Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”)

Якщо Олександр Андрійович Чацкий у комедії Грибоєдова є самої реальної, зрозумілої нам фігурою, який ми співчуваємо, то образ Софії Павлівни – найбільш складний і суперечливий із всіх, і до нього куди як сутужніше виразити своє відношення. Поки ти не знаком ні з якими рецензіями, відгуками на комедію й статтями багатьох російських письменників про п’єсу, то читаєш її без упередження й маєш можливість скласти свою думку про кожне з її героїв. З перших рядків комедії ми знайомимося із Софією, і саме в першій дії через репліки діючих осіб

ми починаємо вгадувати її характер. Який вона нам здається? Це розумна романтичная дівчина, вихована на французьких сентиментальних романах, які удосталь тоді поширювалися по Росії й особливо популярні були в середовищі столичної молоді. Софія така, як усе дівчини того часу: начитавшись цих книг, вона мимоволі віддається романтичним мріям про щасливу любов

Який вона неї представляє? Приблизно такий: гарна багата дівчина закохується в бідного прекрасного юнака, і він теж боготворить її. Розмріявшись таким чином, вона знаходить свій ідеал у хитрому й розважливому Молчалине: він представляється їй скромним, розумним,

ніжно й робко люблячим. Але ми-те знаємо, що він не такий, а Софія – вона осліплена почуттям і готова на багато чого заради його

Цією щирою любов’ю мені й подобається Софія. А її омани – це не її вина, а суспільства, у якому вона виховувалася. Який би вона не була романтичной, влюбливої й шляхетної у своїх почуттях, вона все-таки належить своєму середовищу. А Чацкий – зовсім інший. Саме його розум і відмінність від інших, “нормальних”, і відштовхує Софію від Чацкого: він їй незрозумілий і далекий

Вона заради пристойності підтримує з ним відносини, але не харчує до нього ніякого живого, почуття. Чацкий помиляється: Софія ніколи його не любила. У цьому вона цілком чесна. Але повністю відмовившись від Чацкого (вона увесь час метається між ним і своїм суспільством), вона занурює у своє середовище й мимоволі стає ворогом Чацкого. Вона змушена підтримувати слухи про божевілля Чацкого, і в цьому вона не уступає іншим: самому Фамусову і його гостям

Але особиста Драма Софії в тім, що її обманює Молчалин. Перейшовши на сторону Молчалина й людей фамусовского кола, вона раптом виявляє, що це підлі й низькі люди. І мені здається, що зрештою вона розуміє, що глибоко помилилася. Не будь у неї розуму, вона так і не змогла б це усвідомити

“Вона також одержала свій мільйон роздирань”, – говорить Гончарів. І він правий: образ Софії глибоко трагичен. Її душа зіпсована, перекручена цим суспільством, і воно ж її віддає. Незважаючи ні на що, Софія – найпривабливіша фігура із усього “фамусовского” ряду, вона скоріше жертва, чим гонитель усього світлого. І цим вона мені подобається


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Моє відношення до Софії (“Горі від Розуму”)

Categories: Нові твори

Links