Маленька сумна повість
Початок 80-х рр.. У Ленінграді живуть троє нерозлучних друзів: Сашка Куніцин, Роман Крилов і Ашот Нікогосян. Всім трьом – до тридцяти. Всі троє – “лицедії”. Сашко – “балеруном” в Кіровському театрі, Роман – актор на “Ленфільмі”, Ашот – співає, грає, спритно наслідує Марселю Марсо. Вони і різні, і водночас дуже схожі. Сашка з дитинства підкорював дівчат своєї “ладностью, витонченістю, умінням бути чарівним”. Недруги вважають його самовпевненим, але при цьому він готовий “віддати останню сорочку”. Ашот не відрізняється
У ньому є щось Чаплінськой. У вільний час вони завжди разом. Їх зближує “якийсь пошук свого шляху”. Радянську систему вони паплюжать не більше за інших, але “прокляте питання, як протистояти тиснуть на тебе з усіх сторін догмам, тупості, однолінійного”, вимагає якоїсь відповіді. Крім того, треба домогтися успіху – відсутністю честолюбства жоден з друзів не страждає. Так вони і живуть.
У Ашота є любов – француженка Анрієтта, яка “стажують в Ленінградському університеті”. Ашот збирається на ній одружуватися. Сашка і Ашот носяться з думкою поставити “Шинель” Гоголя, в якій Сашка повинен зіграти Акакія Акакійовича. У розпал цієї роботи на Сашка “обрушуються” закордонні гастролі. Він летить до Канади. Там Сашка має великий успіх і вирішує попросити притулку. Роман і Ашот в повній розгубленості, вони ніяк не можуть змиритися з думкою, що їх один ні словом не обмовився про свої плани. Ашот часто відвідує Сашків маму – Віру Павлівну. Та все чекає листа від сина, але Сашко не пише і тільки раз передає їй посилку з яскравою в’язаному кофтою, якимись дрібницями і більшим – “диво поліграфії” – альбомом – “Alexandre Kunitsyn”. Незабаром Ашот одружується на Анрієтта.
Через деякий час їм і мамі Ашота, Рануш Акоповна, дають дозвіл на виїзд: жити в Росії, незважаючи на любов до всього російського, Анрієтта дуже важко. Незважаючи на те що Роман залишається один, він схвалює вчинок Ашота. Остання картина Романа лягла на полицю, і він вважає, що жити в цій країні неможливо. Ашоту ж шалено не хочеться розлучатися з улюбленим містом. У Парижі Ашот влаштовується працювати звукооператором на телебачення. Незабаром Сашко виступає в Парижі. Ашот приходить на концерт. Сашка прекрасний, зал влаштовує йому овацію. Ашоту вдається пробитися за лаштунки. Сашко дуже радий йому, але кругом купа народу, і; друзі домовляються, що Ашот подзвонить Сашкові у готель на наступний ранок. Але додзвонитися Ашоту не вдається: телефон не відповідає. Сам Сашко не дзвонить. Коли після роботи Ашот приїжджає в готель, портьє повідомляє йому, що месьє Куніцин поїхав. Ашот не може зрозуміти Сашка. Поступово Ашот звикає до французького життя. Він живе досить замкнуто – робота, дім, книги, телевізор.
З жадібністю читає Ахматову, Цвєтаєву, Булгакова, Платонова, яких запросто можна купити в магазині, дивиться класику західного кінематографа. Хоча Ашот і стає як би французом, “всі їхні вибори і дискусії в парламенті” його не чіпають. В один прекрасний день на порозі Ашота з’являється Ромка Крилов. Йому вдалося приїхати на Каннський фестиваль у якості консультанта за власні гроші, і зробив він це тому, що дуже хотів побачитися з Ашотом. Три дні друзі гуляють по Парижу, згадують минуле. Роман розповідає, що йому вдалося провести радянського міністра культури і “протягти”, по суті, “антирадянський” фільм. Роман їде. Невдовзі з’являється Сашка, який летить на Цейлон, але в Парижі відбувається затримка рейсу. Перед Ашотом все той же Сашка, котрий “страчувати” через те, що він зробив. Ашот розуміє, що не може на нього сердитися.
Але в тому, що Сашко каже тепер про мистецтво, так багато раціонального. Ашот згадує про “Шинелі”, Сашка ж стверджує, що багатим американським “балетоманом” “Шинель” не потрібна. Ашоту образливо, що Сашко жодного разу не питає про його “матеріальному добробуті”. Більше друзі не зустрічаються. Фільм Романа не без успіху проходить по країні. Роман заздрить Ашоту тому, що в його житті відсутня “радянська мура”. Ашотік заздрить Роману тому, що в житті того є “боротьба, гострота, перемоги”. Анрієтта чекає дитину. Сашко живе в Нью-Йорку в шестикімнатній квартирі, гастролює, йому постійно доводиться приймати важливі рішення. Від видавництва. Поки в друкарні набирався текст повісті, Ашоту була доставлена телеграма від Сашка з проханням негайно вилетіти до нього. “Витрати оплачуються”, – йшлося в телеграмі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)