Народна творчість З “Фізіолога” (скорочено)

З “ФІЗІОЛОГА”
Про лева
Три властивості має лев. Коли левиця народить, то приносить мертве і сліпе дитинча, яке сторожує до трьох днів. Тоді приходить лев, подме йому в ніздрі, і дитинча оживе. Те ж і з віруючими народами. До хрещення вони мертві, а після хрещення очищаються святим духом.
Друга властивість лева. Коли спить, то очі його не сплять. Так і Господь наш говорить іудеям: “Я сплю, а очі мої і серце не сплять”.
А третя властивість – коли левиця біжить, то сліди замітає своїм хвостом, і мисливець не може відшукати її

слідів. Так і ти, людино. Коли твориш милостиню, то хай ліва рука не знає, що робить твоя права. І хай диявол не завадить твоїм добрим помислам.
Про антилопу
В антилопи два роги. Живе вона коло ріки-океану на краю Землі. Коли ж захоче пити, то п’є з ріки і впирається в землю і риє її рогами своїми. І є там дерево та ніс, що нагадує виноградну лозу. Продираючись через його густе пруття, антилопа заплутується, і тоді її ловить мисливець.
Так і людина. Замість ріг Бог дав їй два Завіти – Ветхий і Новий. Роги – це опір силі; як говорить пророк Давид: “З тобою заб’ємо рогами ворогів наших”. Ріка океанська
– це багатство. Таніс же – житейські насолоди. Заплутається в них людина, яка не думає про віру, і знаходить її диявол і перемагає її.
Про слона
Слон живе в горах. Слониха знаходить траву, що називається мандрагора, і їсть її. Так же і слон; і сходиться з нею. Слониха народжує дитя у воді. Спить же слон стоячи біля дерева. А якщо впаде, то кричить. І приходить великий слон, але не може підняти його; потім приходять інші дванадцять. Але й вони не можуть підняти, і кричать всі. І приходить маленький слон, підставляє свій хобот, і піднімає його.
Таким чином, перший слон – це Єва, другий – Адам. Трава – дерево непослуху. І якщо попробував, то здійснив злочин.
Озеро – це рай. Той, хто з сокирою – той диявол. Великий слон – це Мойсей, дванадцять слонів, мабуть, апостоли. А підняв слона Христос, який вивів того Адама з пекла.
Про оленя
Олень живе п’ятдесят літ. А потім іде в долини і гірські ліси і шукає змію, яка тричі змінила шкіру. Обнюхує її і відкидає. Потім іде пити воду. Якщо не п’є – помирає, а вип’є, то живе ще п’ятдесят літ. Про це говорить пророк: як прагне олень до водних джерел.
Так і ти, людино, маєш три оновлення: хрещення, покаяння і вічне життя. А як зогрішиш, то прямуй до церкви, і до живого книжного джерела, і до пророчого казання, і випий живої води, тобто святого причастя.
Про фенікса
Фенікс – найкрасивіший птах, кращий за павича. Голова його прикрашена вінцем, а на ногах – чобітки, яку царя. Живе фенікс біля Індії, біля Сонячного міста. Лежить він років п’ятсот на кедрах ліванських без їжі. Годується ж він від Святого Духа. І наповнює свої крила пахощами. Коли б’є в било ієрей Сонячного міста, птах приходить до церкви, сідає на алтар і перетворюється в попіл. Наступного дня ієрей знаходить фенікса у вигляді малого пташеняти. А через два дні птах стає дорослим, як раніше, і повертається на своє місце.
А нерозумні іудеї не вірять у триденне воскресіння Ісуса Христа. Пророк Давид говорить про це: “Праведник процвітає, як фенікс, як кедр ліванський, примножиться насолода в домі Господньому”.
Про куріпку
Куріпка кладе багато яєць у своє гніздо. Вона дуже чадолюбива (діто-любива). І навіть іде до чужих гнізд і тягає звідти яйця, щоб збільшити кількість своїх пташенят.
Так і ти, людино: коли збираєш багатство, не можеш насититися, і все тобі мало.
