Маленька людина (переказ)
Ардальон Борисович Передонів, вчитель словесності в місцевій гімназії, постійно відчував себе предметом особливої уваги жінок. Ще б пак! Статський радник (п’ятий клас у табелі про ранги!), Чоловік у соку, по суті, не одружений… Адже Варвара що… Варвару у разі чого можна й побоку. Ось один тільки – без неї, мабуть, місця інспектора не отримаєш. (Директор гімназії не шанує його, учні та їхні батьки вважають грубим і несправедливим.) Княгиня Вовчанська обіцяла Варварі поклопотатися за Ардальон Борисовича, але умовою поставила вінчання:
Варвару ці його настрої надзвичайно стурбували, і вона сильно просила вдову Грушину за гроші виготовити лист, нібито від княгині, з обіцянкою місця, якщо вони повінчаються.
Передонів було зрадів, але Вершина, яка намагалася видати за нього безприданницю Марту, відразу ж взяла в облогу: а де конверт? Діловий лист – і без конверта! Варвара з Грушиної тут же поправили справу другий листом, надісланим через петербурзьких знайомих. І Вершина, і рутил, сватали Передонове
Зустріч навела на думку відвідати батьків міста “і запевнити їх у своїй благонадійності. Він відвідав міського голову, прокурора, предводителя дворянства, голови повітової земської управи і навіть справника. І кожному говорив, що все, що про нього базікають, – дурниця. Захотівши якось закурити на вулиці, він раптом побачив городового і поцікавився, чи можна тут курити. Щоб майже вже відбувся інспектора не підмінили Володіним, він вирішив позначити себе. На грудях, на животі, на ліктях поставив чорнилом букву П.
Підозрілий став йому і кіт. Сильне електрику у вовні – от у чому біда. І повів звіра до перукаря – постригти.
Вже многораз була йому сіра недотикомка, каталася в ногах, знущалася над ним, дражнила: висунеться і сховається.
Вже багато разів було з’явлення йому сіра недотикомка, каталася в ногах, знущалася над ним, дражнила: висунеться і сховається. А ще того гірше – карти. Дами, по дві разом, підморгували; тузи, королі, валети шепотілися, шушукалися, дражнились.
Після весілля Передонове вперше відвідали директор з дружиною, але було помітно, що вони обертаються в різних колах тутешнього суспільства. Та й в гімназії не все гладко у Передонова. Він відвідував батьків своїх учнів і скаржився на їх лінощі і зухвалість. У декількох випадках чада були секоми за ці вигадані провини і скаржилися директору.
Зовсім дикої виявилася історія з п’ятикласником Сашею Пильніковим. Грушина розповіла, ніби цей хлопчик насправді переодягнена дівчинка: такий вродливе і все червоніє, тихоня і гімназисти дражнять його дівчиною. І все це, щоб Ардальон Борисовича підловити.
Передонів доповів директору про можливе скандалі: у гімназії розпуста почнеться. Директор вважав, що Передонів заходить занадто далеко. Все ж таки обережний Микола Власьевіч у присутності гімназичного лікаря переконався, що Сашко не дівчинка, але чутка не вщухала, і одна з сестер рутиловий, Людмила, заглянула в будинок Коковкіной, де тітонька зняла для Саші кімнату.
Людмила і Саша подружилися ніжною, але неспокійно дружбою. Людмила будила в ньому передчасні, ще неясні прагнення. Вона приходила ошатна, надушена, пирскає парфумами на свого Дафніса.
Безневинні порушення складали для Людмили головну принадність їх зустрічей, Сестрам вона говорила: “Я зовсім не так його люблю, як ви думаєте… Я його невинно люблю. Мені від нього нічого не треба “. Вона смикала Сашу, садила на коліна, цілувала і дозволяла цілувати свої зап’ястя, плечі, ноги. Одного разу полуупросіла, полупрінуділа його оголитися по пояс. А йому говорила: “Люблю красу… Мені б в древніх Афінах народитися… Я тіло люблю, сильне, спритне, голе… Милий кумир мій, отрок богорівний…”
Вона стала наряджати його в свої наряди, а іноді в хітон афінянина чи рибалки. Ніжні її поцілунки пробуджували бажання зробити їй щось миле або хворе, ніжне чи соромно, щоб вона сміялася від радості чи кричала від болю.
Тим часом Передонів вже всім твердив про розбещеності Пильнікова. Городяни поглядали на хлопчика і Людмилу з поганим цікавістю. Сам же майбутній інспектор вів себе все більш дивно. Він спалив підморгують і кривляються йому в обличчя карти, писав доноси на карткові фігури, на недотикомку, на барана, що видавав себе за Володіна. Але найстрашнішим виявилося те, що сталося на маскараді. Вічні жартівниця і вигадниця сестри рутиловим нарядили Сашу гейшею і зробили це так майстерно, що перший дамський приз дістався саме йому (ніхто не дізнався хлопчика). Натовп порушених заздрістю і алкоголем гостей зажадала зняти маску, а у відповідь на відмову спробувала схопити гейшу, але врятував актор Бенгальська, на руках виніс її з натовпу. Поки труїли гейшу, Передонів вирішив напустити вогонь на казна-звідки взявся недотикомку. Він підніс сірника до завіси. Пожежу помітили вже з вулиці, так що будинок згорів, нолюді врятувалися.
Пожежу помітили вже з вулиці, так що будинок згорів, але люди врятувалися. Наступні події запевнили всіх, що чутки про Сашка і дівчатах рутилових – маячня.
Передонів почав розуміти, що його обдурили. Якось увечері зайшов Володін, сіли за стіл. Більше пили, ніж їли. Гість бекав, пустував: “околпачіть тебе, Ардашов”. Передонів вихопив ніж і різонув Володіна по горлу.
Коли увійшли, щоб взяти вбивцю, він сидів понуро і бурмотів щось безглузде.
Схожі твори:
- “Маленька людина” – герой новелістики О. Генрі О.` Генрі – американський письменник, майстер короткої оповіді. Письменник – гуморист, чуйний до реалій життя Америки того часу, він створює власний романтичний міф про “маленьку людину”. Літературна спадщина О. Генрі включає 273 новели й один роман “Королі і капуста”. Ретельно виписані, перейняті любов’ю до “маленького американця”, його новели відрізняються цікавим...
- Маленька людина з гоголівсьної “Шинелі” …І квітня 2009 року – 200 років від дня народження Миколи Гоголя, письменника родом з України, який писав російською мовою дія читачів Росії. Здається, немає у світі людини, яка б не чула імені Миколи Гоголя. Для більшості його ім’я асоціюється із міфологічними гіпертрофованими носами, страшилками про Вія та Панночку, громовим...
- “Маленька людина” у творчості Лу Сіня Уособленням такої “маленької людини” у Творчості Лу Сіня став Хтось, або А-Кью, герой “Справжньою історії А-Кью”. Першим серед сучасних китайських письменників Лу Сінь зробив відсталого селянина головним героєм літературного твору. У цьому його величезна заслуга перед китайською літературою. А-Кью – маленький, забитий людина, Втратив почуття власної гідності, безперервно потрапляє то...
- “Маленька трилогія” (за розповідями “Людина у футлярі”, “Агрус”, “Про любов”) У дев’яності роки в житті країни відбуваються важливі зміни. Глуха реакція змінюється громадським пожвавленням та підйомом. У ці роки з особливою наполегливістю, на різних індивідуальних долях, письменник вирішує проблему байдужості, футляра. Його оповідання й повісті – свого роду мистецькі дослідження душі сучасної йому людини. Жива людина духовно чи навіки заснув,...
- “Маленька людина” в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова В людині повинно Бути усе прекрасно: І обличчя, і одяг, і Душа, і думки. А. Чехов Маленька і велика людина. Як порівняти, чи можна взагалі порівнювати людей? Як визначити розмір одного й іншого в цьому “бурхливому світі?” І чи не увагою до “маленької людини”, до звичайної людини обділене наше сьогоднішнє...
- “Маленька людина” у літературі післяреволюційного часу Об нещасну й знедолену, зухвалу жалість і жаль, писали найбільші майстри російської класичної літератури. Ми страждаємо разом із Самсоном Выриным, що тужить по дочці, але розуміє, що йому важко змагатися з багатим Мінським. Ми жалуємо “маленької людини” у творах Гоголя. У творах Достоєвського зіштовхуємося з безжалісною картиною миру, де немає...
- Маленька людина в страшному вирі війни Твір по оповіданню Гр. Тютюнника “Климко”. Мир і згода, щира посмішка, дзвінкий сміх, упевненість у завтрашньому дні. І раптом – Війна! Турботи, мучення, плач, ридання!.. Після довгого років миру чи можна повірити в реальність жаху? Мільйони життів покалічені, зруйновані, їх не повернути. В оповіданні Гр. Тютюнника “Климко” розповідається про долю...
- Маленька людина в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова АНТОН ЧЕХОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНТОН ЧЕХОВ “Маленька людина” в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова В людині повинно Бути усе прекрасно: І обличчя, і одяг, і Душа, і думки. А. Чехов Маленька і велика людина. Як порівняти, чи можна взагалі порівнювати людей? Як визначити розмір одного й іншого в цьому...
- Як я розумію вислів “Маленька людина”. На прикладі оповідань Чехова Проблема “маленької людини” в класичній літературі XIX століття виникає через поширеність цього явища в житті. Письменники образ “маленьких людей” зображували переважно трагічно. Тим не менш, А. Чехов розкривав цю проблему зовсім з іншого боку. Так званий “маленька людина” в його оповіданнях зображена здебільшого сатирично. Чому це так? Хіба письменник зовсім...
- Маленька людина у страшному вирі війни (за оповіданням Гр. Тютюнника “Климко”) Мир та злагода, щира усмішка, дзвінкий сміх, впевненість у завтрашньому дні. І раптом – війна! Турботи, муки, плач, ридання!.. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не повернути. В оповіданні Гр. Тютюнника “Климко” відтворена гра долі малого хлопчика. Доля на те і...
- “Маленька” людина в повісті “Шинель” – ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 7. ПОВІСТЬ “ШИНЕЛЬ”. ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ТВОРУ “Маленька” людина в повісті “Шинель” “Маленька людина” в літературі – визначення доволі різних героїв, яких об’єднує те, що вони займають найнижчі місця у соціальній ієрархії, і ця обставина визначає їхню психологію та громадську поведінку (приниженість, поєднана з відчуттям несправедливості,...
- Людина з ресторану – Повість (переказ) З плином часу Яків Софронич зрозумів: все почалося з самовбивства Кривого, їх мешканця. Перед тим він посварився зі Скороходова і обіцяв донести, що колючка з Кирилом Северьянич про політику сперечаються. Він же, Кривий, в розшукні відділення служить. А повісився-то він від того, що вигнали його звідусіль і жити йому стало...
- Маленька сумна повість Початок 80-х рр.. У Ленінграді живуть троє нерозлучних друзів: Сашка Куніцин, Роман Крилов і Ашот Нікогосян. Всім трьом – до тридцяти. Всі троє – “лицедії”. Сашко – “балеруном” в Кіровському театрі, Роман – актор на “Ленфільмі”, Ашот – співає, грає, спритно наслідує Марселю Марсо. Вони і різні, і водночас дуже...
- Маленька казка, а розуму навчає Матеріал уроку. Іван Франко “Лисичка і Рак”. Мета. Розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Івана Франка; розвивати навички виразного читання, логічне мислення; вчити аналізувати зміст казки; на прикладі героїв виховувати повагу одне до одного. Обладнання. Портрети І. Франка, збірка “Коли ще звірі говорили”, казка “Ріпка”. Ілюстрації лисиці та...
- Оце така любов Я люблю бо я жива, Я люблю – це не слова. Я люблю усе що є, Я люблю і це моє. Я люблю бо треба жить, Я люблю бо час біжить. Я люблю саму себе, Я люблю також тебе. Я люблю усе любити, Я люблю на світі жити. Я люблю...
- Будинок наша маленька батьківщина Народна мудрість говорить: “Мій будинок – моя міцність”. Правильність цього висловлення підтверджує досвід багатьох поколінь. Дійсно, власне житло для будь-якої людини – це маленький, затишний, закритий від сторонніх очей власний мир, у якому він почуває себе найбільше комфортно. Будинок – символ надійності й безпеки, затишку й тепла. Саме тут розкривається...
- Маленька казка про тварин Ворона у господі Жила собі ворона, була вона вільним птахом. Літала полями та лісами, сама здобувала собі їжу. Інколи їй давалося це легко, але інколи доводилося голодувати, мокнути та мерзнути. Аж ось надумала ворона піти до людей та жити серед худоби. Добре жити на пташиному дворі, повсякчас тебе годують, водиці...
- Сюжет твору Віктора Некрасова “Маленька сумна повість” Початок 80-х рр. У Ленінграді живуть троє нерозлучних друзів: Сашка Куницын, Роман Крилов і Ашот Никогосян. Всім трьом – до тридцяти. Всі троє – “лицедії”. Сашка – “балерун” у Кіровськом театрі, Роман – актор на “Ленфильме”, Ашот – співає, грає, спритно наслідує Марселя Марсо. Вони й різні, і одночасно дуже...
- Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Переказ. Поняття про переказ як жанр художньої літератури та вид мовленнєвої діяльності. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру Мета: ознайомити школярів із художніми особливостями народних переказів та специфікою переказу як комплексного виду мовленнєвої діяльності, формувати уміння в аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Комунікативний компонент – розвиток умінь свідомого і виразного читання,...
- Що розповіла маленька розбійниця. Твір за казкою “Снігова Королева” З раннього дитинства мені подобалися жорстокі забави. Мені неважко було полоскотати ножем північного оленя. У мене жила добра сотня голубів. Здавалося, це свідчило про мою любов до птахів, але це було не гак. Якось я схопила одного голуба і так трусонула, що він аж забив крильцями. Після цього я дуже...