Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Міркування про антиутопію Замятіна

Міркування про антиутопію Замятіна

Дж. Оруелл сказав в 1932 році про роман Е. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якого”. Ця оцінка ідейного змісту роману досить правдива. Але все-таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації й запереченню якої б те не було влади

В антиутопії Замятіна, написаної в 1920 році, “стримається явний натяк на реалії революційних перетворень у Росії. Із властивим йому даром передбачення Замятін говорить своїм

романом, що обраний новим керівництвом країни шлях веде від світлих ідей соціалізму. Письменник уже в перші післяреволюційні роки став зауважувати в “новій” житті тенденції, що насторожують: зайву жорстокість влади, руйнування класичної культури й інших традицій у житті суспільства, наприклад, в області сімейних відносин. Час довів обгрунтованість полеміки Замятіна з політичною практикою першого років Радянської влади – саме так можна визначити завдання автора роману “Ми”.

Дія в романі перенесено в далеке Майбутнє. Після закінчення Великої Двохсотлітньої Війни між містом і селом людство

вирішило проблему голоду – була винайдена нафтова їжа. При цьому вижило 0, 2 % населення землі. Ці люди й стали громадянами Єдиної Держави. Після “перемоги” над

Голодом, держава “повело настання проти іншого володаря світу – проти Любові”. Був проголошений історичний сексуальний закон: “Усякий з нумеров має право, як на сексуальний продукт, на будь-який нумер”. Для нумеров визначили підходящий табель сексуальних днів і видавали рожеву талонну книжку

Про життя Єдиної Держави – “найвищих вершинах у людській історії” – розповідає в романі талановитий інженер Д-503, ведучий запису для нащадків. У його щоденниках розкриті особливості політики, культури Єдиної Держави, характерні взаємини між людьми. На початку роману Д-503 дотримується традиційних для людей Єдиного

Держави поглядів. Потім під впливом знайомства з революціонеркою.1-330 і любові до неї багато чого в його світогляді міняється

Спочатку Д-503 з’являється перед нами як захоплений шанувальник Благодійника. Він захоплюється досягнутим у державі рівністю: всі нумера однаково одягнені, живуть в однакових умовах, мають рівне сексуальне право. Очевидно, що автор роману не згодний з оповідачем. Те, що Д-503 здається рівністю, розцінюється Замятіним як жахаюча однаковість. От як він описує прогулянку: “Ми йшли так, як завжди, тобто так, як зображені воїни на ассірійських пам’ятниках: тисяча голів – дві злитих інтегральних ноги, дві інтегральних у розмаху руки”. Це ж видно й під час виборів глави Держави, результат яких вирішений заздалегідь: ” Історія Єдиної Держави не знає випадку, щоб у цей урочистий день хоча б один голос насмілився порушити врочистий унісон”. У міркуваннях же Д-503 про безладність “виборів у древніх” як би від противного розкривається позиція автора. Демократичні вибори він уважає єдино прийнятними

Замятін з дивною прозорливістю описав ту пародію на вибори, що у Країні Рад довгий час видавалася за самі вибори. Кандидат на пост глави Єдиної Держави завжди той самий – Благодійник. При цьому в державі проголошене народовладдя…

У романі показане життя типової тоталітарної держави, з усіма властивими йому атрибутами. Тут і стеження за нумерами, і переслідування інакомислячих. Інтереси людей повністю підпорядковані інтересам держави. У нумеров не може бути індивідуальності, на те вони й нумера, щоб відрізнятися тільки своїм порядковим числом. Колективне коштує в такій державі на першому плані: “”Ми” – від бога, а “Я” – від диавола”. Сім’я тут підмінена талонним правом. Та й житло, надане нумерам, чи навряд можна назвати будинком. Вони живуть у багатоповерхових будинках, у кімнатах із прозорими стінами, завдяки чому за ними можна безперешкодно вести спостереження

Єдина Держава знайшла управу на неслухняних – у результаті Великої операції, який були насильно піддані всі нумера, їм була вирізана фантазія. Куди надійніше захист від інакомислення! Замятін пише, що в результаті цієї операції герої стають схожими на “якісь людиноподібні трактори”. Д-503 після операції остаточно відмовляється від виниклих у нього під впливом ” 1-330 зухвалих думок. Тепер він не коливаючись іде в Бюро Хоронителів і доносить на повстанців. Він стає “гідним громадянином Єдиної Держави”. Так збулися слова Благодійника про рай, як про місце, де перебувають блаженних, позбавлених бажань люди з вирізаною фантазією

У Єдиній Державі проводяться експерименти не тільки над людьми. Ми бачимо, у що перетворюється природне середовище. У місті, де в основному відбувається дія, немає нічого живого. Ми не чуємо птахів, шелесту дерев, не бачимо сонця (сонце, що світило у світі древніх, здавалося Д-503 “диким”). Технократическому місту-державі протипоставлений у романі мир за Стіною – Живаючи Природа. Там, за Стіною, жили “природні” люди – нащадки тих, хто пішов після двохсотлітньої війни в ліси. У житті цих людей є воля, вони сприймають навколишній світ емоційно.

