Народний поет (лірика Сергія Єсеніна)
Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала і його матір. Рідні місця, народна поезія сформували його як поета. Його ранні вірші насичені звуками, фарбами, образами. Тут і “білий передзвін беріз”, “із дзенькотами
Палахкочуть зорі, куряться тумани,
Над різьбленим віконцем завіса багряна.
В’ються павутини із золотий поветі.
Десь миша скребеться у зачиненій кліті!
Так треба вміти побачити. Його вірші про Росію, про батьківщину повні любові і щемливій щирості.
О, Русь – малинове поле,
І синь, що впала в ріку,
Люблю до радості і болю
Твою озерну тугу.
Вісімнадцятирічним сільським
Мрійник сільський, я в столиці
Став першокласний поет,
За три роки життя у Петербурзі Єсенін здобув славу і безліч друзів і шанувальників. Почалася світова війна. У 1916 році він був покликаний на фронт, звідки двічі дезертирував. Як і багато хто, з радістю прийняв революцію, і зі здивуванням і тугою – її продовження. Єсенін відвідує рідні місця, бачить, як змінилося життя у селі, йому смутно, йому здається, що через зміни, що відбулися у селі, він став зайвим – навіть на своїй батьківщині, у тому місці, любов до якого харчувала всю його творчість: “Моя поезія тут більше не потрібна, Та і, мабуть, сам я теж тут не потрібний”. По-своєму він був правий. Звиклий до замилування публіки, до глибокої поваги до його таланта з боку таких майстрів слова, як Блок, Єсенін раптом виявився у країні, де кращий поет – Дем’ян Бідний зі своїми агітками. “Втомився я жити у рідному краї”, – які дивні ці слова для поета, для якого рідний край був самою головною цінністю. Але і на чужині життя не принесло щастя та заспокоєння. А повернення на батьківщину приносить нові розчарування. “Ах, милий край! Не той ти став, Не той”. Так вже і я, звичайно, став не колишній. Любовні інтрижки, алкоголь, скандали – ніщо не могло побороти депресію і тому, лише все більше підточували його волю до життя. У “Чорній людині” він пише з розпачем:
Друг мій, друг мій,
Я дуже і дуже хворий.
Сам не знаю, звідки узявся цей біль.
Чи то вітер свистить
Над порожнім і безлюдним полем,
Як гай у вересень,
Обсипає мозки алкоголем.
І – усвідомлення повної безпросвітної самотності:
Нікого із мною немає.
Я один!
І розбите дзеркало!
Від всієї його поезії тих років віє тугою і безвихідністю. Все його життя, вся його творчість трималися на любові до батьківщини – і батьківщині він виявився не потрібний. І – закономірний підсумок: самогубство. Його якийсь час замовчували – за його “безідейність”. За те, що він був поет милістю божої, а не бездумний старанний віршомаз. Але час все розставив по своїх місцях. І як Єсенін не міг представити себе без Росії, так зараз неможливо уявити собі Росію без Єсеніна.





Схожі твори:
- “Якби увесь світ міг почувати силу гармонії.” (Моцарт) Вольфганг Амадей Іоанн Хризостом Теофіль Моцарт народився в Австрії, у місті Зальцбург на березі річки Залках. У XVІІІ столітті місто вважалося центром музичного життя. Маленький Моцарт рано познайомився з музикою, що звучала в резиденції архієпископа, з домашніми концертами в заможних городян і зі світом народної музики. Батько Вольфганга, Леопольд Моцарт,...
- “Яким я побачив Генріха Гейне за рядками його віршів?” Вивчати творчість будь-якого з письменників жанру романтизм завжди дуже цікаво. Романтизм – жанр, в рамках якого кожному з письменників була властива більша самостійність, незалежність і навіть суб’єктивність. На відміну від своїх попередників з раціоналізму, романтики зовсім не зобов’язані були в усьому спиратися на розум, багато уваги ними було приділено власному...
- Моя подруга Про неї можна сказати – не подруга, а друг. Річ у тім, що все-таки в українській мові слово “подруга” має більш широке значення. Я маю на увазі, що подруг може бути багато, але подруга – друг може бути лише одна. Мабуть тому, що дівчаче товариство більше любить спілкуватися між собою...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української...
- “Любов із цього дня піла на спад…”(по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Великий росіянин письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом контрасту....
- Іван Багряний – один із найталановитіших із когорти письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці...
