Неосяжний світ Андрія Малишка
Ніжний лірик і мужній воїн, якого по праву названо Сурмачем – таким увійшов А. Малишко в життя нашого народу. Його творчість розвивалась у річищі української народнопісенної традиції.
Естетичний ідеал Малишка формувався під впливом народних уявлень про красу як гармонію людини і природи; його світогляд вибудовувався на грунті народного розуміння справедливого життєустрою. Тому в свідомості поета найглибше вкорінилися такі вагомі для трудящого люду поняття, як совість, правда, порядність і чесність. Це – заповіт матері:
Мене
Любов до природи, до України, до людини праці – головні лейтмотиви творчості А. Малишка. Уже в ранніх віршах А. Малишка відчутні чарівність і привабливість, простота і безпосередність світосприймання, світлі й щирі погляди на життя.
Тонко відчуваючи багатство земної і людської краси, поет немов би поспішає схопити, запам’ятати серцем, передати словом ту красу, нічого не пропустити, взяти в свою поезію все, чим багате життя: Тільки нам все жити, не вмирати, Зерно сіять, зацвітати
Поет з пошаною і любов’ю розкриває характери, красу, помисли і прагнення, життєву мудрість трудівників – простих людей села. Так, у вірші “Учитель” тепло змальовано образ Трохима Івановича, який, мов батько, піклується про школярів, учить їх людяності і добру. Учні не забувають свого наставника, бо він заслуговує шани за подвиг свого серця й розуму.
А. Малишко протягом усього життя беріг згадки про хліборобів, дорогих земляків, односельців, щедрих на слово, до людей сердечних і працьовитих. І серед них – його найперший авторитет – людський ідеал – мати. Тому не раз подумки він лине до неї, матері-трудівниці.
Бувало, мати, Івга Базилиха – До неї й досі спогадом лечу.- В зимовий вечір заспіває стиха І доведе малого до плачу.
Герой поезії “Дядько мій, Микита-чорнокнижник…” приваблює нас доброю вдачею: він з однаковим успіхом “шиє чоботи”, захоплено “розповідає про ніжність, хоч її не бачив цілий вік”, а мудрість черпав із книг, від старих людей:
Мов води подавши ключовиці З польової тихої криниці, Все на душу виливав мені Дядько мій в звичайній сивині.
Не можна залишити без уваги вірш “Бусел”, де автор описує лелечине буденне життя. Бусел сприймається нами як алегоричний образ людини, яка понад усе любить свою землю, свій дім, свою родину.
Він прилітає з далекого краю, Не спочиваючи, лине, лине,- Здається, на світі миліш немає, Чим наше подвір’я, стара яворина.
Філософський зміст поезії розкривається в останніх рядках:
Не смійтесь, я теж на бусла схожий Такою ж любов’ю до отчого дому.
Розмірковуючи над людським життям, А. Малишко стверджує, що доля України і доля людини неподільні. У поезії “Стежина” поет звертається до рідної землі:
Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обійма, Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема.
Неосяжний світ Малишка, магія його слова діє сьогодні з більшою силою, як за життя поета, бо в тому слові дедалі більше впізнаємо себе, свій народ, свій час…
Схожі твори:
- “Неосяжний, вічний світ творчості Андрія Малишка” Поет звеличує рідну мову – “матір життя”. Ця мова допомогла йому створити ліричні поезії, що озиваються піснею до кожної чутливої душі. Справжній гуманізм, національна гордість, постійна тривога за долю України та її дітей вчуваються в поезії Андрія Малишка. Ця поезія допомагає нам зрозуміти, що народна мудрість, національна злагода і єдність...
- “Людська доля у творчості Андрія Малишка” Олесь Гончар писав: “Для Малишка не існувало “не поетичних” тем, і в цьому, мабуть, найбільше й виявляє себе істинність мистецького обдарування”. Справді, Андрій Малишко – поет-лірик, як кажуть, від Бога. Голос його – то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то сповнений пристрасті вибухової сили. Але в центрі зображення...
- Біографія Андрія Малишка Андрій Самійлович Малишко народився 2 (15) листопада 1912 року в селі Обухові Київської області в родині шевця. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Деякий час вчителював, працював у газетах “Комсомолець України”, “Літературній газеті”, журналі “Молодий більшовик”. Друкуватися почав з 1930 року. У другій половині 30-х – на початку 40-х...
