Олесь Олександр Україна в старовину
О. Олесь. “Княжа Україна”. – Київ, “Веселка”, 1991.
Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб’ється навіть сонце
Крізь гілля його густе.
Велетенські граби, вільхи,
Сосни, явори, дуби
Раз в століття полягають
Після віку боротьби.
Де родились, там вмирають,
Обертаються у тлінь,
На могилах виростає
Ряд наступних поколінь.
По лісах шумлять потоки,
Смарагдові від трави,
Розпливаючись то в багна,
То в озера, то в стави.
По річках, озерах, багнах
Вічний галас,
Крик гусей, качок і чапель,
Зойк чайок і журавлів.
Лебедині білі зграї
В небі хмарами летять,
Навкруги орлині крила
Гучно, хижо лопотять.
Над струмком спинився олень,
Прислухається, тремтить,
Десь почув непевний шелест
І зникає через мить.
То ведмідь ішов напитись,
Остудитися в воді,
То збирають під дубами
Чорні вепри жолуді.
По лісах блукали кози,
Тури, олені, вовки,
Кабани, ведмеді, лосі,
Рисі, зубри, борсуки.
Не стихав до ночі галас,
Дикий рев і ніжний спів…
Все кругом жило, змагалось,
Ліс дивився і шумів.
По
З луком пращур наш ішов,
З рисем, лосем і ведмедем
Він боровся і боров.
Здобував він теплі хутра,
М’ясо, шкуру на свій дах,
Часом сам роздертий падав
З серцем звіря у руках…
А на півдні за лісами
Колихалось море трав:
То над степом буйний вітер
На шовкових струнах грав.
Степ широкий, степ безмежний,
Де початок, де твій край?!
Коли сам стрибог не знає –
У Дажбога поспитай.
В день ясний горіло сонце,
Нерухомо вітер спав,
Нерухомо в мертвій тиші
Степ незайманий стояв.
В бурю він шумів, як море,
І ховався в сизій млі,
Полохливо буйні трави
Припадали до землі.
А зимою умирав він,
Спав під килимом снігів…
Тихо, пусто… Тільки чути
Десь сумне виття вовків.
Та часами прогуркочуть
Диких коней табуни;
Наче вихори, здіймають
Білу куряву вони.
.
На лісах дрімучих, темних,
На незайманих степах
Спочивала Україна
В золотих, дитячих снах.
Схожі твори:
- “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Незаймана природа, невимовна сувора краса захоплює, як ворожіння Лісовика: тут і “велетенські граби,...
- Твір “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. СТЕП Мета: розширювати знання дітей про життєвий і творчий шлях Олександра Олеся; розвивати вміння бачити словесні картини, розуміти красу поетичних творів; збагачувати мовлення образними виразами; вдосконалювати навички правильного, виразного і свідомого читання; викликати захоплення красою і мудрістю природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра...
- Олесь Олександр Похід на Царгород Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, вином. Вдень він вуликом здається, А вночі – чудесним сном. І з усіх країн до його Ллється хвилями народ. Наші теж торгові...
- Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944) Ім’я Олександра Олеся, наділеного яскравим талантом поета-лірика, драматурга й перекладача, нерозривно пов’язане з українською літературою. Нині творчість А. Олеся вивчається в середній школі за всіма трьома варіантами програм. Олександр Олесь. Це благозвучне ім’я дали поетові на березі Чорного моря його наречена Віра Свадковская в далекому 1906 році… Те ім’я що...
- Олесь Олександр Княгиня Ольга Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівка сама, як ранок, Задивилася на світ… Білий шус на синіх хвилях, На деревах – білий цвіт. Любо жити на цім світі, Щастя любого ждучи…...
- Олесь Олександр Чари ночі Бібліотека школяра. Поезія. – К.: Наукова думка, 1998. Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій...
- ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам...
- Скорочено ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної...
- Олександр Іванович Олесь Пророчою виявилася муза Олександра Олеся: “З журбою радість обнялась”… Назвою першої збірки поезій провістила вона драматичну долю і його творчої спадщини, і його особистого життя. Провістила журбу, яка чорним рушником простелилася на довгі роки чужини, вплітаючи зрідка червоні квітки радощів і надій… Яскравою зорею спалахнула його творчість на небосхилі української...
- Мої думки під час читання вірша “Айстри” ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Вперше я почула вірш “Айстри” на уроці української літератури. Коли вчителька закінчила його читати, у класі ще кілька хвилин панувала тиша – ми були вражені віршем. Вірш подібної сили могла створити лише людина, яка жила Україною, вболівала за український народ, але, побачивши, “що вколо – тюрма”, поступово втрачала надії. Олександр...
- ЗНО – Олександр Олесь – Література XX ст Література XX ст. (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 p., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні...
- З журбою радість обнялась… – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Скорочено Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам. Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної...
- Гончар Олесь Терентійович Гоголь і Україна 1 Я не літературознавець і не фахівець з творчості Гоголя, а якщо ж насмілююсь виступати перед цими поважними зборами, то лише тому, що в мене, гадаю, є на це певне право – назву його правом земляка. Дозволю собі передати вам тут слово поваги й вітання від землі української, від Миргорода...
- Тема 21. Олександр Олесь – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 21. Олександр Олесь (1878-1944) (справжнє ім’я – Олександр Іванович Кандиба) Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919 р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 р., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен...
- Олександр Олесь – Кандиба Складний життєвий шлях випав на долю Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба). Народився він в с. Крига (Білопілля) на Сумщині, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові та Києві (1909 – 1919). У 1907р. у Петербурзі вийшла перша книга Олеся – “З журбою радість обнялась”, що принесла славу молодому поетові....
- Я марив лицарем явитись перед вами (Олександр Олесь) Неповторність Творчості цього поета критика помітила одразу. Іван Франко високо оцінив самобутність таланту Олеся і захоплено привітав його першу збірку Водночас він іронізував над тим, що поета турбує тільки Кохання, і бажав своєму молодшому побратимові “приємної забави”. У двадцятих роках літературознавець П. Филипович відводить Олесеві найвидатніше місце серед поетів свого...
- Олесь Олександр Микита Кожум’яка Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою...
- Олесь Олександр Ярослав Мудрий О. Олесь. “Княжа Україна”. – Київ, “Веселка”, 1991. Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престола, Ярослав розумний сів. Святополком Окаянним Все зруйновано було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав зверкув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом...
- Олесь Олександр Наші предки – слов’яни Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люди – рід складали, Кревні роди...