Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Минуле, сьогодення і майбутнє у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

Минуле, сьогодення і майбутнє у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

П’єса “Вишневий сад”, написана у 1904 році, незадовго до смерті А. П. Чехова, у якімсь ступені є підсумковим добутком письменника. У ній він з особою повнотою виразив свої роздуми про Росію: її минуле, сьогодення і Майбутнє, відобразив реальне розміщення соціальних сил російського суспільства напередодні першої російської революції. Чехов вводить у свій добуток героя, від якого дуже багато залежить, практично все – це час. Поет і драматург В. В. Курдюмов про це писав так: “…Головне невидимо діюча особа в чеховських п’єсах, як і

в багатьох інших його добутках, – нещадно, що йде час”. Основний сюжет комедії пов’язаний із продажем стародавнього дворянського маєтку, а разом з ним і квітучого саду, що персоніфікує красу і прагнення до кращого життя. Головні герої (Раневська, Гаєв) створили для себе ілюзію про нерухомість часу і живуть нею: живуть поточним днем, що тече годиною, що тече хвилиною.

І не дивно, що, постійно спізнюючись, вони безнадійно відстали від сьогодення, залишившись десь у минулому. Життя цих людей легке і безтурботне, тому що забезпечується працею людей, які насадили і зростили вишневий сад, тих, чиї очі, що докоряють,

за словами Петі Трофімова, дивляться “з кожної вишні у саду, з кожного листка, з кожного стовбура”. Так, з одного боку, таке життя дозволяє дворянам віддаватися поезії, мистецтву, коханню, формуючи високоосвічених, культурних людей. Але, з іншого боку, це існування робить Раневську і Гаєва безвладними, позбавляє наполегливості, вміння пристосовуватися до життєвих обставин, чуйності і уваги до навколишніх. Ці люди змушені продати родовий маєток, тому що він опинився на грані руйнування. Невблаганно наближається двадцять друге серпня – день продажі, але Раневська і Гаєв нічого не роблять, намагаються обдурити час, забутися. У чому ж справа? Що змушує цих людей одностайно відкинути рятівний варіант Лопахіна?

На мій погляд, швидше за все, тут справа не в легкодумстві, непрактичності або дурості дворян, що розорилися, а в їхньому загостреному почутті прекрасного. Вони не можуть погубити красу, з якою пов’язано так багато зворушливих спогадів про дитинство, юність, колишнє благополуччя і щастя, не можуть зробити із цього поетичного вишневого саду дохідне комерційне підприємство. А. П. Чехов малює нам картину глибокого економічного краху, що осяг дворянство Росії. Ми бачимо, що цей стан, поряд із втратою економічної стабільності, втратив своє суспільне становище, тому що незручно, як колись, визначати шляхи розвитку країни. Але життя триває, воно не стоїть на місці і, переступивши через двадцять друге серпня, піде далі. На мою думку, ця дата – не тільки день продажу маєтку, це і крапка відліку, стосовно якої час ділиться на минуле, сьогодення і майбутнє. Хоча давайте краще розберемося в причинах тяжкого становища героїв. Нам допоможуть це зробити їхні характери, які багато в чому суперечливі. Особливо це стосується Любові Андріївни Раневської. Вона добра, чарівна, безкорислива, викликає почуття поваги і симпатії. Адже недарма Лопахін говорить про неї: “Гарна вона людина. Легка, проста людина”.

Але при уважному Прочитанні п’єси зауважуєш деяку подвійність у характері цієї героїні. Хоча вона охоче віддає останні гроші злиденним, мужикам, лакеям, все це Раневська робить бездумно, забуваючи при цьому, що слугам у будинку “їсти нема чого”. Ця жінка просто звикла смітити грішми. Ми переконуємося в тім, що її щедрість – це, по суті, безтурботність. А що ж Гаєв? А. П. Чехов показує нам безпомічну, нікчемну, ледачу, безтактну й зарозумілу людину. Він часто смішний, варто тільки згадати його мовлення, звернене до шафи, або читання лекції про декадентів, щоб переконатися в цьому. Мимоволі звертаєш увагу на непристосованість цих людей до нових умов, на недолік серйозного відношення до життя, волі, працьовитості, життєстійкості. Зате всі ці якості ми бачимо у Єрмолаї Лопахіні, що придбав вишневий сад.

