Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування

Не кожній людині дано відчути радість роботи. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і робота для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, обраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них робота – мучення, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення!

Такі люди тягнуть лямку, хто покірно, хто озлоблено, тільки заради шматка хліба. Є люди, не пристосовані до систематичної роботи. Вони рвучкі, працюють по натхненню, періоди

підйому перемежовуються з періодами апатії. Чи погодяться всі вони з тим, що велич людини в роботі? Навряд чи. Навіть народні подання про щасливе життя насамперед припускають неробство. Пригадаємо Казки – російські, українські, німецькі, французькі, японські. У них часто фігурує скатертина-самобранка або горшочек-вари, молочні ріки з киселевими берегами, чудове дерево, що приносить плоди цілий рік, – символи добробуту без зусиль

Далі Біблія говорить про роботу як про божий проклін за гріхи Адама й Еви: “У поті чола будеш здобувати хліб свій”. У всіх легендах згадується Золоте сторіччя, коли люди були

безтурботна й щасливі, земля давала з десяток урожаїв на рік, риба сама плила в мережі. Все це говорить про те, що робота не є спочатку бажаною часткою для людства. Навпаки, люди завжди шукали можливість користуватися плодами чужої роботи. З розвитком цивілізації й поглибленням спеціалізації з’являлася можливість обміну: я роблю посуд, а ти – одяг

З’явилася можливість вибирати професію, досягати майстерності, накопичувати досвід. У європейських країнах майстрів-людин шановний, робота – майже релігія. Немає високого й низького в натхненній роботі. Але є робота, що помітна, результати якої видно всім: їжа, одяг, будинку, дороги… А є кропітка робота вчених, винахідників. Коли, придя додому, ми включаємо лампочку, те зрозуміло, що її зробив робітник на заводі. Але хіба багато хто в цей момент із вдячністю згадують Яблочкова й Эдисона? Купуючи насіння для дачної ділянки, чи знаємо ми, чия робота коштує за новими сортами, яких генетиків, селекціонерів? Вмикаючи телевізор, ми не замислюємося ні на мить, що якби не було Эйнштейна, Планка, Гейзенберга, які займалися, здавалося б, такими даремними речами, як теорія будови атома й пристрій Всесвіту, не було б нічого з таких звичайних нам благ цивілізації, як телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер

Можливо, хтось і знає, що слово “робот” придумане Чапеком, а хто знає Норберта Вінера – батька сучасних інформаційних технологій. Швидше ми пригадаємо Била Гейтса, що, загалом, був інтелектуальним паразитом, що розробляє давно відкрите родовище. І все-таки, чи можна роботу зробити мірилом величі людини? Людства – напевно. Всі ми коштуємо на нескінченних щаблях, які йдуть углиб сторіч, де кожна сходинка – плід роботи ремісника, хлібороба вченого. Від нашого відношення до роботи, від того, як наше суспільство ставиться до робочої людини – мулярові, філософові, кухареві, учителеві, – залежить, чи продовжаться ці сходи в Майбутнє. Смутно думати, що поки ми тільки використаємо придуманими й зроблене іншими людьми в інших країнах, де давно довідалися про ціну роботи


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування

Categories: Нові твори

Links