- Пісні у творчості Андрія Малишка Пісня – це душа народу. У ній – його минуле, сучасне і майбутнє. У ній – тонка краса і переможна сила. Такими є пісні Андрія Малишка, які оздоровлюють мою душу, допомагають зберегти віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в силу світової краси. Сьогодні, коли ми будуємо незалежну...
- Пісенно-поетична творчість Андрія Малишка З дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі “Пісню про рушник”, “Ми підем, де трави похилі”, “Білі каштани”, “Стежина”, “Цвітуть осінні, тихі небеса”. І тільки зараз ми дізналися, що всі ці пісні належать одному авторові – Андрію Малишку. Пісенність – одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка....
- Пісенна творчість Андрія Малишка Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна мати моя”, “Білі каштани”,...
- ” Людей любив і до людей співав”(за мотивами творчості Андрія Малишка) У циклах “Пісня дороги”, “Пісня яворів”, “Сонети обухівської дороги” він з вершин життєвого досвіду й мудрості осмислює минуле й сучасне, розмірковує над майбутнім. Віршами “Я з тих країв, де сині оболоні…”, “Я з тих країв, де за Дніпром кургани…”, “І ти з такого ж поля” Андрій Малишко переносить читача на...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості Андрія Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику....
- Лірика Андрія Малишка – це пісня душі Знайомлячись з українською літературою та літературою інших країн і народів, я багато розмірковував над питанням, як і чому люди стають письменниками, поетами, драматургами. Зрештою, я дійшов висновку, що таємниця творчості назавжди залишиться таємницею, але деякі, якщо можна так сказати, критерії я все-таки визначив для себе. На мою думку, головним, що...
- “Любить людей мене навчила мати”( за мотивами творчості Андрія Малишка) Кажуть, мистецтво – вічне. Вічне воно, бо вічний потяг людини до краси. Бо як би не змінювалося життя, лишаються незайманими “вічні” теми – добро та зло, кохання, смерть… І скільки б поетів не виспівували своїх одкровень про вічне, а воно, – незбагненне й недосяжне, так і буде невиспіваним. І народжуватимуться...
- Твір: любов до рідної землі у творчості Андрія Малишка Людська доля завжди була невід’ємною часткою долі Батьківщини, місця, де ти народився. Ти живеш її смутками, її радощами, ти дихаєш її повітрям, ти їси її хліб, що виріс на її полях. Андрій Малишко теж народився на Україні і розумів, яке це щастя – жити на рідній землі, віддавати їй свою...
- Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я захотів, щоб...
- Образ Прометея в однойменній поемі Андрія Малишка Багато митців різних епох та народів зверталося до образу Прометея, який неухильно виконує своє призначення не заради слави, а заради щастя людей, і стає символом мужності, героїзму і нескореності. Образ Прометея надихнув і відомого українського митця Андрія Малишка на створення хвилюючої поеми, в якій він розказав про героїчну долю радянського...
- Головні мотиви поезії А. Малишка довоєнних літ Глибоким патріотизмом позначені Пейзажні поезії Малишка цього періоду: “Гроза пройшла”, “Від степів і спілої пшениці”, “Нахилились медоцвіти”, “Вечори над полем, вечори імлисті…”. У цих творах нас чарує теплота, з якою змальовує поет красу рідної природи. Серед різноманітних творів Малишка довоєнного часу на особливу увагу заслуговують вірші про трудівників – простих...
- ” Найвищі духовні цінності у творах Андрія Малишка” Я гадаю, що найвищі духовні цінності у творах Андрія Малишка – це любов до мами. “Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої”. Бо найбільший гріх – це забути чи соромитись своїх старих, немічних, але...
- Вірші Малишка, що стали піснями Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня. Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка...
- Рідна земля в поезії А. Малишка АНДРІЙ МАЛИШКО АНДРІЙ МАЛИШКО Рідна земля в поезії А. Малишка Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато...
- Образ України в поезії Малишка Андрій Малишко. Поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті і вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Ще напередодні війни він написав чудову ліричну поезію “Червоновишневі зорі віщують погожий схід…”, де інтимне “ти може, мене й забула: не бачила...
- Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) – АНДРІЙ МАЛИШКО Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося, в Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу...