Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ На Дніпрі

На Дніпрі

Праворуч, на самій поверхні Дніпра, виднів Поділ зі своїми монастирями, церквами і дзвіницями, зі своєю величезною духовною академією. За Подолом на обрії синіли ліси, що тягнулись у Литву на декілька сотень верет, і високі будинки, що висунулись із натовпу міських будівель, були немов написані на блакитному полі. А від Подолу по всьому правому березі тягнеться довге пасмо гір, облите зеленню, всіяне мальовничими купами нагірних лип і ліщини, облямоване внизу сріблястими вербами. На найбільшій горі цього пасма, де природа, граючи й переливаючись

темними і світлими потоками зелені, дійшла надзвичайної розкоші, стоїть золотоверха Лавра, як вінець усій красі Києва. Блищить вона своїми банями, й ніщо у світі не може зрівнятися з її блиском: ніби сонце, роздробившись, осипало її своїми іскрами й усіяло золотим пилом поверхню синього Дніпра.

І Дніпро виблискує тільки перед Києвом, а далі, минувши Виду-бецький монастир, що виглядає нижче Києва із зелених гір, він стає смутний і дикий, не дивиться ні на зелені луки, оторочені золотавим піском, ні на зблідлі гори, що йдуть за ним у найглибшу далечінь; і тільки на прощанні, на самому краю обрію, він ураз повертається,

