манном, Р. Роллана, Лу Синьому і багатьма іншими письменниками.
Стаття Роллана “Прощання з минулим” здається символічним позначенням цілої епохи, коли закордонні письменники розлучалися з дрібнобуржуазними ілюзіями і помилками, розривали павутину вікових; забобонів, зверталися до нової реальності -, реальності революційної боротьби і соціалізму.
20-ті і особливо 30-ті роки – це період “відкриття СРСР”, період іноді ворожого, часом обережного, частіше захопленого і захопленого ставлення до нової, соціалістичної реальності, пробила пролом у царстві недавнього безроздільного панування буржуазії. У безлічі фактів відображене вплив СРСР на уми сучасників, на свідомість письменників, стривожених повним загроз часом. До цього додалося вплив радянської літератури, особливо Горького і Маяковського.
Другий Міжнародний конгрес письменників працював у країні, до якої були прикуті погляди всіх людей, – в Іспанії. Це було літо 1937 року. Сам по собі вибір місця для засідань письменницького об’єднання з’явився недвозначною демонстрацією: була вибрана не “вежа зі слонової кістки”, а поле бою. Засідання переростали в масові мітинги. У прийнятій резолюції засуджувалися фашизм і позиція “Нейтралітету, письменники звали до активної підтримки республіканської Іспанії, до боротьби проти політичної реакції.
Через рік стурбовані станом справ у Європі письменники знову збираються на надзвичайну конференцію. Конференцію вітали Т. Манн, Е. Сінклер, Ж.-Р. Блок, На ній виступали Драйзер, Арагон, Незвал, Хьюз та ін У резолюції конференція закликала до боротьби за мир, до захисту цінностей культури, знищуваних фашизмом, до міжнародної солідарності.
Нові особливості критичного реалізму випливають з того, що сучасна епоха, приковуючи увагу письменників до вузловим суспільно-політичних проблем, розвивала в них не тільки критицизм, а й здатність до конкретно-історичного відтворення нового, антибуржуазного світу. Не описувати, а переробляти світ ось який завданням визначалася естетика багатьох письменників.
На рубежі століть світова література вже поставила на порядок денний створення нового методу, що відповідає революційної епохи. Давно стала очевидною несумісність буржуа і мистецтва одних художників спонукала віддаватися “чистого мистецтва”, та ін), її осередки виникають у Франції та Угорщині, в Італії та Іспанії, в Данії і Норвегії, в США та Латинській Америці. У Німеччині, де тимчасова стабілізація капіталізму була зовсім неміцній, комуністи встигли організувати до кінця десятиліття сильне революційне літературний рух. Але в 20-і роки дуже впливовий був в лівих колах авангардизм, особливо французька, – їм захоплювалися чеські і польські письменники, письменники інших країн.
Безсердечний і найвищою мірою неідеалістіческій світ монополізованої капіталістичної Німеччини змусив інших із колись бунтували буржуазних інтелігентів відмовитися від “гріхів молодості” і спішно пристосуватися до нових умов. Письменники цілком свідомо пишуть для нового літературного ринку, домагаються успіху у нової публіки. Стиль відповідно духу настав часу носить назву “нової діловитості”. Літератори прагнуть знайти “нове почуття життя”, “повернутися на грунт даного”, прагнуть до самообмеження, ділової реальності порядку і цифр.
Схожі твори:
- Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що...
- Антіфашіская тема у творах зарубіжних авторів Справжні відносини модерністської літератури і літератури фашистської неможливо визначити виходячи лише з лежачого на поверхні і очевидного факту несхвального відносини фашистів до модернізму (що часто використовується для доведення антибуржуазність і прогресивності модернізму). Само собою зрозуміло, що деякі якості модернізму були абсолютно неприйнятні для нацистів, для їх реакційно-романтичного мистецтва, який намагався...
- Осуд війни в поетиці іспанських авторів Уже перший його поетичний відгук на події війни – вірш “Злочин відбулося в Гранаде” – одержало найширший резонанс у країні й за її межами. Вражений звісткою про загибель Лорки, Мачадо малює єдиноборство поета зі смертю, що стала перед ним в обличчя “ізводу катів”. У цьому приголомшливому по силі трагічного звучання...
- Шкільні твори по добутках зарубіжних письменників РУДОЛЬФ ЭРИХ РАСПЕ Подвиги барона Мюнхгаузена. Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен....
