Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)

Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)

1. Історія створення комедії “Горе від розуму”. 2. Причина розбіжностей між представниками “століття нинішнього” і “століття минулого”. 3. Безсмертя комедії А. С. Грибоєдова. А. З. Грибоєдов створив комедію “Горе від розуму” на початку XIX століття.

У ті роки на зміну порядкам єкатерининської епохи стали приходити нові віяння, з’явилися в російському суспільстві інші люди, з передовими поглядами, що бажають служити своїй країні, не вимагаючи за це ні звань, ні нагород. Це було зв’язано, безумовно, з тим патріотичним

підйомом, що випробувало російське суспільство після Вітчизняної війни 1812 року. Це привело передову частину дворян в 1825 році на Сенатську площу з вимогами надання цивільних воль і підписання конституції. У центрі комедії Грибоєдова коштує така людина У його вигляді, поводженні, навіть у прізвищі сучасники вгадували реальну особу – П. Я. Чаадаєва.

Він був філософом-західником, за прогресивні погляди й критику сучасних йому порядків Чаадаєва оголосили божевільним Отже, протистояння Олександра Чацкого й фамусовского суспільства становлять основний суспільно-політичний конфлікт п’єси. Чацкий –

це парубків, він утворений і має своя власна думка на багато хто дуже серйозні проблеми свого часу. Два роки Олександр Андрійович провів за кордоном, там він познайомився з передовими ідеями сучасності, бачив, як живуть люди в інших країнах. І от він у Москві, у середовищі людей вищого світла, у будинку свого дядька, московського “туза” Фамусова.

Чацкий закоханий у дочку Фамусова, Софію, з якої вони разом виросли. Дитяча прихильність переростає згодом у серйозне почуття. Чацкий щиро радий зустрічі із Софією й відразу починає пояснюватися їй у своїх почуттях Він ще не знає, що поки його не було, Софія захопилася Молчалиним, секретарем батька. Тому вона холодна із Чацким і навіть незадоволена його палкістю й пристрасністю.

Чацкий розгублений, він не може зрозуміти причину такого відношення до себе. Подальший розвиток подій визначається спробами Чацкого довідатися, хто ж є щасливим суперником: Молчалин або Скалозуб. Але любовний конфлікт Чацкого й Софії тільки зовнішній, котрий згодом розкриває конфлікт більше глибинний, суспільно-політичний. Чацкий зустрічається з людьми, які вхожі в будинок Фамусова.

Погляду читача відкриваються типи російського вищого суспільства початку XIX століття. Тут ми бачимо й “осколок єкатерининських часів” бабу Хлестову з дівчинкою-арапкою, князя й княгиню Тугоуховских із шістьома дочками, яких вони бажають видати заміж якнайшвидше й вдаліше. Ми зустрічаємо й полковника Скалозуба – “хрипуна, удавленника й фагота, сузір’я маневрів і мазурки”, як його влучно характеризує Чацкий. Всі ці люди ведуть паразитичний спосіб життя, нічого не роблячи на благо Батьківщини. Їх займають тільки свої дріб’язкові інтереси, інтриги й корисливі справи.

Перед нами проходить низка світських ледарів До старшого ставиться баба Хпестова, Максим Петрович, якого Фамусов ставить завжди в приклад. Розповідаючи, як він робив кар’єру при дворі, не зупиняючись ні перед чим, і, коли треба, “згинався вперегиб”, навіть падав перед імператрицею, боляче вдаряючись потилицею, щоб тільки її розсмішити, а для себе домогтися привілеїв. Для Фамусова Максим Петрович – це приклад того, як треба робити кар’єру. Він бажає для Софії вигідної партії з “зірками й чинами”. Тому Фамусов обхаживает Скалозуба, пояснюючи це тим, що той “золотий мішок і мітить у генерали”.

Фамусова не турбує ні розумова обмеженість майбутнього зятя, ні його солдафонські манери, ні те, що Софія не випробовує ніяких почуттів до Скалозуба. Вона вибирає Молчалина (за словами Чацкого, “жалчайшее созданье”). Для Молчалина особиста вигода й користь стоять на першому місці, і всі засоби, на його думку, гарні для досягнення власної вигоди. Він молодий, енергійний, у нього своя життєва філософія – “догоджати всім людям без изъятья”.

