—і —і —і —і —і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-Поема”Кому на Русі жити добре” вершина Творчості Некрасова. Це добуток грандіозне по широті задуму, правдивості, яскравості й різноманіттю типів. Сюжет поеми близький до народної розповіді про пошуки счачтья й правди. Але селяни, що рушили в шлях,-не мандрівники-прочани. Вони символ тронувшейся з місця, очнувшейся Росії. Всі люди, з якими зустрічаються сім мужиків, різні:одні щасливі, інші немає;бідні й заможні;бунтарі й “раби”. Про останні хочеться поговорити окремо. Поряд із селянами,
що усвідомлюють жах рабського життя, минулого й такі, які свыклись зі своїм безправним положенням, холопи по переконанню. Яків Вірний-Холоп зразковий. Скривджений жорстоким поміщиком, Яків, щоб відомстити кінчає життя самогубством у пана на очах. У поемі Некрасов створює й образи холопів не тільки по положенню, але й по своїй психології. Такого й двірського князя Переметьева, що щасливий, вилизуючи тарілки й допиваючи із чарок іноземне вино. У князя Переметьева Я був улюблений раб, Дружина-Раба улюблена… Він молиться: “Залиш мені, господи, Хвороба мою почесну, По ній я дворянин!” Близькі до холопів Клим
і Іпат люди князя Качатина. Один називає себе рабом, невартим, а барина-князюшкой. Іншому дав оцінку сам Некрасов: Був Клим мужик:і п’яниця, И на руку нечистий. Працювати не працює, + Із циганами возиться, Бурлака, коновал! Серед селян зустрічаються й такі, які за гроші здатні зрадити своїх товаришів-селян. Таким був Егорка Блазнів. За службу в поліції його били у всіх селах, де він з’являвся. Виражаючи загальну думку людей про шпигунів, Улас, один із впливових селян, зауважує за адресою Егорки: Ай служба-посада підла!.. Гнуся людин!-Не бити його, Так уже кого й бити? Жадібний староста Гліб спалює заповіт про звільнення восьми тисяч душ. Оповіданння про селянськийий гріх повествуется Ігнатіємєм слідом за легендоюою Ионушки “Про дв великих грішників”.Оповідання дається на підтвердження думки: Великі дворянський гріх! Великий, а все не бути йому Проти гріха селянського. Гріх зрадницький-найважчий гріх: Все прощає бог, А Иудии гріх не прощається. Ой мужик! Мужик! Ти грешнее всіх, А за що тобі вічно маятся! Для чого ж Некрасов показав стільки типів селян-холопів? Кріпосне право “калічить”, робить із людей або підлабузників, або гірких п’яниць, розбійників, а гірше вес-зрадників. Реформа 1861 року не поліпшила положення народу, і недарма селяни говорять про неї: Добра ти, царска грамота, Так не про нас ти писана… Явище”холопство”, якщо так можна виразитися, можна зустріти й у наш час. Більшість таких людей-“холопи” по психології. “Холопство” поки невикоренене й існує всюди.#
