“Обломовщина” – явище вроджене або придбане? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”)

1. Сюжетна канва роману “Обломів”. 2. Штольц – антипод Обломова. 3. Значення роману Й. Л. Гончарова в наш час. Роман И. А. Гончарова “Обломів” був закінчений в 1857 році, у те час, коли на зміну кріпосницькій епосі стали приходити нові суспільні відносини. У Росії стало зароджуватися “третій стан”, клас буржуазії.

Розвиток промисловості диктувало інший ритм життя, але старі напівфеодальні відносини, “барство” гальмували розвиток нового Ці проблеми хвилювали И. А. Гончарова, коли він працював над романом. Його цікавило “барство”

із соціальної й із психологічної точок зору. Ми говоримо про “барстве душі”. Сюжетна канва добутку така У першій частині Ілля Обломів лежить на дивані. У другій частині він закохується в Ольгу Іллінську.

У третій частині Ольга розуміє, що помилилася в Обломове. У заключній частині Ольга виходить заміж за друга Обломова Андрія Штольца, а Ілля Ілліч жениться на господарці будинку, у якому він знімає квартиру Короткий зміст роману вміщається в декількох рядках. Але події не настільки важливі. Важлива відсутність їх.

Це добуток про те, що ні любов, ні дружба, ні робота не будять до активної діяльності

головного героя роману, Іллю Ілліча Обломова. Перша частина роману присвячена докладному опису способу життя Обломова. Головний герой лежить на дивані весь день і в’януло перелаюється із Захаром (зі своїм слугою).

“По стінах, біля картин, ліпилася у вигляді фестонів павутина, нагодована пилом; дзеркала, замість того, щоб відбивати предмети, могли б служити скоріше… для записування на них, по пилу, яких-небудь заміток на пам’ять… на столі рідкий ранок не стояла не прибрана від учорашньої вечері тарілка із сільничкою й з обгризеною кісточкою так не валялися хлібні крихти…

Можна було б подумати, що отут ніхто не живе, – так усе запилилося, злиняло й, взагалі, позбавлено було слідів людської присутності”. Друзі не можуть витягтися Обломова на прогулянку: він відговорюється, шукає всілякі прийменники для того, щоб полежати будинку на дивані Усе, що відбувається навколо, Ілля Ілліч довідається із чужих слів, але незважаючи на це, судження його досить розумні. Він не господарює, справи його вкрай заплутані.

Обломів сподівається, що все зважиться саме собою й чекає приїзду свого друга Андрія Штольца, що допоможе розібратися з усіма проблемами. Письменник намагається зрозуміти причину характерів таких людей як Обломів і Штольц. Ми довідаємося про їхні дитячі роки, про те, як і під впливом чого формувалися їх життєві погляди Обломів, що виріс в оточенні мамок і няньок, убрав у себе думка, що краще й простіше не працювати. А одержувати всі блага життя за рахунок інших. Н. А. Добролюбов у своїй статті “Що таке обломовщина?

” говорив, що характер Обломова сформували “Захар і ще 300 Захаров”. Лінощі душі, що в’їлася в головного героя роману, керує всіма його вчинками. Коли Ілля Ілліч приїхав у місто надходити на посаду, він тяг час, недбайливо справлявся зі своїми обов’язками Після цього він “занедужує” і не з’являється на службі. Так само безуспішно закінчилися спроби Штольца розбудити Обломова, але навіть виникла в серце Іллі Ілліча любов до Ольги Іллінською не може вивести його зі стану сну. Образу Обломова протипоставлений образ Андрія Штольца.

Виховання його в корені відрізнялося від виховання Іллі Ілліча. Батько-Німець привчав сина з малого років до відповідальності за власні вчинки. Говорив йому про те, що тільки завзята праця, робота приносять і особисте й суспільне благополуччя. Згадаємо той епізод, коли батько виставляє його з будинку “у люди”, Андрій звертається до богатимзнакомим не за допомогою, а як рівний кравним.