Однак Замятін не вважає цих людей ідеальними – вони далекі від технічного прогресу, тому їхнє суспільство перебуває в примітивній стадії розвитку

Тим самим Євгеній Замятін виступає за формування гармонічної людини. Нумера й “природні” люди – це крайності. Мрії Замятіна про гармонічну людину можна знайти в міркуваннях Д-503 про “лісові” людях і нумерах: “Хто вони? Половина, що ми втратили, Н2 і О…потрібно, щоб половини з’єдналися…”

Ідейний зміст добутку розкривається в сцені повстання членів революційної організації “Мефи” і її прихильників. Стіна, що відокремлює тоталітарний мир міста-держави від вільного миру, висаджена. У місті відразу лунає пташиний гомін – туди приходить життя. Але повстання в романі розгромлено, і місто знову відділене від зовнішнього миру. Єдина Держава знову спорудила стіну, що назавжди відрізала людей від вільного життя. Але кінець роману не безнадійний: за Стіну, до “лісового” людям удалося піти “протизаконної матері” ПРО-90. Народжений у природному Світі її дитина від Д-503, за задумом Замятіна, повинен стати одним з перших доконаних людей, у якому з’єднаються дві половини, що розпалися

Своїм романом Замятін вирішує ряд найважливіших загальнолюдських і політичних проблем. Головними в романі є Теми волі й щастя, держави й особистості, зіткнення індивідуального й колективного. Замятін показує, що не може бути благополучним суспільство, що не вважається із запитами й інтересами своїх громадян, з їхнім правом на вибір. Політичне значення роману “Ми” точно визначив історик Ч. Уолш: “Замятін і інші автори антиутопій попереджають нас не про помилкові політичні теорії, але про тім дивовижний, у що може вилитися споконвічно гарний політичний рух, якщо воно перекручується”.

Доля цього добутку, що вперше було опубліковано на батьківщині автора тільки через майже 70 років, в 1988 році, доводить його гостру проблематику й політичну спрямованість. Недарма роман викликав у Росії в 20-х роках жвавий інтерес, хоча сучасники Замятіна не могли його побачити надрукованим. Цей добуток буде актуальним завжди – як попередження про те, як руйнує тоталітаризм природну гармонію миру й особистості


