МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО БАЗАРОВУ

(по романі И. С. Тургенєва “Батьки й діти”) Євгеній Базарів – моя протилежність. У його характері було, здавалося, багато чого з того, за що можна поважати людини й чим захоплюватися в літературному герої: розум, самобутність, фізична сила, упевненість у собі, величезна працездатність. Цей нігіліст у суперечці побиває аристократа Павла Петровича Кірсанова, уміє змусити інших слухати себе, поважати свою точку зору. У чому ж справа, чому він так неприємний мені? І тільки потім я ясно зрозуміла, що відштовхує мене в цьому тургеневском герої:

егоїзм і самолюбство, відсутність жалості й доброти до інших. Євгеній Базарів не схожий на інших відомі мені літературних героїв, створених письменниками XIX століття. Онєгіна й Печорина я не можу поставити поруч із ним. Мабуть, тільки герої Чернишевського Лопухів і Кірсанов почасти нагадують нігілістів, але навіть вони й “похмуре чудовисько” Рахметов здаються мені більше людяними. Не схожий Базарів і на інших тургеневских персонажів. Письменник сам визнає цей факт. З Рудиным, Инсаровым героя “Батьків і дітей” не зрівняти. Особистість Базарова замикається в самому собі, тому що поза нею й навколо її майже

зовсім немає родинних елементів. Він не здатний підтримувати відносин з жінкою; його щира й цільна натура не піддається компромісам і не робить поступок; він не купує розташування жінки відомими зобов’язаннями. Але розумні жінки в нас звичайно бувають обережні й розважливі… Словом, для Базарова немає жінок, здатних викликати в ньому серйозне почуття й зі своєї сторони гаряче на нього відповісти. “Чоловік повинен бути лютий”, – відповідає Базарів у розмові з Кірсановим. І він весь у цьому. Тургенєв неодноразово підкреслює в ньому нестримну, грубу, різку натуру. Навіть любов, пристрасть у ньому б’ється “сильна й важка”, схожа на злість, а може бути, родинна злості. Недарма навіть Одинцовій він вселяє разом з повагою страх. Чи народився Євгеній Базарів з такою сильною натурою, схильної веліти людьми, тримати їх у моральному підпорядкуванні, приймати їхні послуги, немов роблячи їм ласку, або ж позначилося те, що він “самоламаний”, усього досягав сам? Але, як би те не було, це син військового лікаря – особистість дуже сильна й неабияка по всіх статтях. Базарів визнає тільки те, що можна обмацати руками, побачити очами, покласти на мову, словом, тільки те, що можна оглянути одним з п’яти почуттів. Всі інші людські почуття він зводить до діяльності нервової системи; внаслідок цього насолода красами природи, музикою, живописом, поезією, любов’ю жінки зовсім не здаються йому вище й чистіше насолоди ситним обідом або бутылкою гарного вина… Базарів грунтовно знає природні й медичні науки; з їхньою допомогою він вибив з голови всякі забобони; але в той же час він залишився людиною вкрай неосвіченим: чув дещо про поезію, дещо про мистецтво, не потрудився подумати й сплеча вимовив вирок над незнайомими йому предметами. Тургенєв показує, що Базарів – демократ, різночинець, людина праці, далекий аристократичному етикету й умовностям. У чому його сила? У тім, що він представник нового часу. Аристократи, на зразок Павла Петровича, віджили своє. Потрібні були нові люди й нові ідеї. Євгеній Базарів протягом усього роману й виявляє нам цю нову ідею. Якщо уважно вдивитися, то можна вловити й подібність тим часом часом, що описує Тургенєв, і нашим. Сьогодні старі ідеї, а разом з ними й керівники комуністичної партії пішли в минуле. Потрібно проводити реформи, витягати країну з болота. Про те, як це робити, і йдуть нескінченні суперечки. Головне місце в романі займають сцени споровши. Герої Тургенєва розкривають свій світогляд у прямих висловленнях, у зіткненнях зі своїми ідейними супротивниками. Базарів – натура незалежна, що не відмінюється ні перед якими аристократами, а подвергающая суду думки. У чому слабість Базарова? На мій погляд, головна його слабість у тім, що він тільки заперечує, він не несе нічого позитивного. А як людям жити одним запереченням? Сьогодні теж можна зустріти людей, які відмінно критикують старе, прекрасно доводять, що дуже багато треба міняти, але нічого путнього запропонувати, а тим більше зробити, не можуть. А Євгеній Базарів привласнив собі “титул” нігіліста й все заперечує: релігію, науку, сім’ю, моральність. Особливо моторошно стає, коли вдумуєшся, що він адже заперечує й такі речі, як мистецтво, любов. Зрозуміло, життя богаче його ідей, і сам же “теоретик” закохується “нерозумно, безумно”. Поки Євгеній Базарів міркує про це в їдальні Кірсанових або у ві


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


МОЕ ВІДНОШЕННЯ ДО БАЗАРОВУ

Categories: Нові твори

Links