Усна народна творчість – народна лірика

Однією з найважливіших і найбагатших частин художньої культури українського народу є його усна словесна творчість. Скільки прекрасних перлин, багатих, цікавих за змістом, яскравих мистецькою формою має вона! Та найбільшою окрасою є народні ліричні пісні.

Внаслідок того, що фольклорні твори відображають усі сторони народного життя, найрізноманітніші вияви людської душі, вони групуються в три основні роди: народна лірика, народна драма, народний епос, У межах кожного фольклорного роду розрізняються жанри та піджанри. Основні жанри (види)

народної лірики такі: трудові пісні, календарко-обрядові, – родинно-побутові, соціально-побутові.

Вчені-фольклористи дійшли спільної думки, що трудові пісні з’явилися в найдавніші періоди історії суспільства – разом з утвердженням звукової мови як засобу спілкування між людьми. Виникли вони в процесі колективної праці й спочатку, очевидно, полегшували її, допомагаючи збуджувати силові зусилля багатьох людей і об’єднувати їх в один трудовий рух. Спершу це могли бути вигуки-команди однієї людини або веіх працюючих, причому вимовлялися вони в ритмі самої роботи, трудових рухів.

Згодом до вигуків

приєднувалися й інші слова, які становили потім речення.- текст пісні збагачувався, ускладнювався. У таких піснях виразилася і наївна віра первісної людини в магічну силу слова: нібито воно могло забезпечити більшу продуктивність праці. Розвиваючись, ці пісні стали виразниками і зберігачами трудового досвіду. Пізніше з цього найдавнішого жанру почали виділятися інші уснопоетичні види, набуваючи самостійності.

Вчені роблять припущення, що першими могли виділитися пісні календарно-обрядової поезії, які найтісніше пов’язані з трудовою діяльністю людей. Це – веснянки, колядки, щедрівки, жнивні пісні, з якими ви познайомилися в попередніх класах на уроках української літератури та музики.

Паралельно виділялися, очевидно, й пісні-ігри (“Мак”, “Просо” та подібні), які пізніше стали початковим, найпростішим жанром народної драми як фольклорного роду. Думи, історичні пісні, легенди, перекази, байки, казки становлять народний епос.

У родинно-побутових піснях відтворено всі важливі вияви сімейного життя. Основні теми цих творів: щасливе й нещасливе подружнє життя, вірність і зрада, удівство, сирітство, трагічні випадки, перебування на чужині, стосунки між членами родини (між батьками й дітьми, братами й сестрами, свекрухою і невісткою, мачухою і нерідними дітьми тощо). Різновидами родинно-побутових пісень є колискові, танцювальні, жартівливі тощо. Особливо численні пісні про кохання і події, ним зумовлені (закоханість, побачення, вірність і зрада, суперництво, ревність, розлучення, туга за милою людиною та інші).

ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ

Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину1 має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, Заїжджайтеся рід до роду На любу розмову. Ой брат сестри питається: “Ти, сестро, небого, Чи привикла ти там жити, Де ворогів2 много?” “Ой привикла, мій братику, Поміж ворогами, Як у полі криниченька Поміж дорогами. Що хто іде, а хто їде – Водиці нап’ється, А із мене, нещасної, Родина – тут: родичі. Мається на увазі чоловікова сім’я.

Хто схоче – сміється. Нема ж. цвіту білішого Над ті полуниці, Нема ж роду ріднішого, Як брат та сестриці. Нема ж цвіту білішого Над хрін та над редьку, ‘Нема. ж роду ріднїііюр.® Над мр, над неньку. Нема Ш /Цвіту білішого Та над ожиноньку, Нема в світі вірнішого Та над дружиноньку”.

1. Які поетичні ВИСЛОВИ з цієї пісні вам запам’яталися? Чим вони вас вразили?

2. Чому, на вашу думку, селянський рід “розійшовся по Вкраїні”?

3. Що можна сказати про ставлення €рата до сестри? А сестри – до роду? Обгрунтуйте свою думку, посилаючись на текст.

4. Яким ви уявляєте життя невістки?

5. Пригадайте, який засіб поетичного синтаксису називається паралелізмом. Виділіть паралелізми у пісні.

6. Знайдіть у тексті повтори, пестливі слова, постійні епітети, а також образи природи і поясніть їх роль у творі.

7. Чи знаєте ви свій рід від прадідів? Де живуть члени вашого роду? Дома намалюйте генетичне дерево свого роду.

Сощально-побутові пісні відтворюють громадське життя в усіх його виявах, зокрема стосунки між людьми різних прошарків суспільства. Сюди належать пісні козацькі, про кріпацтво, чумацькі, рекрутські й солдатські, бурлацькі (наймитські), стрілецькі.

Козацькі пісні. Козацтво виникло в XV – XVI ст. у боротьбі народних мас проти литовських, польських, українських панів за національне й соціальне визволення, а також проти турецько-татарських нападників, які почали свої набіги на землі України ще наприкінці XV ст. Протягом усіх цих сторіч виникали й поширювалися пісні, які пізніше дістали назву – козацькі.

Ці пісні відрізняються від історичних тим, що в них відображено не конкретні події та видатні особи, а життя рядових козаків, виведені типові. для цього середовища персонажі. Основні теми таких творів: боротьба українського народу за незалежність, збереження. національної самобутності, мужність захисників батьківщини, бої, перемоги, поразки, полонення, страждання в безводному степу, туга за рідною землею і дорогими людьми тощо.

Пісня, яку вивчатимете, була однією з улюблених Т. Шевченком народних пісень.

РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ

Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурилися славні козаченьки, Гей, гей,, у неволі.. Гей ви, хлопці, добрі молодці, Гей, гей, не журіться,,- Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, гей, не злиняла, Та щоб наша козацькая слава, Гей, гей, не пропала! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, гей, червоніла, А щоб наша козацькая слава, Гей, гей, не змарніла! Гей, у лузі червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Україна, Гей, гей, засмутилася. А ми ж тую червону калину, Гей, гей, та піднімемо; А ми свою славну Україну, Гей, гей, та розвеселимо!

1. Чому пожурились славні козаченьки? Про боротьбу з якими зовнішніми ворогами говориться в пісні? Доведіть свою думку посиланням на текст.

2. Знайдіть у пісні паралелізми. Які почуття козаків ними виражені?

3. Пригадайте, за допомогою яких символічних образів змальовується Україна в творах літератури та живопису.

4. Перечитайте пісню мовчки. Уявіть, як вона могла звучати в широкому пустельному степу, коли її співали козаки на поході.

ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ

– Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… – Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… – Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… – Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… – Грицю, Грицю, роби хліб! – Кахи-кахи! Щось охрип… – Грицю, Грицю, до Марусі! – Зараз, зараз уберуся! – Грицю, Грицю, хоч жениться? – Не можу одговориться! – Грицю, Грицю, кого взяти? – Краще Галі не зіськати! – Галю, серденько’моє, Чи підеш ти за мене? – Стидкий, бридкий, не люблю І за тебе не піду!

1. Що в цій пісні здається вам смішним?

2. Який засіб комічного тут використано?

3. Прочитайте пісню за дійовими особами, передаючи інтонацією настрій Гриця.

4. У народі кажуть, що цю пісню склала Маруся Чурай. Які пісні цієї дівчини з легенди ви ще знаєте?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Усна народна творчість – народна лірика

Categories: Твори з української літератури

Links