Моє відкриття латиноамериканської літератури. Твір-мініатюра
Після декількох років вивчення класичної й сучасної літератури складається певний стереотип, що я можу назвати звичним очікуванням. Вся розмаїтість стилів, сюжетів, характерів укладається все-таки в певну схему, “культурний шар”, що при розмаїтості фарб складається з більш-менш однорідного матеріалу. І тільки двічі я зустрічалася з літературою, що ламала всі стереотипи, була новою. Це – японська поезія й латиноамериканська проза. Людина, вихована на канонах європейської культури, почуває себе як житель рівнин, що побачив гори, або
Дві основні галузі магічного реалізму представлені Хорхе Луїсом Боргесом і Габріелем Гарсіа Маркесом. Боргес – унікальний “письменник для письменників”.
Гостра й глузлива думка препарує сотні літературних сюжетів, а доконаний літературний дарунок дозволяє Боргесу знову відтворити цілісність миру, зруйнованого аналізом. Боргес – неперевершений майстер позбавляти визначеності навіть строгі математичні закони. Щось підказало йому, що мир не так-те простий, і два камені не зобов’язані зберігати в сумовитій сталості свою парність (“Синій тигр”). Він ніколи не погоджувався з Ейнштейном, упевненим, що Бог не грає в кості, що мир пізнаваний і визначений. Боргес знає, що в кості грає весь Всесвіт, що двічі дві – це лиховісні математичні дії, що у результаті зможе дати чотири, а може – третій мир (“Тлін, Укбар,).
Боргес багато років був директором національної бібліотеки. Це природно – де жити йому, як не серед книг. І Боргес – єдиний у світі сліпий бібліотекар. Це символічно. Сліпота письменника сприймається не як недолік, а як божий дарунок. Вона дана йому, щоб розум, не обтяжений дріб’язковою суєтою, краще осягав мир і людину. Сліпий Боргес прекрасно розглянув зворотну сторону Місяця ще до перших польотів у космос і той дивовижний по силі вогонь, що нудиться в глибині самих лагідних і сонних очей.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)