Письменник у його особі зображує ту суспільну силу, що приходить на зміну дворянству, тобто буржуазію, що народжується. Сильною стороною нових хазяїв є вміння своєю працею, практичною кмітливістю, діловою заповзятливістю завоювати міцне положення у суспільстві. Лопахін не діє й не горює, як Раневська і Гаєв, ця людина працює: “…я встаю у п’ятій годині ранку, працюю з ранку до вечора, ну, у мене постійно гроші свої і чужі…”. Ми бачимо, що на першому місці для нових хазяїв життя стоїть інтерес до збагачення. Поряд з Лопахіним, нове у п’єсі персоніфікують також Петя Трофімов і Аня. Хто ці люди? Петя Трофімов – “вічний студент”, йому двадцять сім років, він ніяк не може закінчити курс, його двічі виганяли з університету. Йому властиво гостре почуття справедливості. Тому він критикує дворянство за ледарство і бездіяльність, а в буржуазії, що народжується, бачить майбутнє. Петя закликає працювати, але сам на творіння не здатний. Тільки одна Аня згодна з ним, розділяє його погляди. Вона сама хоче трудитися, щоб забезпечити себе і стати корисною суспільству.

Так за ким же майбутнє? А. П. Чехов не дає конкретної відповіді на це питання, майбутнє у п’єсі неясно, повно таємниць. Ясно лише одне: письменник з надією вдивлявся у XX століття, що тільки починалося. Він розраховував, що з’являться люди, які зможуть зростити свій вишневий сад, символ вічного відновлення життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних...
  2. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі А. П. Чехова ” Вишневий сад” Своїй останній п’єсі А. П. Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першій постановке Московського художнього театру ще при житті автора п’єса була представлено як драма, навіть трагедія. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, призначений для сцени Тільки при сценічній постановці драма знаходить повноцінність,...
  3. Минуле, сьогодення й майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Своїй останній п’єсі Чехов дав підзаголовок “комедія”. Але в першої постановке Московського Художнього театра ще при житті автора п’єса предстала важкою драмою, навіть трагедією. Хто ж правий? Потрібно мати на увазі, що драма – це літературний твір, розрахований на сценічне життя. Тільки на сцені драма знайде повнокоштовне побутування, виявить усе...
  4. “Вишневий сад” – п’єса про минуле, сьогодення і майбутнє Вишневий сад – останній Твір А. П. Чехова. Письменник був невиліковно хворий, коли писав цю п’єсу. Він усвідомлював, що скоро піде з життя, і, напевно, тому вся п’єса наповнена якоюсь тихим смутком і ніжністю. Це прощання великого письменника з усім, що йому було дорого: з народом, з Росією, доля якої...
  5. Минуле й сьогодення дворянської садиби в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Антон Павлович Чехов є одним з найбільших класиків росіянці й світовій літературі. Його оповідання із захопленням читають і наші сучасники, тому що багато тем його добутків актуальні дотепер. П’єси Чехова “Три сестри”, “Дядько Ваня”, “Чайку”, “Вишневий сад” ідуть у найвідоміших театрах миру, як і раніше збираючи аншлаги. П’єса “Вишневий сад”,...
  6. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня...
  7. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова –...
  8. Минуле, сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на...
  9. Минуле, сьогодення й майбутнє Елізи Дуліттл Шкільний твір По п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон”. Джордж Бернард Шоу – найбільший англійський драматург кінця XІX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного й художнього тупика, характерного для 60-70-х років XІX в. Він додав їй соціальну гостроту, проблемний характер і блискучу сатирично-парадоксальну форму. Серед численних п’єс,...
  10. Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
  11. Тема минулого й сьогодення Росії в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” В 1904 році була поставлена п’єса А. П. Чехова “Вишневий сад”, у якій автор зображує прощання хазяїв з родовим дворянським гніздом. Тема ця була вже не раз освітлений до Чехова літераторами другої половини XIX століття. У п’єсі автор торкається проблем батьків і дітей, любові, страждання. Але головне на прикладі долі...
  12. Звук струни, що лопнула (“Вишневий сад” А. П. Чехова) Свою п’єсу ” Вишневий сад ” сам А. П. Чехов називав комедією. Але п’єса-то сумна!.. Так у чому ж справа? Як відомо із самого початку, маєток приречений; приречені і герої – Раневська, Гаєв, Аня і Варя – їм не на що жити, не на що сподіватися. Запропонований Лопахіним вихід для...
  13. “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до...
  14. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити...
  15. Ідейний зміст п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній добуток А. П. Чехова. Вона була поставлена на сцені Художнього театру у 1904 році. Наступає XX століття, і Росія стає капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився після звільнення селянства. Риси нового стосуються не тільки економіки, але й до суспільства, змінюються і...
  16. Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Чехова. Він написав її незадовго до смерті, і 904 року, на переломному стику епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він, як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу...
  17. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
  18. У чому полягає оптимізм п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад ” Вишневий сад ” – одна з найбільш багатозначних п’єс Чехова. Тут варто підзаголовок “комедія”, але під час вистави глядачі майже не сміються. І рецензенти після першої постановки “Вишневого саду” в Московському Художньому театрі відзначали, що в п’єсі поставлений “пам’ятник над могилою симпатичних білоручок, орхідей, відцвілих за чужим труною… Мляве...
  19. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося”...
  20. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її...
Минуле, сьогодення і майбутнє у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”
«
»