Лірика вагантів

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

II семестр

ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

УРОК № 42

Тема. Лірика вагантів

Мета: сформувати уявлення про особливості лірики вагантів, її тематику; продовжити роботу над аналізом художнього тексту; розвивати навички усного монологічного та діалогічного мовлення; виховувати якості уважного читача.

Обладнання: тексти поезій вагантів.

От монарха самого

До бездумной голи –

Люди мы, и оттого

Все достойны воли.

З лірики вагантів

ХІД УРОКУ

I.

Мотивація навчальної діяльності

Підготовлені учні виконують гімн студентів (можна послухати гімн у запису).

ГАУДЕАМУС – ГИМН СТУДЕНТОВ
Gaudeamus igitur,	Итак, будем веселиться,
Iuvenes dum sumus!	Пока мьі молода!
Post iucundam iuventutem,	После приятной юности,
Post molestam senectutem	После тягостной старости
Nos habebit humus.	Нас возьмет земля.
Udi sunt, gui ante nos	Где те, которьіе раньше
In mundo faere?	Нас жили в мире?
Vadite ad superos,	Подите на небо,
Transita ad inferos,	Перейдите в ад,
Ubs iam fuere.	Где они уже бьіли.
Vita nostra drevis est,	Жизнь наша коротка,
Brevi finietur.	Скоро она кончится.
Rapit nos atrositer,	Смерть приходит бьістро,
Venit mors velociter,	Уносит нас безжалостно,
Nemini parcttur.	Никому пощадьі не будет.
Vivat academia,	Да здравствует университет,
Vivant professores!	Да здравствуют профессора!
Vivat membrum gudlibet,	Да здравствует каждай студент,
Vivant membra guaelidet	Да здравствуют все студенти,
Semper sint in flore!	Да вечно они процветают!
Vivant ovnes uirgines,	Да здравствуют все девушки,
Faciles, formosae!	Изящньїе и красивьіе!
Vivant et mulieres,	Да здравствуют и женщиньї,
Tenerae, amabiles,	Нежньїе, достойньїе любви,
Bonae, laboriosae.	Добрьіе, трудолюбивьіе!
Vivat at respublica,	Да здравствует и государство,
Et gui illam regit!	И тот, кто им правит!
Vivat nostra civitas,	Да здравствует наш город,
Maecenatum caritas,	Милость меценатов,
Quae nos hie protegit.	Нам покровительствующая!
Pereat tristitia,	Да исчезнет печаль,
Pereant dolores.	Да погибнут скорби наши,
Pereat diadolus,	Да погибнет дьявол,
Quivis antiburschicus	Все враги студентов
Atgue irrisores!	И смеющиеся над ними!

– До чого закликає автор пісні? (Цінувати час, веселитися, поки молоді, поважати професорів, студентів, дівчат…)

– А чи знаєте ви, що цю пісню було складено більше, ніж 8 століть тому? А про автора, чиє ім’я не збереглося, можна впевнено сказати лише одне – він був вагантом.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Самостійна робота з навчальним текстом

Завдання: прочитати текст, розпочати складання грона на тему “Лірика вагантів” (закінчення – наприкінці уроку).

Особливе місце в латинській літературі середніх віків посідає поезія вагантів (від лат. vаgаntes – “бродячі люди”), що була поширена в Англії, Німеччині, Франції та Північній Італії. Розквіт поезії вагантів припадає на ХІІ-ХІІІ ст., коли у країнах Західної Європи спостерігався бурхливий розвиток міст, почали виникати школи та університети.

Лірика вагантів – поезія вільнодумна, пустотлива, далека від аскетичних ідеалів середньовічного католицизму. У своїх віршах ваганти оспівують прості радощі земного життя. їхній ідеал – безтурботні веселощі. Досить часто у віршах поетів звучать сатиричні антиклерикальні ноти.

Нерідко в ліриці вагантів відчуваються відгуки античної, язичницької поезії, а також поезії народної, особливо у піснях, що вихваляють весну, кохання та застольні радощі. Цілком зрозуміло, що церква з великою ворожістю ставилася до вагантів.

Цікаво, що із латинських застольних пісень вагантів потім виникли чисельні студентські пісні, наприклад, “Gаudemaus іgіtur” та інші.

