“Німеччина – точна оболонка мого духу” (По творчості М. И. Цветаевой)

1. Щеплена з дитинства любов до культури Німеччини. 2. Німецька мова у творчості Цветаевой. 3. Р. М. Рильке – символ Німеччини для поета. 4. Тема фашизму. Російський поет початку XX століття М. И. Цветаева відкрито підкреслювала свою нескінченну любов і прихильність до казкової Німеччини.

В 1919 році вона зізнається: “Німеччина – моя пристрасть, моя батьківщина, колиска моєї душі! ” Німецька культура з дитячого років була вбрана Цветаевой. Вона добре знала й любила її мову, її романтичну поезію й музику Цю нескінченну прихильність до країни

казок і легенд прищепила їй і її сестрі Асі ще в самому раннім дитинстві їхня мати М. А. Мейн, німкеня по лінії батька. Цветаева любила згадувати оповідання матері про свої поїздки по далекому Рейну, про старі замки, повних таїнств і чудес, що заворожують своєю чарівною красою. Ці спогади про щасливе дитинство відбилися у віршах поета.

… Ми лежимо, від щастя мовчазні, Завмирає солодко дитячий слух. Ми в траві, навколо синіють зливи, Мама Lichtenstein читає вголос… Таким чином, Цветаева краще знала німецькі казки й пісні (адже її мати була ще й талановитою піаністкою), чим російська народна творчість.

У дванадцять

років Цветаева вперше побачила країну-мрію – Германію. Туди разом із сестрою вона була переведена восени 1904 року в католицький пансіон. Причиною переїзду сім’ї з Лозанни послужила хвороба матері (сухота), і їй лікарі настійно порекомендували дихати чистим гірським повітрям. Враження від перебування в Німеччині відбилися в юнацьких віршах її “Вечірнього альбому”. Німецька мова у творчості поета займає особливе місце.

У листі від 8 липня 1926 року Цветаева зізнається Р. М. Рильке: “Німецький – нескінченна обіцянка… ближче всіх до рідного. Ближче російського, по-моєму. Ще ближче”.

Вірш “Німеччини” 1914 року пронизано характерними образами реалій і особистостей цієї країни: і Кенингсберг, і Фрейбург, і Рейн, і Кайзер, і Кант, і Фауст, і Лорелея. Вони допомагають створити в уяві читачів вигляд Німеччини у всій її красі. У ньому присутні й немецкоязичние слова: “…

Мій настільки гнаний Vaterland”, “… В іншому забутому містечку, – / Geheimreth Goethe по алеї / Проходить із гілочкою в руці” або ж “… Коли мені святий святий Георгій / У Фрейбурге, на Shabenthor” Поет використовує їх не просто для рими. Це було б занадто просто для розуміння Цветаевой. Уживання слів німецької мови є в її творчості одним зі способів вираження любові близької за духом країні, своєму “рідному” мові.

Її почуття до Німеччини нескінченно тремтливо й ніжно: … Ну, як же я тебе залишу, Ну як же я тебе зраджу? …Німеччина – моє безумье! Германія – моя любов Для неї це край чудес і чарівництва: …Немає ні волшебней, ні премудрей Тебе, запашний край, Де чеше золоті кучері Над вічним Рейном – Лорелей.

Будучи гнаної й незрозумілої в Росії, тут вона могла дихати повними грудьми. Із цього приводу поет писала: “Це країна волі… Тільки там протягом усього земної кулі мені дихається, тільки там я не обпльована…

Фатальна помилка – моє народження в Росії!” Така розпачлива заява не могла бути безпідставним. Цветаевой билонестерпимо боляче переживати те, що її не розуміють на батьківщині. Одним з найбільш значимих символів Німеччини для Цветаевой був німецький поет Р. М. Рильке. З його творчістю Цветаева познайомилася вже в дозрілих літах.

Особисто вони не були” знайомі. Саме переписка з ним, у якій Цветаева виливала всю свою душу, допомогла пережити їй найбільш важкий період її життя, коли вона виявилася незрозумілої у своїй країні. У Рильке поет розглянула родинну душу. Його смерть 29 грудня 1926 року сильно потрясла Цветаеву.

Глибока скорбота чутна в її словах: “Рильке – моя остання немецкость. Моя улюблена мова, моя улюблена країна… З тих пор, як його не стало, у мене немає ні друга, ні радості”. В 1925 році Цветаева пише поему “Крисолов”, навіяну спогадами дитинства про романтичну Німеччину. Поема була задумана як лірична.

Однак під час написання вона переросла в нескінченну сатиру проти буржуазного накопичення, обмеженості, ситої байдужості – усього того, що стало благодатним грунтом для виникнення фашизму в Німеччині. Особливий сарказм чутний у рядках: Рай-Місто, пай-місто, всяк свій пай бере, – Зай-Місто, загодя закуповуй – місто. Тема фашизму із шаленою силою звучить і в більше пізніх віршах циклу поета “До Чехії” (1939). Тут цветаевские рядка, присвячені країні, що вона з любов’ю називала “Моєю Німеччиною”, повні презирства й відрази: Німеччина!

Германія! Ганьба! Полкарти привласнила, Астральна душа!

Встарь – казками туманила, Днесь танками пішла. Весь вірш циклу пронизаний обуренням, експресією. І це закономірно. Адже фашизм несе в собі руйнівний початок, він калічить долі мільйонів людей. Тому не може сприйматися благом навіть Цветаевой, що безумно любила Германію


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Німеччина – точна оболонка мого духу” (По творчості М. И. Цветаевой)

Categories: Твори з української літератури

Links