Блищить

срібною смугою і, пославши останній привіт святому місту, щезає в тумані. На цьому завороті Дніпра легкою синявою видніють гори, що його випроваджають. Чи йдуть вони й далі, чи спинились і стежать за ним іздалека, цього роздивитись не можна;. тільки ці гори такі далекі для очей, що, ставши на них, здається, можна б почути шум Чорного моря.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Переказ – АКАЦІЇ Весною, коли рясним білоцвіттям каштанів і акацій закипає Київ, вечорами синіми виходжу я на круті й зелені схили Дніпра. Знайомою стежкою пробираюсь у парк до Аскольдової могили, сідаю на лавці під білим наметом розквітлої акації і слухаю дивний зачарований гомін землі. Солодкі пахощі настояних на сонці акацій пливуть у повітрі,...
  2. Україна-мати Україна – рідний край, моя Батьківщина. Тут живу я і мої батьки. І тут жи­ве талановитий, працьовитий, співучий народ – українці. Заплющую очі і бачу: високі, зелені, вкриті деревами гори, лиш де-не-де випи­наються полонини. Там чабан пасе свою отару. Це – Карпати, Західна Україна! А онде ті ж самі гори,...
  3. Переказ – ГОРА Гора (найстаріша частина давнього Києва), як і передграддя з Подолом, прокидались рано, до схід сонця. Тільки друга, нічна, зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні, на вежах і наокруг стін Гори – від Подолу, Дніпра й Переве-сища – лунали звуки бил: ніч закінчувалась. Одразу ж після цього на Горі...
  4. Природні ландшафти України в народних легендах (за легендою “Як виникли Карпати”) СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Природні ландшафти України в народних легендах (за легендою “Як виникли Карпати”) Природні ландшафти нашої України прекрасні. Можна помилуватися й рівнії нами, і луками, і ріками, і горами. Цікаво, а чи завжди так було? Виявляється, ні. Про це нам повідомляють легенди, створені народом. Наприклад,...
  5. Подорож до Києва Минулого року ми усім класом їздили до Києва. Це місто вразило мене своєю красою і величчю іще на під’їзді до нього. Подорожували ми потягом. Ще на залізничному мосту перед нами відкрився чудовий пейзаж лівого берега Дніпра. Золоті куполи Києво-Печерської Лаври, що потопали у зелені, вражаючих розмірів пам’ятник Перемоги, у вранішньому...
  6. Солов’їв С. М. про слов’янські племена Слов’янське плем’я не пам’ятає про свій прихід з Азії, про вождя, що вивів його звідти, але воно зберегло переказ про своє первісне перебування на берегах Дунаю, про рух звідти на північ і потім про вторинний рух на північ і схід, внаслідок натиску якогось сильного ворога. Цей переказ містить у собі...
  7. Мікола Квіцинія Гори Микола Квіцинія Гори Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кому ці гори – пустка, мертва й гола, Для мене рідна кожна їхня риска. Без верховин, що височать довкола,...
  8. Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі,...
  9. Хто заснував Київ? ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Хто заснував Київ? Про далеке минуле нашої країни ми дізнаємося з легенд, переказів, а також літописів, Найдавнішим літописом, у якому викладено історію Київської Русі, і “Повість минулих літ”. В одному літописному оповіданні розповідається про засновників Києва...
  10. Рідна Україна в моїй уяві Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Кожному знайомі ці рядки з Шевченкової поеми “Сон”. Дійсно, саме так, з висоти пташиного польоту лише й можна уявити нашу Батьківщину – безмежну, прекрасну, могут­ню. Ось якби мені полинути Шевченковим шляхом! Я б, звичайно, не полетів до Петербурга,...
  11. Твір “Опис місцевості на основі власних спостережень” у художньому стилі. Опис міста Якось взимку ми з батьками приїхали до їхніх друзів у чудове приморське містечко Бердянськ. Взагалі-то, це курорт державного значення, з цілющими морськими грязями, вузькою смужкою піщаної коси, що на кілька кілометрів врізається в морський простір, пляжами, парками розваг. Влітку він, мабуть, потопає в зелені та повниться дзвінкими голосами відпочивальників. Та...
  12. Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” Майже в усіх творах Великого Кобзаря присутня Природа рідного краю. Вона змальована у народнопісенному дусі. Часто окремі її деталі – зоря, тополя, калина, явір, верба, садок вишневий – виростають до символів усієї України. Світ природи у Шевченка одухотворений: Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговоримо тихесенько В неволі з тобою....
  13. Музика поеми Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Коли дивишся на далекі льодяні вершини Кавказьких гір, здається, що вони сяють у промінні сонця. Як мені сподобались твої гори, Кавказе! Твої бурі, твої громи в горах! На пологому схилі самотнє дерево, вітром, дощем схилене, таємничі міжгір’я, де шумить гірська ріка. Усе так прекрасно в цьому краю! Ось старий, напіврозвалений...
  14. Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра Карло Каладзе Пісні з-над Дніпра Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Хіба далеко дніпрові береги? Неначе й далеко Дніпра береги, Ген-ген за степами, горами, полями,- Неначе й далеко Дніпра береги, Та швидко майнули узгір’я під нами, Вершин моїх рідних...
  15. Вінграновський Микола Степанович Триптих 1 Тут все говорить із прадавніх пір, Тут вічність диха тихо серед гір. Це не легенда лине давниною І не мара злітає із пітьми… Човни століть пливуть переді мною, Вантажені народами-дітьми. І ти, Гуцульщино, смереко сиволиста, Своїм човном пливеш в мої світи… Я прошу тебе, земле моя чиста, Крізь моє...
  16. ОСІННІЙ ПАРК (твір-опис) Наш улюблений парк з усіх боків оточений водою. Він знаходиться на острові, який утворила річка, що протікає містом. Щоб потрапити на той острів, треба перейти через невеликий затишний міст. І ти опиняєшся у дивному парку, а вірніше, гідропарку. Тут є степовий куточок. Після будь-якої зливи в ньому не побачиш жодної...
  17. Твір на тему річка Дніпро, опис Дніпра “Реве та стогне Дніпр широкий..” – саме ці рядки класика української літератури Тараса Шевченко одразу спадають на думку при згадці про Дніпро. Ця річка стала своєрідним символом усієї країни, природним багатством та історичною пам’яткою. Географічно розділивши сучасну Україну майже навпіл, Дніпро в той самий час є об’єднувальною ланкою між двома...
  18. Вінграновський Микола Степанович “Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі…” Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі З розплющеними 28-літніми очима Наш Василь іде по останній у світі дорозі З зупиненим серцем з опущеними руками В яких учора іще Говорило перо Поета-мужа В темно-коричневому костюмі В білій сорочці защібленій матір’ю під підборіддям В черевиках зашнурованих дружиною З кручі Дніпра...
  19. Переказ – ДНІПРОВСЬКА ПРИРОДА Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу в море півсотні добрих чайок. Передав Сулима Січ наказному отаманові, і одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо. Велична та могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя...
  20. Переказ балади “Дванадцять сплячих дівши” – Балада друга. Вадим Прекрасний юнак Вадим, що зачаровує Новгород красотою й мужністю, проводить час у полюванні, ляка_ звіром, що не ні диким, ні непогодою. Один раз він бачить сон, зміст якого йому неясний: дивовижний чоловік, одягнений у світлі ризи, із хрестом, що сіяє на груди, іде, не стосуючись землі, тримаючи в руці срібний...
На Дніпрі
«
»