Місяць і гріш роман, у якому використані деякі факти біографії французького художника Поля Гогена. Біржовий маклер Чарльз Стрикленд, відчувши непреоборимий творчий імпульс, залишає респектабельне життя заможного буржуа, сім’ю й. зайнявшись живописом, “реалізує” свій талант
Він заподіює навколишню масу неприємностей, а віддано люблячу його жінку доводить до самогубства. Зрештою він попадає на Таїті, створює там серію геніальних картин і вмирає від витівки в бідності й забутті за кілька років до того, як його полотна починають
цінуватися дорожче золота. У рамках цього сюжету Моем розвертає уїдливу панораму модних артистичних і літературних салонів, дає гостру сатиру на буржуазну мораль і погляди на мистецтво, ставить ряд серйозних філософських проблем: Природа мистецтва й геніальності (творчий процес як ланцюг інтуїтивних осяянь); порівняльна цінність справжнього мистецтва й мистецтва комерційного, розрахованого лише на успіх у публіки; зв’язок твору мистецтва з особистістю художника-творця
Сполучення аморализма й геніальності в одній особі, згідно Моему, якщо й не перешкоджає самовираженню генія, то приводить до руйнування
його особистості. Виправдуючи презирство Стрикленда до вимог нормативної моралі, автор логікою створених їм образів суворо засуджує жорстокість і непомірний індивідуалізм героя як противні заповідям загальнолюдської моралі, тим самим затверджуючи необхідність морального початку вискусстве.