М. Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму
Видатний письменник – новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напряму – символізму, бо його поезія – це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви.
Вороний – справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, не байдужий до страждань свого народу: О ні! Я, взявши в руки
В піснях до бою закликаю Всіх тих, що мляві та недужі, Чи під укриттям сплять байдужі… Так, у вірші “До моря” автор проводить паралель між морем і поетом, вказує на зв’язок між ними: сила і таємність.
Як ти – неосяжне, хитке, таємниче, Як ти – чарівливе, як ти – бунтівниче Така ж і душа у співця; Тому і до тебе вона так прихильна, Що тут і кайданів не зносить – і вільна, Бурхає, як ти, без кінця.
Тому марно звинувачували М. Вороного у декадентстві, були до нього несправедливими, бо як бачимо, він розумів, що поет – слуга народу, захисник
О рідна земле, люба моя нене! Чому, припавши до твоїх грудей, Я тільки плачу, як дитя нужденне, А сил не набираюсь, як Антей? Чому надія, що злетить до мене, Щезає раптом геть з моїх очей?
І падаю, мов той Ікар безкрилий. “Мандрівні елегії” Вершиною творчості Вороного є поема “Євшан-зілля”, в якій письменник уславлює дух непокори і свободи. У кожній людині повинно бути найсвятіше почуття – це любов до рідного краю, до своєї землі. У риторичному запитанні він таврує тих, хто відцурався свого роду, землі – України:
Де ж того Євшану взяти, Того зілля – привороту, Що на певний шлях направить, Шлях у край свій повороту?! Вороний оригінальний і своїми образами і художнім стилем. Його твори хвилюють нас, чарують, бо є шедеврами українського символізму.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)