Обломів характеристика образа Тарантьева Михея Андрійовича
ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким образом утерся в довіру Іллі Ілліча, – невідомо. Т. з’являється на перші ж сторінках роману – “людин років сорока, що належить до великої породи, високий, об’ємистий у плечах і у всьому тулубі, з великими рисами особи, з великою головою, з міцною, коротенькою шиєю, з більшими навикате очами, товстогубий.
Випадний погляд на цю людину народжував ідею про щось грубому й неохайному”. Подібний тип чиновника-хабарника, грубіяна, готового
Але є в Т. ще одна цікава риса. “Справа в тому, що Тарантьев майстер був тільки говорити; на словах він вирішував все ясно й легко, особливо що стосується інших; але як тільки потрібно було рушити пальцем, рушити з місця
Подібному до теоретика необхідний поруч практик, що міг би втілити в життя його задуми. Т. знаходить собі “кума” Івана Матвійовича Мухоярова, людини морально нечистоплотного, готового на будь-яку підлість, нічим не нагромадження, що гидує в спразі. Спочатку Обломів вірить у те, що Т. у стані допомогти йому в турботах по маєтку, у зміні квартири. Поступово, не без впливу Ольги Іллінською й Андрія Штольца, Ілля Ілліч починає розуміти, у яку трясовину намагається затягти його Т. , повільно змушуючи Обломова опускатися на саме дно життя Відношення Т. до Штольцу – не стільки презирство російської людини до німця, яким Т. скоріше прикривається, скільки страх викриття грандіозних махінацій, які Т. сподівається довести до кінця. Йому важливо за допомогою довірених осіб прибрати до рук Обломовку, одержуючи відсотки з доходів Іллі Ілліча, та й самого його як варто заплутати, роздобувши доказ зв’язку Обломова із Пшенициной.
Т. ненавидить Штольца, називаючи його “продувною бестією”. Зі страху перед тим, що Штольц все-таки відвезе Обломова за кордон або в Обломовку, Т. квапиться при сприянні Мухоярова змусити Іллю Ілліча підписати грабіжницький контракт на квартиру на Виборзькій стороні. Цей контракт позбавляє Обломова можливості яких би те не було дій. Слідом за цим Т. умовляє Мухоярова, “поки не перевелися дурні на Русі”, поспіти посватати Обломову нового керуючого в маєток, Ісая Хомича Затертого, досить щасливого в хабарах і підробках.
Наступним кроком Т. стає проведення в життя (за допомогою того ж Мухоярова) ідеї про “борг” Обломова. Нібито образившись за честь сестри, Мухоярів повинен обвинуватити Іллю Ілліча в домаганнях на вдову Пшеницину й підписати папір про відшкодування морального збитку на суму десять тисяч рублів. Папір потім листується на ім’я Мухоярова, і куми одержують із Обломова гроші. Після викриття цих махінацій Штольцем Т. зникає зі сторінок роману.
Лише в самому кінці він згадується Захаром, що при зустрічі зі Штольцем у цвинтаря на Виборзькій стороні розповідає, скільки довелося йому витерпіти після смерті Іллі Ілліча від Мухоярова й Т. , що хотіли зжити його зі світла. “Михей Андреич Тарантьев усе норовив, як пройдеш мимо, позаду ногою вдарити: життя не стало!” У такий спосіб Т. мстив Захарові за зневагу, що виявляється слугою в ті часи, коли Т. приходив до Обломову пообідати й попросити те сорочку, то жилет, то фрак – природно, без вороття.
Щораз Захар вставав на захист хазяйського добра, по-собачі гарчачи на незваного гостя й не приховуючи своїх почуттів до низької людини
(1 votes, average: 5.00 out of 5)