2. Запис складеного (частково) грона на дошці

3. Читання та аналіз поезій вагантів

1) “Орден вагантів”

Читання поезії

ОРДЕН ВАГАНТІВ

1. Коли спір почується:

“Йдіть у світ безкраїй!”,-

То ченці збираються,

Клірик поспішає,

І левіт про Біблію

Тут же забуває –

В орден всі вливаються,

Що життя спасає.

2. Наш статут наказує:

Зважте все старанно!

У житті поводьтеся

Тільки бездоганно!

Вам не личить знатися

З кліриком захланним,

Що ні з ким не ділиться,

Що з нутром поганим.

3. Милосердя любимо

І добра дорогу;

Обіцяєм кожному

Нашу допомогу

Приймемо багатого

І людину вбогу,

Ту, котру побожнії

Гонять од порога.

4. В ордені вагантському

Ми ченцеві раді,

Щедрому пресвітеру

І його відраді,

Вчителям і клірикам,

Школярів громаді,

А найбільш – студентові

В гарному наряді.

5. Шваби, сакси, мейсенці,

Наші друзі славні,

Що до нас зібралися

З міст і глухомані,

Постанови слухайте

Наші бездоганні:

“Згиньте, люди скнаристі,

Скупарі захланні!”

6. В орден ми приймаємо

Чесних і лукавих,

Дужих, сили сповнених,

Немічних, кульгавих,

Виснажених старістю,

Молодих і жвавих,

До Венери жадібних

І до неї млявих.

7. Миролюбних, лагідних,

Буйних, інтриганських,

З Швабії, з Італії

Та з країн слов’янських,

І маленьких карликів,

І людей гігантських,

Тихих, скромних вдачею

І бундючно-панських.

8. Орден відкриває нам

Істину єдину:

Тут ми щастя знайдемо

Й радісну годину

Нам миліше в ордені

Їсти буженину,

Ніж ячмінне вариво

Та суху скорину.

9. Орден наш родиною

Слушно звати стану:

Ми ж бо всіх приймаємо –

З будь-якого стану.

Ще раз проголосимо

Твердо, без обману –

Всіх у нас стрічаємо,

Як рідню кохану!

10. Тут нам заборонено

Прокидаться зранку:

Всяка нечисть юрбами

Бродить до світанку

І облудні видива

Шле нам без устанку –

Дурень хай зістрибує

З ліжка до сніданку!

11. Тут нам заборонено

Утреню служити –

Вставши, краще в затінку

Снідання спожити.

Вина ми смакуємо

І курчаток ситних,

Одного лиш лячно нам –

Не програти б свити!

12. Мати дві одежини

В ордені негоже:

Хто тут одягається,

Мов якийсь вельможа,

Мусить щось програти нам –

Це підтвердить кожен.

Зайвого ж позбутися

Гра всім допоможе.

13. Хто бажає йти до нас,

Хай собі затямить:

Дорожиш сорочкою –

Жертвуй-но штанами!

І не мрій про чоботи,

Тішся постолами,

Бо тебе відлучимо,

Як не згоден з нами!

14. Поки не наївся всмак,

Не виходь із хати:

Вміє найскупішого

Бідний упрохати;

Може й мідячок не раз

Добрий приріст дати –

З ним гравець удачливий

Виграє дукати.

15. Хай не дмуть в обличчя нам

Грізні вітровії,

Слізьми хай не миється

Бідний в безнадії

І про кращу доленьку

Не втрачає мрії,

Бо, бува, за лихом йдуть

Радісні події.

16. Всім, кого зустрінете,

Треба пояснити,

Чом гріхи ви мусите

Піснею хулити:

“Щоб нечесних гудити,

Чесних похвалити,

Чесно від цапів овець

Чесних відділити”.

(Переклад М. Борецького)

Бесіда

– Кого приймають у свій орден ваганти? Зачитайте цитату.

– Чи можна назвати цей орден демократичним? Чому?

– Назвіть ідеї вірша.

