НІМЕЧЧИНА ЧАСІВ ГЕТЕ
Гете жив у другій половині XVIII – першій половині XIX ст. Сімдесят п’ять років його життя припало на великі, епохальні зміни в історії країн і народів Європи. Він був сучасником французьких революцій, наполеонівських війн, війни Північноамериканських штатів за незалежність, повстання декабристів у Росії.
XVIII ст. увійшло в історію як вік Просвітництва. Цей час відзначений великими відкриттями в галузі науки і техніки: з’явилися вольтова батарея, ткацький верстат, пароплав, локомотив, залізниця, газове освітлення. Було висунуто сміливі
Німеччина залишалась у другій половині XVIII ст. відсталою країною, яка все ще не подолала тяжких наслідків Тридцятирічної війни. Роздроблена на 300 великих і малих князівств, вона була конгломератом слабо зв’язаних між собою держав. Англія і Франція підтримували роздробленість Німеччини і, надаючи субсидії маленьким німецьким державам, залучали їх до участі у війнах, які вели самі. Війни підточували матеріальну
І все ж загальний економічний розвиток, який відбувався у світі, торкнувся і Німеччини. Передусім він почався у промисловості. У Верхній Сілезії зріс видобуток вугілля та цинкової руди, у Саксонії розвивалося виробництво сукна і полотна, у Гамбурзі – суднобудування.
Поступовий економічний прогрес створив умови для зростання культурного прошарку, у якому цілком закономірною була поява Гете – поета світового значення. Його життя пов’язане з великим історичним катаклізмом: Європа феодальна перетворилася на Європу капіталістичну. Для Німеччини цей процес був складним і повільним. Незадоволеність соціальними умовами викристалізувалась у творчу активність молодих німецьких поетів. У 70-80-х роках XVIII ст. у культурному житті Німеччини відбулася значна подія: на літературну арену вийшла молодь, утворилося декілька літературних груп: геттінгенська, страсбурзька, швабська. Учасники їх виголошували протест проти феодальних порядків, рутини й відсталості. Діяльність цих літературних груп іноді називають німецьким варіантом Французької революції.
Історичні обставини зумовили й особливості німецького Просвітництва. Першочерговим завданням для Німеччини XVIII ст. стала боротьба за національне об’єднання. “Нехай Німеччина буде настільки єдиною, щоб… у межах однієї держави не було мови про свою країну і зарубіжжя”,- писав Гете. Письменники Німеччини гостро відчували не тільки економічну, політичну, а й культурну відсталість своєї батьківщини. Твори німецької літератури XVII ст. не висували жодних серйозних проблем. Життя диктувало нові вимоги до діячів мистецтва. Необхідно було закласти підвалини національної єдності, створити літературну німецьку мову, національну літературу і театр, звільнити їх від іноземного впливу. “Німеччина так довго була заповнена іноземцями, …що їй ніяк не вдавалося виробити власну мову. Разом із новими поняттями в мову потрапляло безліч іноземних слів… Німець, який здичавів за часів горя і смути, що тривали майже два століття, ішов у науку до французів… і римлян”,- зазначав Гете.
Отже, німецький просвітницький театр ставив собі на меті сформувати національно свідому вільну особистість і народ загалом. Змалювання життя німецького народу в усьому його розмаїтті стало великою національною справою, поетичним завданням, честь виконання якого і припала на долю Гете.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)