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір міркування МОЕ ВІДКРИТТЯ Е. И. ЗАМЯТІНА Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
  2. Твір міркування Моє відкриття Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повести “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
  3. Ідейний зміст роману Є. І. Замятіна “Ми” Дж. Оруел сказав у 1932 році про роман Є. Замятіна “Ми”: “…Цей роман – сигнал про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави – однаково якої”. Ця оцінка ідейного змісту роману правдива. Але все ж таки його зміст не зводиться тільки до критики машинної цивілізації...
  4. Роман Е. И. Замятіна “Ми” Творчий шлях Євгенія Замятіна виявився досить нелегким. Його роботи не просто не визнавалися в на-ший країні, але строго заборонялися. Видавати роботи доводилося за кордоном. Насамперед це стосується роману “Ми”, опублікованого вперше в Празі. У романі піднімаються найважливіші проблеми чоло-веческой життя. Насамперед це пошук щастя Ав-Тор пише роман у вигляді своєрідного...
  5. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГНОЗ Е. ЗАМЯТІНА Й РЕАЛЬНІСТЬ XX СТОЛІТТЯ(По романі “Ми” ) Теперішня Література може бути тільки там, де неї роблять не виконавчі й благонадійні, а божевільні єретики… Е. И. Замятін Євгеній Іванович Замятін став друкуватися з 1913 року, і із цього часу придбали популярність його повести “Повітове”, “На куличках”, “Остров’яни” і інші. Роман “Ми”, написаний автором в 1921 році, побачив світло...
  6. “Суспільство майбутнього” і сьогодення в романі Е. Замятіна “Ми” Теперішній письменник – це завжди мислитель, що прагне заглянути в Майбутнє, пророчити життя нащадків. Але письменник – це й людина, що створює систему: моральних цінностей, поглядів на історію, розвиток суспільства. Література часто ставала засобом пропаганди ідей письменника. Із цим, зокрема, зв’язане виникнення в літературі жанру утопії. У добутках цього жанру...
  7. Осудження насильства над людина в романі Замятіна “Ми” Е. І Замятін не збирався писати пародію на комунізм, він намалював фінал розвитку будь-якого суспільного лада, у підставі якого закладена ідея насильства над людиною. Таким чином, головної в романі “Ми” є тема свободи особи. Розкривається ця тема за допомогою пародійного переосмислення ідеї “загальної рівності”. Замятін був супротивником цієї тези, цінуючи...
  8. Твір-роздум на тему: Моє відкриття Є. І. Замятіна Ще півроку назад Євгеній Замятін був мені невідомий і нецікавий. Мене залучали добутки класиків російської літератури. Наприклад, п’єси Островського “На всякого мудреця досить простоти”, “Таланти й шанувальники”, “Вовки й вівці”. Я люблю читати й перечитувати повісті “Перша любов”, “Весняні води”. У цих добутках описані трагічна любов, розчарування. У них письменник...
  9. Стаття Замятіна “Я боюся” Першої за часом, та й за значенням стала сама нашуміла зі статей Замятіна “Я боюся”. У ранні післяжовтневі роки в літературі переважав безпосередній відгук на події – піднятий, стверджуючий, але багато в чому поверхневий. Замятін без натяків заявив, що цього недостатньо, що не можна задовольнятися творчістю “в’юнких авторів… знаючих, коли...
  10. Ідейний підтекст роману-антиутопії Є. І. Замятіна “Ми” “Сигналом про небезпеку, що загрожує людині, людству від гіпертрофованої влади машин і влади держави” назвав роман Замятіна Дж. Оруел. Дивно, але роман написаний у 1920 році, має рідкий дарунок передбачення. Замятін вже тоді звернув увагу на тенденції, що насторожують, у політиці молодої держави – на приголомшливу байдужість до долі окремої...
  11. “Ми” Замятіна – роман-антиутопія “Майбутнє світле й прекрасно”, – писав у своєму відомому романі “Що робити?” ідеолог російської революції Н. Г. Чернишевський. З ним погоджувалися багато російських письменників минулого століття, що створили свої варіанти соціальних утопій, а саме: Л. Н. Толстой і Н. О. Некрасов, Ф. М. Достоєвський і Н. С. Лєсков. XX століття...
  12. Антиутопія для антилюдства (По романі Е. И. Замятіна “Ми”) Жанр утопії з’явився в Європі із зародженням гуманізму. Мудреці минулого з радістю зображували счастли вый мир майбутнього, де немає війни, хвороб, а всі сфери життя суспільства підпорядковані законам розуму. Пройшли століття. І утопія змінилася антиутопією – зображенням “майбутнього без майбутнього”, мертвого механізованого суспільства, де людині відведена роль простої соціальної одиниці....
  13. “Єдина Держава та її нумери” (за романом Є. Замятіна “Ми”) Що таке Єдина Держава, на яких художніх принципах сконструював її автор? Письменник ніби використовує уламки історичних свідчень, свідомо спотворений історичний процес. Творчий принцип свідомого спотворення дійсності є одним із пріоритетних у створенні художньої дійсності твору. У Єдиній Державі залишилось всього 0,2% населення Землі. Національне питання, одне із найболючіших у ході...
  14. Стислий переказ: Роман-застереження (Є. І. Замятін. “Ми”) Роман Євгенія Замятіна “Ми” був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке Майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього свою відповідь. Серед них був і Євгеній...
  15. Роман-застереження Замятін. “Ми” Роман Євгенія Замятіна “Ми” був написаний в останні роки Громадянської війни, коли було вже зрозуміло, що влада залишиться в руках більшовиків. У цей час суспільство хвилювало питання про те, яке майбутнє чекає Росію, і багато письменників і суспільних діячів намагалися дати на нього своя відповідь. Серед них був і Євгеній...
  16. Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування Не кожній людині дано відчути радість роботи. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і робота для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, обраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них робота – мучення, рабство, безнадійний полон без...
  17. Трагічна іронія про долю людства в романі “Ми” “Ми” – роман про Майбутнє, про далеке майбутнє – через тисячу років. У ньому перевіряється заможність мрії, протягом століть людської цивілізації, що супроводжувала. Тривожне відчуття виникає вже від назви книги. “Ми” – слово-гасло, слово-символ свідомості маси Письменник показує реальну суть утопії, здійсненої нібито від імені більшості й заради його блага....
  18. ЧиХочемо ми бути “нумерами” або про що писав Замятін Теперішній письменник – це завжди мислитель, що прагне заглянути в Майбутнє, пророчити життя нащадків. Але письменник – це й людина, що створює систему: моральних цінностей, поглядів на історію, розвиток суспільства. Література часто ставала засобом пропаганди ідей письменника. Із цим, зокрема, зв’язане виникнення в літературі жанру утопії. У добутках цього жанру...
  19. Особистість і тоталітарне суспільство (по романі Е. С. амятіна “Ми”) Людині властиво замислюватися про майбутнє, намагатися розглянути його обрису. Скільки письменників у різні історичні епохи намагалися приоткрити завісу, за якої ховається будущее, намагалися вгадати те, що не дано знати нікому: Кампанелла (“Місто Сонця”), романи Жуля Верна, Н. Г. Чернишевский “Що робити? ” і інші. Таким письменником-фантастом був і Е. Замятін...
  20. Драматичні долі особистості в умовах тоталітарного суспільного устрою (по романі Е. С. амятіна “Ми”) Людині властиво заглядати в майбутнє, намагатися розпізнати його обрису. Скільки пісателей різних історичних епох намагалися відкрити завісу, за якої ховається будущее, угадати те, що не дано знати нікому (Кампанелла в “Місті Сонця”, Жуль Верн у своїх романах, Оруелл в “1984″, Н. Г. Чорнішевский в “Що робити?” идр. ). Таким письменником-фантастом...
Міркування про антиутопію Замятіна
«
»