Про горлицю
Горлиця – птах-однолюб. Якщо загине один з пари, то другий відлітає в пустелю, сідає на сухе дерево й оплакує своє подружжя. І більше не поєднується ні з ким іншим ніколи.
Так і ти, чоловіче, якщо розлучишся з дружиною своєю, не приліпляй-ся до іншої.
Про одуда
Одуд звиває своє гніздо і вигодовує пташенят. Потім птахи линяють і робляться голими. Тоді виходить одне з пташенят і приносить їжу своїм батькам, поки вони не покриються пір’ям і не полетять обоє.
Так і ти, людино. Постарівши, не впадай у відчай, іди до церкви, помолись і знайдеш милість.
Про дятла
Дятел – строкатий птах, живе він у горах, сідає на кедри і стукає своїм дзьобом. Де дерево м’яке, там і в’є собі гніздо.
Так і диявол бореться з людьми. Якщо знайде в когось слабість і неповагу до молитви, там і вгніздиться. Якщо ж у іншого знайде міцність, то біжить від нього.
Про лисицю
Лисиця, коли буде голодна, іде на сонячне місце, лягає на пригріві й затримує дихання. Побачивши це, птахи, вважаючи її мертвою, злітаються, щоб поживитися. Коли ж наблизяться до неї, вона зіскакує, хапає якого-небудь з них і з’їдає. Так і годується.
Про Горгону
У Горгони обличчя красивої жінки і блудниці. Волосся на її голові – змії. А погляд її – смерть. Грає вона і весь час сміється. Живе вона в горах на заході. І коли приходить її шлюбна пора, встає вона і починає кликати. Починаючи від лева та інших звірів, від людини до домашніх тварин і птахів, і змій, кличе: “Ідіть до мене!” Як тільки хто почує, іде до неї, а побачивши, помирає.
І знає вона мову всіх звірів. Один волхв може подолати її. Він дізнається за зорями день шлюбної пори Горгони, іде й волхвує здалеку, а почувши голос, говорить, щоб вона викопала яму і поклала в неї свою голову. Тоді він прийде і не помре, не побачивши голови, і ляже з нею. Горгона так і зробить, а волхв прийде і вб’є її, заховавши голову в посудину. Коли чарівник побачить змію, чи людину, чи звіра, то покаже їм цю голову Горгони і вони заціпеніють. Олександр [Македонський] мав таку голову і переміг усі народи. Іти, людино, май повагу до Господа, тоді обов’язково подолаєш ворожі сили.
Про змію
Коли змія йде пити воду, то яд свій залишає у гнізді, щоб не отруїти тих, хто п’є після неї. . І ти, людино, йдучи до церкви святої, залиш усяку злобу вдома.
І ще: коли постаріє змія і не бачить, то влізає у вузьку ущелину в скелі, і поститься сорок днів, і затаїться, і полиняє, і знову стане молодою.
І ти, людино, постися сорок днів, щоб скинути із себе лестощі диявола й прийняти нову подобу, яка оновлюється в Христі.
Коли змія побачить одягнену людину, вона тікає. А коли роздягнену, то нападає і бореться з нею. Якщо вона захищена вірою, то змія біжить від неї.
Заради цього Господь говорив: “Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби”.
Про єхидну
Єхидна від пояса і вище має людську подобу. А від пояса і нижче – як крокодили. Коли самка сходиться із самцем, то з’їдає його потім. А коли народжуються дитинчата, то з’їдають черево матері, і вона помирає. Отак виходять батьковбивці й матеревбивці, як іудеї.
Вони вбили батька, тобто Христа, вбили матір, тобто церкву.
Через те Іоанн картав їх, кажучи: “Породження єхидни! Хто наказав вам тікати від грядущого гніву?”
Про лелеку
Лелека – чадолюбивий птах. Коли самець приносить корм, то самка стереже пташеня. І по черзі годують пташенят, стережуть своє гніздо.
Такі ти, людино, ні вранці, ні ввечері не забувай молитися, не забувай церкви. І ніколи диявол тебе не подолає.
.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Народна творчість З “Фізіолога” (скорочено)