Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета”
Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і гине
Пушкін загинув, тому що “Повстав він проти думок світла…”. Світське суспільство не розуміє “його вільний, сміливий дарунок”. Лєрмонтов порівнює Пушкіна з Ленским з роману О. С. Пушкіна “Євгеній
… І він убитий – і взятий могилою,
Як той співак, невідомий, але милий,
Видобуток ревнощів глухий…
Лєрмонтов цим віршем хоче показати, що в смерті Пушкіна винувато світське суспільство, що не розуміло Пушкіна, коли він був ще живий. Але потім Лєрмонтов пише:
Убитий!.. до чого тепер риданья,
Порожніх похвал непотрібний хор
И жалюгідний белькіт оправданья?
Долі свершился вирок!
У першій частині вірша Лєрмонтов кілька рядків бере в інших письменників і небагато їх змінює
Друга частина вірша – це відповідь на судження тих, хто виправдував убивць
А ви, гордовиті нащадки
Відомою підлістю прославлених батьків,..
Лєрмонтов вірить, що якщо не земний суд, те “божий суд”” покарає тих, хто виправдував убивць поета:
Є грізний суд: він чекає
У своєму вірші Лєрмонтов використає порівняння:
Згас, як світоч, чудовий геній,
Зів’янув урочистий вінок
Пушкін як свіча, що висвітлює шлях, і як “урочистий вінок”, що прикрашається
Мені дуже сподобався вірш “Смерть поета”. Лєрмонтов сміло й відкрито показує вбивць Пушкіна. Лєрмонтов поважав Пушкіна й брав з його приклад, і не злякався написати цей вірш, хоча знав, що може бути покараний