(¦ Антицерковна спрямованість;

¦ важливість душевних якостей, а не конкретної віри;

¦ братерське ставлення до людей не на словах, а на ділі;

¦ всі люди мають право на життя й допомогу;

¦ потрібно бути милосердним до усіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу.)

2) “Бідний студент”

– Так називається один із віршів вагантів. А в сучасній мові існує також вислів “бідний студент”, що означає низький матеріальний рівень забезпеченості молодої людини, яка навчається і тому ще не працює.

Читання вірша

БІДНИЙ СТУДЕНТ (ВАГАНТ)

1. Стану я духовного,

Злидень поміж вами,

Для страждань народжений

Плентаюсь світами.

2. Я до всіх премудростей

Прагнув причаститись,

Тільки злидні капосні

Не дали довчитись.

3. Одяг подірявлений

На мені, недужім,

І в морозну днину я

Аж тремчу від стужі.

4. Тож до церкви божої

Не ходжу по праву:

Чи в лахмітті вистоїш

До кінця відправу?

5. Вам, міські правителі,

Шлю свої благання:

Не жалійте бідному

Крихти подаяння,

6. Трішечки вподібніться

Доброму святому –

Вкрийте одежиною

Бідного сірому!

7. А за те, що зволили

Жебрака одіти,

Бог воздасть сторицею

На тамтому світі!

Бесіда

– Яку форму має ця поезія? (Вірш написаний у формі звертання до “власть имущих”, від яких залежить доля бідного студента-сироти.)

– Визначте ідею вірша. (Милосердя повинно бути не показним, не на словах, а на ділі.)

3) “Геть, книжки виснажливі…”

Читання вірша

ГЕТЬ, КНИЖКИ ВИСНАЖЛИВІ

1. Геть, книжки виснажливі!

Годі нам учитися!

Юні нерозважливій

Личить веселитися!

А до знань на схилі віку

Можна причаститися!

……………………………………

……………………………………

Приспів:

Кинь книжки, бо пролетить

Час, немов на крилах.

Хай же душу веселить

Молодість грайлива!

2. Дні весни відлинули,

Вже війнуло хугою,

Насолоди згинули,

Повнимося тугою:

Серце слабне, кров не грає,

Минаються радощі;

Старість люта нас лякає

І хвороби старості.

Кинь книжки, бо пролетить

Час, немов на крилах.

Хай же душу веселить

Молодість грайлива!

3. До богів подібні ми!

Як боги, кохаймося!

До забав жадібними

Бути не вагаймося!

Між дівочі хороводи,

Юнаки, покваптеся,

Щоб не втратити нагоди,

Як нагода трапиться!

Кинь книжки, бо пролетить

Час, немов на крилах.

Хай же душу веселить

Молодість грайлива!

4. У танку грайливому

Дівчина проміниться.

Навіть вередливому

Тут зваблива стрінеться.

Бачу он: красуня мила

У танку звивається,

І душа моя від тіла

Наче відривається!

Кинь книжки, бо пролетить

Час, немов на крилах.

Хай же душу веселить

Молодість грайлива!

– До чого закликає молодь автор поезії?

– Чи зрозуміла вам така позиція поета? Чому?

– Порівняйте точки зору авторів гімну “Gaudeamus” та “Геть, книжки виснажливі… “

(Можливе використання інтерактивного прийому “Займіть позицію”: учні за власними переконаннями обирають точку зору.

1) Автора Гімну студентів;

2) автора вірша “Геть, книжки виснажливі…”;

3) не визначився.

По черзі учні висловлюють аргументи на користь власної точки зору.)

4. Закінчення роботи з гроном (в зошитах і на дошці)

III. Підсумок уроку

1. Робота з епіграфом

– Прочитайте епіграф до уроку.

– Яким віршам, прочитаним сьогодні, він відповідає найбільше? (“Бідний студент”, “Орден вагантів”)

– Про які особливості філософії вагантів свідчать ці рядки? (Демократичність, милосердя, гуманізм)

2. Складання схеми

Лірика вагантів за мотивами подібна до народної пісні, анакреонтичної поезії.

IV. Домашнє завдання

Написати відгук на поезію вагантів

Індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення про “Пісню про Роланда” (учневі-літературознавцю) та про історичні події, що стали основою цього твору (учневі-історику).