Образ і характер Пугачова в повісті Пушкіна “Капітанська дочка”
Характер Пугачова розкривається Пушкіним послідовно. Спочатку він овіяний таємницею (символічно, що з’являється він з бури); потім даний його зовнішній портрет, і поступово читач довідається його усе глибше й глибше. Пушкіна цікавлять не стільки воєнні дії Пугачова, скільки його особистість, духовний мир. У романі він з’являється лукавою й мудрою, шахраюватою й доброю, чуйною людиною, готовим прийти рятуйте! дворянському синові Гриневу, коли той по-людськи звертається до нього за підтримкою. Пушкіна постійно підкреслює близькість Пугачова
Пугачов не протистоїть “юрбі”, середовищу. Навпроти, він зв’язаний найтіснішими узами з повсталим народом, він такий же, як вони, тільки розумніше, сильніше духом, рішучіше. От одне з перших спостережень Гринева: “Усе обходилися між собою як товариші й не робили ніякої особливої переваги своєму проводиреві
…Кожний хвастав, пропонував свої думки й вільно оспоривал Пугачова”.
Так розкривався
Так виникає в “Капітанській дочці” гірка фраза, що вимовляє Гринев, але яка відбиває побоювання й самого автора: “… Не приведи бог бачити російський бунт, безглуздий і нещадний”. “За цією фразою,- писав один з авторитетних пушкіністів Б. В. Томашевский,- не криється ні презирства до росіянина кріпакові селянству, ні невір’я в сили народу… Ця фраза лише виражає, що Пушкін не вірив в остаточну перемогу селянської революції в тих умовах, у яких він жив”.
Всією логікою своєї роботи історика й письменника Пушкін доводила: визвольна селянська війна була закономірним проявом народного протесту, але вона не могла не закінчитися поразкою. Така трагічна природа “російського бунту”, “безглуздого й нещадного”. “Капітанська дочка” була останнім більшим художнім твором, що Пушкін встиг завершити.