- Тютюнник – Оповідання “Син приїхав” (скорочено) На початку серпня, коли в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, що отам по війні подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного, коли по дворах тільки й чути: “Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?”,...
- ГАШЕК, Ярослав (1883 – 1923) ГАШЕК, Ярослав (Hasek, Jaroslav – 30.04.1883, Прага – 03.01.1923, Ліпніце) – чеський письменник-сатирик. Життя Гашека стало матеріалом для сотень спогадів, не завжди об’єктивних і почасти просто брехливих, що було багато в чому зумовлено не лише популярністю гашеківського найзначнішого твору та його героя – Швейка, а й способом...
- Двійники і антиподи Раскольникова Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Достоєвський у романі “Злочин і покарання” замислюється над вічними питаннями: “У чому сенс життя? Яка суть добра та істини? Де грань між добром і злом?” Відповіді на ці питання і шукають герої роману. Достоєвський вважає, що “людина не народжується для щастя....
- Ідейні мотиви драматичного добутку Драматичне “омана” залежно від історичних умов може мати різний суспільний діапазон, може змінюватися від сугубо особистого – точніше, індивідуального – до всесвітньо-історичного. Відповідно до цього міняється й міра його історичного виправдання, але тільки в останньому випадку воно стає джерелом драматизму, здатного зберегти неминуще значення Помітимо також, що історична діалектика драматичного...
- “Тамань” відкриває “Журнал Печоріна” Читач до цих пір бачив героя з боку, тепер знайомиться з Печоріним безпосередньо, дізнаючись від нього самого про все, що він думав, робив, відчував. У передмові до “Журналу” Лермонтов підкреслює щирість Печоріна, який “нещадно виставляв назовні власні слабкості і вади”. Як відомо, в рукопису був інший кінець повісті Максим Максимович,...
- “Парадоксальність характеру Доріана Грея” Існують в світі такі люди, які викликають у душі тих, хто хоче розібратися в психології цих людей, одне лише протиріччя і нерозуміння. Як не дивно, але в цьому немає нічого дивного. Людина влаштована таким чином, що всередині вона дуже суперечлива, будь-якому лиходієві може бути притаманна якась висока людська якість. У...
- Робінзонада головного героя роману Даніеля Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Для багатьох поколінь юних читачів цей роман став настільною книгою, його екранізовували багато разів, а діти і зараз продовжують грати “в робінзона”, бо не вичерпується бажання випробувати свої сили в екстремальних ситуаціях, перевірити їх, залишившись наодинці з природою. Пройти і повторити,; самостійно весь шлях людства від мисливця до землероба, не...
- Гете і Просвітництво І. Що таке Просвітництво? (Просвітництво не є літературним напрямом, це ідеологія епохи кризи феодалізму. Просвітництво складається протягом XVІІІ століття спочатку в Англії, потім у Франції, а в другій половині століття Просвітництво охоплює Німеччину, Італію, Польщу, Росію. Просвітники піддавали критиці нерівність, духовну ницість можновладців, продажність суддівства й інші прояви несправедливості. Вони...
- Методичний аспект культурологічного вивчення літератури Відповідно до Програми історикокультурологічний підхід до шкільного вивчення літератури здійснюється в 9-11 класах, у 11 класі має відбуватися безпосередній діалог культур на основі здобутих учнями знань та умінь. Вивчаючи у школі творчість Л. Толстого, старшокласники разом із педагогом традиційно роблять акцент на подійній стороні його романів та оповідей, однак ще...
- “Колишні люди” у п’єсі М. Горького “На дні” Творчий задум п’єси “На дні” відноситься до самого початку 1900 року. М. Горький збирався створити “цикл драм” з чотирьох п’єс, кожна з яких присвячена зображенню певної верстви російського суспільства. Про останню з них він пише в середині 1901 К. П. П’ятницькому: “Ще одну: босяки. Татарин, єврей, актор, господиня нічліжного будинку,...
- ПАВЛО ТИЧИНА Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Сім’я була багатодітна (народилося 13,...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і...
- – Основні мотиви лірики К. Д. Бальмонта Умій творити з найменших крох. Інакше для чого ж ти чарівник? Серед людей ти божества намісник. Так помни, щоб у словах твоїх був Бог. К. Бальмонт Костянтин Дмитрович Бальмонт – поет надзвичайною, заворожливою красою й мелодією вірша, що тягне в піднебесся. Сам вигляд поета навіває спогад про лицарську епоху. Здається,...