Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Моє відношення до Ленскому

Моє відношення до Ленскому

У Ленском Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище.

Ленский молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його самі передові: шляхетні мрії про волю народу. Але, незважаючи на своє досить солідне по того часу утворення (він навчався в університеті в Німеччині, у Геттінгені), Ленский, як теперішній романтик, не тільки зовсім не знає життя, але й не прагне довідатися її.

Вивчення дійсності

йому заміняє беззвітна, але непохитна віра в його романтичні ідеали: високу дружбу, вічну, ідеальну любов. Коли він у житті зустрічає протиріччя своїм ідеалам, то приходить у зневіру, у розпач і виливає свої почуття в елегійних віршах або ж, як людина незвичайно гаряч і рішучий, відразу пускається на самі необдумані дії. Так, під враженням своїх припущень, далеких від дійсності, “киплячи ворожнечею нетерплячої” до свого вчорашнього друга, Ленский стає під кулю холодного й байдужого Онєгіна.

Мені жаль цього наївного, палкого й безрозсудного юнака, адже це шляхетний, душевно чиста людина, повний “вільнолюбних

надій”, спраги праці, знань. Ленский, до того ж, талановитий поет.

Але подальше його життя, залишися він у живих, мені неясна. Він міг рівною мірою стати відомим письменником або ж помалу перетворитися в обивателя, ледачого пана, розчарованого циніка. Досить різку характеристику Ленскому дає В. Г. Бєлінський. “Люди, подібні Ленскому, – пише критик, – при всіх їхніх незаперечних достоїнствах, негарні тим, що вони або перероджуються в доконаних філістерів, або, якщо збережуть назавжди свій первісний тип, робляться цими застарілими містиками й мрійниками, які так само неприємні, як і старі ідеальні діви, і які більше вороги всякого прогресу, ніж люди просто, без претензій, вульгарні. Словом, це тепер самі нестерпні, порожні й вульгарні люди”.

Прочитавши роман, мимоволі думаєш: “Ну чому люди шляхетні, з високими вимогами до життя, тонко й сильно почувають, завжди нещасні?” Вони або гинуть, як Ленский, або продовжують жити зі спустошеною душею, без надії на щастя, як Онєгін і Тетяна.

Знаходити задоволення в боротьбі заради високої мети вони не можуть по своєму вихованню й положенню, а влаштувати особисте життя їм заважають помилки, які вони усвідомлюють занадто пізно, щоб виправити. Сам поет участливо показує, що у фатальних помилках винуваті не стільки самі герої, скільки середовище, що сформувало їхні характери. Це смутне втримання в ненормальності всього життєвого укладу, неможливості теперішнього щастя в існуючому суспільстві, зображеному в романі, неминуче приводить читача до думки про необхідність боротьби із кріпосницьким самодержавним ладом.