Він заробляє свої власні “сто тисяч доходу й двоповерховий кам’яний будинок”. И. А. Гончарів втілив в образі Штольца свій ідеал діяльного й разом з тим богатого внутрішньо людини На думку письменника, цей симбіоз німецької практичності й російської духовності повинен прийти на зміну барствующим ледарям. Але незважаючи на негативну оцінку стану “постійного сну душі” Обломова, його образ трагичен. По своїй натурі Ілля Ілліч серцева й добра людина, вона нікому не бажає зла.

Навпаки, це його намагаються обдурити на кожному кроці шахраї начебто керуючого, брата вдови Пшенициной. Він усвідомлює непривабливість свого положення, безвихідність і порожнечу сенсу життя, але нічого не може із цим зробити. Він сам виносить собі вирок, відповідаючи на запитання Ольги Іллінською, що ж погубило його; цей вирок – “обломовщина”. Образ Обломова – це породження російської дійсності, це ціле явище. Обломів ставить запитання Штольцу: навіщо потрібна вся ця суєта, навіщо треба їздити в гості, спілкуватися зі знайомими, які, як і сам Обломів, проводять життя, як у сні.

Якщо сон душі панує навколо, то чим же він (Обломів) гірше? Він просто лежить на дивані й спить. Обломів запитує в Штольца, навіщо той працює, адже вже досить грошей зароблене Цих грошей вистачить і дітям, і онукам. Але Штольц говорить, що робота потрібна для самої роботи, необхідно відчувати биття життя щохвилини, треба почувати, що ти людина.

Неробство розбещує душу, перетворюючи людини в паразита, що живе за чужий рахунок. Людина поступово деградує, втрачає все краще, що в ньому було, що йому дане природою. И. А. Гончарів бачив небезпеку “обломовщини”, тому що вона проникала в російське життя. Як відзначав Н. А. Добролюбов, “давно вже замічене, що всі герої замечательнейших росіян повістей і романів страждають тому, що не бачать мети в житті й не знаходять собі пристойної діяльності. Внаслідок того вони почувають нудьгу й відразу від усякої справи, у чому представляють разючу подібність із Обломовим”.

Нам пригадуються характери Євгенія Онєгіна, ГриГорея Печорина. Вони беруться за багато чого, але нічого вартого не досягаються Вони не вміють любити, не знають, чого шукати в любові та й у житті. Різниця між ними й Обломовим тільки в тім, що Гончарів уклав свого героя на диван, надяг на нього старий халат і приставив до нього Захара, що піклувався про свого пана.

У своєму добутку Гончарів в образі Обломова показав російський людський тип, показав стиль російського життя, одну з характерних сторін її дійсності. Письменник піднімає образ свого героя до рівня символу, виводячи з нього соціальне явище, згубне для людини – “обломовщину”, що душить будь-які починання, зусилля особистості придушує волю людини. Так все-таки “обломовщина” – це вроджений або придбаний стан душі?

Зрозуміло, придбане. Адже життя людини полягає в дії, у бажанні ввести щось нове, у прагненні додати свідомість свого життя, зрештою, у спробі прискорити процес розвитку й свого існування, і розвитку суспільства Це природні потреби людей. Але всі ці прагнення і якості можуть загинути, якщо їх не розвивати, якщо не працювати над собою. А це непросто, це постійний процес руху думки. І хоча ми розуміємо, що И. А. Гончарів щиро жалує свого героя, співчуває йому, але майбутнє за такими героями, як Андрій Штольц.

До речі, сам письменник говорив, що образ Штольца “не живий, а просто ідея”. І проте роман “Обломів” викликав і викликає багато суперечок серед читачів, тому що проблеми, які вирішував автор, злободенні й у наш мобільний складний час


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Обломовщина” – явище вроджене або придбане? (По романі И. А. Гончарова “Обломів”)

Categories: Твори з української літератури

Links