“Маленька людина” – герой новелістики О. Генрі

О.` Генрі – американський письменник, майстер короткої оповіді. Письменник – гуморист, чуйний до реалій життя Америки того часу, він створює власний романтичний міф про “маленьку людину”. Літературна спадщина О. Генрі включає 273 новели й один роман “Королі і капуста”. Ретельно виписані, перейняті любов’ю до “маленького американця”, його новели відрізняються цікавим сюжетом і парадоксальною розв’язкою. О. Генрі добрий талант. У своїх коротких і динамічних творах він дарує віру в добро і людяність.

“Маленька

людина” – герой новелістики О. Генрі. Новела – воістину національний жанр американської літератури. Значний внесок у його пожвавлення наприкінці ХІХ – початку ХХ століття вніс письменник О. Генрі. Він твердо і назавжди віддав свої симпатії “маленькій людині” Америки. Герої його оповідань – клерки і продавщиці, бурлаки і невизнані художники, поети й акторки, ковбої і фермери, авантюристи і біржові маклери. Їхні життєві ситуації описані захоплююче і співчутливо. За словами письменника, найбільша книга – це повсякденне життя, в якому уважний погляд виявляє романтичне і повсякденне, смішне
і сумне. Життя – не трагедія і не комедія, у ній вигадливо змішалося і те, й інше. Це визначило гуманістичну і демократичну природу творчості О. Генрі. Традиційно новели письменника поділяють на декілька циклів.

Цикли новел О. Генрі. Нью-йоркський цикл (близько 150 новел, збірники “Чотири мільйони”, “Палаючий світильник”, “Голос великого міста”). Його тема – життя величезного чотирьохмільйонного міста Нью-Йорк. У ньому автор знаходить своїх героїв, починаючи від бурлак і закінчуючи королями біржі, банкірами і промисловцями. Однак не зображення правлячих класів переймається О. Генрі. Численну групу його персонажів складає дрібний служивий люд цього міста – спрута. Про скарби душ цих “маленьких людей”, задавлених злиднями, – його зворушливі розповіді (“Пурпурне плаття”, “Останній лист”, “Персики”, “З любові до мистецтва”).

Зразок таких новел – “Дарунки волхвів”. Герої новели – молоде подружжя Джим і Делла Діллінгхем – змушені через відсутність засобів існування тулитися в мебльованій кімнаті. У переддень Різдва Деллі, яка любить свого чоловіка, дуже хочеться зробити йому подарунок. Але в будинку залишилося біля 2-х доларів, за які можна купити лише небагато продуктів. Делла обстригає своє прекрасне довге волосся, а на виручені гроші робить подарунок Джимові – купує платиновий ланцюжок для годинника. Джим дарує Деллі черепахові гребні, дуже дорогі і красиві, які тепер їй зовсім не потрібні. Виявляється, він купив їй подарунок на гроші, які виручив від продажу свого годинника. Однак Джим і Делла не сумують і залишають подарунки до кращих часів. Кожний з героїв жертвує найдорожчим в ім’я кохання.

Другий цикл новел О. Генрі містить близько 100 творів (збірник “Серце Заходу”). Бездуховній атмосфері буржуазного суспільства протиставляється життя людей прерій, романтизований ідеал американського Заходу. Це тема другого циклу новел О. Генрі. У збірнику “Серце Заходу” О. Генрі зібрав написані в різний час оповідання про прерії та ковбоїв. Загальний тон “техаських” чи “ковбойських” новел О. Генрі визначається романтикою життя, вільною, як степ, де людина почуває себе незалежною від гніту капіталістичного міста. Люди тут сповнені сили, енергії, мужності. Вони керуються простими людськими почуттями – любові, дружби, честі. Тут приносить успіх не стільки спритність, діловитість, скільки працьовитість і цілеспрямованість. Звичайно, на всіх “техаських” оповіданнях є наліт ідеалізації, але їхнім героям автор дає можливість одержати притулок, знайти друзів і почати нове життя.

До новел цього типу відносяться “Найвище зречення”, “Відродження Каліоппи”, “Зникнення Чорного Орла”, “Викуп”, “Санаторій на ранчо”, “Серце і хрест”. Яскраві і самобутні їхні персонажі. Випробувавши безліч негод, люди переборюють хитросплетіння долі і виявляються зрештою її обранцями. Так, герой новели “Найвище зречення”, бурлака на прізвисько Кучерявий, попадає в Техас. Це п’яниця, який потрапив на дно життя не без допомоги цивілізації. Сп’янілий, викинутий із салуна барменом, він мандрує в степ і попадає на заїжджий двір. Там він забирається у візок і миттєво засинає. У такий спосіб він попадає на ранчо. Ковбої, спочатку беззлобно жартуючи над Кучерявим, приймають його згодом у своє братство. Колишній бурлака кидає пити і поступово набуває людського вигляду. Так жалюгідний ізгой Кучерявий стає позитивною людиною, та ще й знаходить загубленого в дитинстві батька. Сентиментально-казковий фінал – це ще одна особливість новелістики О. Генрі.

Третя група новел – це розповіді про південь США, батьківщину письменника (таких новел 28). У них представлені персонажі з різних прошарків суспільства, що створюють свого роду “гумористичну енциклопедію” американського життя. Особливе місце серед них займає тип “шляхетного шахрая”. Він репрезентований переважно в образах Джеффа Пітерса та Едді Таккерса, а також в інших персонажах (“Подружнє життя як точна наука”, “Вождь червоношкірих”, “Звертання Джиммі Валентайна”, “Джефф Пітерс як персональний магніт”).

Авторське ставлення до типу “шляхетного шахрая” характеризується подвійністю. З одного боку, Джефф і подібні йому – нахабні шахраї. З іншого боку, вони простодушні й довірливі. Шукачі легкої наживи самі досить часто попадають у скрутне становище. Саме така парадоксальна ситуація виникає в знаменитій новелі “Вождь червоношкірих”, де викрадачі платять викуп батькові украденого хлопчика, що зробив їхнє життя нестерпним. “Шляхетного шахрая” відрізняє від міщан чудове почуття гумору та іронічне ставлення до “священних” цінностей буржуазного суспільства.

Художня своєрідність новел О. Генрі. Письменник зробив значний внесок у розвиток жанру американської новели. Це перш за все реалістичний опис життя великого міста, побуту і психології “маленької людини”. Різноманітні жанри його творів: новела – сатира, новела – анекдот, новела – гротеск, новела – пародія, новела пригодницька, романтична новела.

Своєрідна композиція новел, що стала художнім відкриттям письменника. Її основний принцип – парадокс, розгадка якого припадає на фінал твору. О. Генрі часто використовує принцип подвійного повороту. У новелі дві кінцівки: перша виявляється помилковою, зате друга все розставляє по місцях. Несподіваний фінал, як правило, виявляє протиріччя між реальним і бажаним.

Оповідач у новелах належить до того ж середовища, що і персонаж, але його відмінність – у глибокому іронічному погляді на життя.

Основні прийоми розкриття характеру – діалог, м’яка іронія, гумор, пародія. Мова оповідань – розмовна, з використанням книжкової і біблійної лексики.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“Маленька людина” – герой новелістики О. Генрі