Цю боротьбу вели декабристи, сам Пушкін, а пізніше – революціонери-демократи. І роман “Євгеній Онєгін” допомагав і допомагає цій здавна, що ведеться боротьбі, кращих людей за щастя всього людства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моє відношення до Ленському У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” представлений ще один тип парубка 20-х рр. XІX в. – юний поет-романтик Володимир Ленський. У Ленським Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять...
  2. Моє відношення до Ленського У романі Пушкіна є ще один герой – юний поет – романтик Володимир Ленський. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його найблагородніші, найпередовіші: мрії про свободу народу. Незважаючи на свою досить солідну на той час освіту (він навчався в університеті в Німеччині, у Геттінгені), Ленський,...
  3. Ваше відношення до дуелі… (по добутках А. С. Пушкіна й М. Ю. Лермонтова) Дуель – двобій (із застосуванням зброї) між двома особами по виклику одного з них. Ціль цього двобою складається у відновлення честі. В XIX столітті в Росії існували спеціальні дуельні правила, природно неписані, тому що дуелі були заборонені. У той час вони були широко поширені у дворянському й військовому середовищі. В...
  4. Відношення М. Ю. Лермонтова до свого покоління 1. Розчарування у своєму поколінні у вірші “Дума”. 2. “Герой нашого часу”: Печорин як типовий представник покоління. 3. Драма “Маскарад”: образ князя Звездича. У будь-якому вбранні буду я по праву Тугу существованья усвідомлювати. Я занадто старий, щоб знати одні забави, И занадто юний, щоб зовсім не бажати. И. В. Гете...
  5. Моє відношення до Євгенія Базарову Змін! вимагають наші очі. У нашім сміху й у наших сльозах, И в пульсації вен: Змін! Ми чекаємо змін!”. В. Цой; група “КІНО” “Хочу змін”. Євгеній Базарів головний герой роману “Батьки й діти”. Він різночинець демократ, переконаний супротивник дворянсько-кріпосницького ладу, матеріаліст, що пройшов школу праці й позбавлень, самостійно мислячий і...
  6. МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО БАЗАРОВУ (по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Євгеній Базарів – моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність. Цей нігіліст у суперечці побиває аристократа Павла Петровича...
  7. Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У...
  8. Моє відношення до лірики Пастернаку Колись Марина Цветаева в запалі полемики викликнула: “Де людина, до кінця понявший Пастернаку?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для тих, хто відправляється странствовать по морю, назва якого “Лирика Бориса Пастернаку”? Творчий шлях поета складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оценки....
  9. Моє відношення до Тетяни Ларіної Образ Тетяни, створений Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”, має не менше значення, ніж образ Онєгіна. Пушкін намагався показати тип, здавалося б, звичайної російської дівчини, провінційної панночки, алев той же час дивовижно привабливої і поетичної. Тетяна зовсім не красуня, про що Пушкін прямо говорить: Ни красотой сестры своей, Ни свежестью ее румяной...
  10. Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”) Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох...
  11. Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання...
  12. Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це...
  13. Моє відношення до Чацького і Молчаліна – ОЛЕКСАНДР ГРИБОЄДОВ Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і...
  14. Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина,...
  15. Моє відношення до роману М. Шолохова “Піднята цілина” і його героям Переді мною стаття В. Марченко “Хліб наш насущний” (“Літературна Росія”, жовтень 1990 р.). Читаю: “Сталінська колективізація… стараннями вождів революції перетворила російського (і не тільки російського) селянина в батрака, відчуженого від землі, позбавленого традицій, мудрого збагнення селянського буття… Жодне суспільство у всій світовій історії, жодна держава не дозволяла собі розкоші так...
  16. Моє відношення до вчинку вчительки Учителька знала про те, що він грає на гроші, і вирішила з ним займатися французькою мовою, щоб відволікти його від гри. Жив хлопчик бідно, учителька знала про цьому й кілька разів намагалася нагодувати його, навіть надіслала йому посилку з їжею. Хлопчик, звичайно ж, догадався, що цей подарунок зробила вчителька. Він...
  17. “Відношення Мавки і Лукаша” за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Творчість відомої української поетеси Лесі Українки відома багатьом поколінням наших співвітчизників, не забута вона й сьогодні. Основними мотивами неперевершених творів цієї видатної письменниці було уславлення духовної гармонії людини і її краси. Як наслідок роздумів на цю тему з’явилася Мавка – головна героїня драми-феєрії “Лісова пісня”. Ця дівчина – справжня дочка...
  18. Авторське відношення до героїв і подій у поемі А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” 1. Відношення автора до героїв свого добутку. 2. Пушкінська оцінка подій. 3. Взаємини автора з миром казок. Сюжет поеми А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” заснований на фольклорних традиціях. Однак потрібно відзначити істотне розходження між народними казками й добутком великого російського поета. Казки являють собою оповідання, у якому прояв особистого...
  19. “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти” Центральний персонаж роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” – Євген Базаров – вражає своєю яскравістю і неоднозначністю, але безумовна його особливість – глибокий трагізм. Базаров виступає в романі як носій настроїв нового покоління. Він називає себе нігілістом – заперечливим, не маючим ні в що віру. Він не визнає жодних...
  20. Сучасне відношення до творчості М. Горького Максим Горький визнавався: “Перш ніж почати писати, я задаю собі три питання: що хочу написати, як написати і для чого написати”. Слова гарні, але чи завжди письменник був щирий у своєму виборі? Нещодавно я довідався, що Горький вносив більші суми у партійну касу більшовиків і був одним з головних, виражаючись...
Моє відношення до Ленскому
«
»