- Мотиви перестороги у творах визначних письменників XX століття Література XX століття відзначається стійкою увагою до моральних проблем, питань історії і культури, положення людини в сучасному світі. Величезні соціальні зміни, що відбувалися в XX столітті, примусили багатьох письменників стати на захист людини, її особистості, її гуманістичних ідеалів. Жовтнева революція 1917 року в Росії гостро поставила питання взаємин людини і...
- Етика кохання тривалістю у творах російських письменників поч. 20 століття Тим більше що атмосфера скандалу, відразу ж потрапити що склалася навколо роману, була спровокована насамперед абсолютно незвичним російської літератури увагою до статевого життя героїв. Це викликала в багатьох критиків та пересічних читачів роману, які орієнтувалися на традиції російської літературної класики, моральний і культурне шок, дозволило розглядати “Саніна” серед інших творів...
- Осуд війни в поезії Олександра Блоку У відмінність від більшості письменників-модерністів Блок із самого початку засудив імперіалістичну війну. Це виявилося вже в тім, що він майже зовсім не відгукнувся на неї, якщо не вважати два вірші, що прямо ставляться до теми війни (“Петроградське небо каламутилося дощем”, “Шуліка), і деякі відзвуки в інших віршах. Основні мотиви в...
- Осуд війни в кіноповісті Олександра Довженко “Україна у вогні” Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народна пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між сторіч ті, що загинули в боях, знамениті в століттях живі, безсмерті солдати; усі, хто сміло йшов у бій, відстоюючи право на життя, волю для майбутніх. Нам, нащадкам переможців над фашистською поганню; усе цікавіше...
- Тема Великої Вітчизняної війни в сучасній вітчизняній прозі (по добутку одного з письменників) Великі війни мають початок, але не мають кінця. Вони тривають у пам’яті людей, у книгах, віршах, піснях. Чому письменники знову й знову звертаються до теми виттяни? Причини, на мій погляд, дві. По-перше, люди не повинні забувати жахи війни, розлуку, смерть миллионов. Це був б злочин перед полеглими, преступление перед майбутнім...
- Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни… Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише потріскана, наче в зморшках, земля. Страхіття це сталося 26 квітня 1986 року, коли на...
- “Образи борців за національне визволення народу у творах письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття” В світовій історії літератури практично не можливо знайти випадки, коли мова свідомого народу зазнавала утисків і заборонялася. Геноцид такого роду продовжувався століттями. Українська література пройшла крізь такі труднощі та переслідування, що літераторам, котрі не зазнавали національного гніту, просто цього не зрозуміти. Кінець ХІХ – початок ХХ століття – є одним...
- Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл,...
- Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Генріх Белль – відомий письменник повоєнної Німеччини – народився і виріс у місті Кельні в родині робітника. Батьки були глибоко віруючими людьми і виховували у своїх дітях християнську мораль, благочестя. І тому не дивно, що майбутній письменник свого часу не вступив до молодіжної нацистської організації “Гітлерюгенд” і відмовився піти добровольцем...
- Чорнобильська трагедія у творах письменників Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни… Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише потріскана, наче в зморшках, земля. Страхіття це сталося 26 квітня 1986 року, коли на...
- Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта (за вибором) XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності...
- Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Письменники різних країн у своїх творах засуджували кровопролиття, виступали проти знищення людей, намагалися довести, що війна – це трагедія як для переможених, так і для переможців. Хемінгуей, Ремарк показують трагедію “маленької людини”,...
- Протест протии війни у творчості письменників XX століття за оповіданням Г. Белля Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1972), активний учасник антифашистської “Групи-47”, президент міжнародного ПЕН-клубу (1971-1976). Письменник завжди відстоював гуманістичні принципи, виступав проти будь-яких форм насилля. Генріх Белль змушений був брати участь у Другій світовій війні. Недалеко від Запоріжжя загинув у боях його власний батько. Белль бачив війну на власні очі, але...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір...
- Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни в романі О. Гончара “Прапороносці” Судилося долею видатному українському письменнику О. Т. Гончару на власні очі побачити жахіття війни, пережити його. Мабуть, доля розпорядилася так, аби майстер слова розказав правду про події 1941-1945 років, про величезний ратний подвиг радянського народу, про ціну життя і смерті, про пам’ять і вірність, про радісну і гірку водночас (адже...