При цьому суспільне становище цих людей для нього не має особливого значення, тому що навіть сама маленька людина може придатися. Молчалин не має власної думки, вірніше, має, але не висловлює його вголос: “У мої лета не повинне сміти своє судження мати”. Причину цього він пояснює Чацкому: “У чинах ми невеликих”. Щоб здійснити свої корисливі плани, Молчалин прикидається закоханим у Софію, що, начитавшись французьких романів, мріє про “високе почуття”, про млосні погляди, про подихи, страждання.

І, звичайно, вона потрапила в мережі, розставлені Молчалиним. Бачачи цих людей, спілкуючись із ними, Чацкий не може зрозуміти, чому Софія не зауважує в них того, що так явно видно йому Ситуація розжарюється, і Чацкий вимовляє свої знамениті монологи. У першу чергу, це монолог про старих, про так званих “суддів”, законодавцях мод, які “сужденья черпають із забутих газет часів Очаковских і покоренья Криму”. Іншої – про засилля всього іноземного, про “рабське, сліпе наслідування”, про “чужевластьи мод”. Чацкий гнівно вопрошает: Де?

Укажіть нам, батьківщини батьки, Яких ми повинні прийняти за зразки? Чи не ці, грабіжництвом багаті? Захист від суду в друзях знайшли, У спорідненні, Чудові соорудя палати…

Але полум’яні мовлення Чацкого залишаються без підтримки, більше того, його випади зустрічають протест, ворожість, глухе нерозуміння. Зрештою він залишається зовсім один проти вороже настроєного фамусовского суспільства. Так ще й Софія пустила слушок, що Чацкий не всебе.

А. С. Грибоєдов показує читачам не тільки тих, хто не приймає позицію Чацкого й вступає з ним у відкриту боротьбу, але й тих, хто не в змозі боротися з несправедливістю, чия воля паралізована. До таких героїв ставиться Горич, що був товариш по службі й другу Чацкого. Але Горич женився, потрапив “під каблук дружини” і покірно несе свій тягар, хоча розуміє, що опустився: “Тепер я, брат, не той”. Коли Чацкого оголосили божевільним, Горич не бажає цьому вірити, але відкрито суперечити загальній думці він не вирішується.

Чацкий виявився на самоті. Його викривальні монологи зависли в повітрі, ніхто йому не співчуває, і весь його “мильон роздирань”, як сказав И. А. Гончарів, на перший погляд, нам здається марним. Але це не так.

А. С. Грибоєдов в образі свого головного героя показав, що намітилися в російському суспільстві зміни, зародження в передових людей епохи бажання стати корисними суспільству, піклуватися про загальне благо, а не тільки про особисте благополуччя. Комедія А. С. Грибоєдова показує нам життя російського суспільства першої третини XIX століття у всій її складності, суперечливості й неоднорідності. Автор реалістично зображує типи тої епохи незважаючи на деякі романтичні риси головного героя Письменник піднімає споконвічні проблеми в п’єсі – взаємини між поколіннями, протиріччя між особистим і суспільним добробутом, егоїстичним початком у людині і його безкорисливій готовності допомагати людям. Тому цей добуток актуально й зараз, на початку XXI століття, тому що допомагає розібратися в сучасних проблемах, які практично не відрізняються від життєвих колізій епохи А. С. Грибоєдова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моральна й цивільна позиція Чацкого в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” 1. У чому прав і в чому неправий Чацкий. 2. Викриття пороків “століття нинішнього й століття минулого”. 3. Досада “на увесь світ”. У своїй комедії А. С. Грибоєдов протиставив Чацкого московському суспільству, наділивши його рисами трагічного, а не комічного персонажа, однак саме в силу цієї обставини Чацкий поминутно виявляється в...
  2. Конфлікт епох у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму “ Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт комедії – зіткнення двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають з’являтися люди з новими поглядами, переконаннямі, цілями. Такі люди не брешуть, не пристосовуються, не залежать від суспільної думки. Тому в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания поява таких людей...
  3. Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають...
  4. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш...
  5. Образ Чацкого в комедії “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим. Так, фігура Чацкого визначає кінфликт комедії, обидві її чи сюжетнінии. П’єса писалася в ті часи ( 1816-1824), коли молоді люди, подібні Чацкому, несли в суспільство нові ідеї, настрої. У монологах і репліках героя, у всіх його поступках виразилося те, що важливіше всього було й...
  6. ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання,...
  7. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій...
  8. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття...
  9. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря...
  10. Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування...
  11. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”,...
  12. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей...
  13. Зіткнення “століття нинішнього” і “століття минулого” у комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Не можна не погодитися з Гончаровим, що фігура Чацкого визначає конфлікт домедии – конфлікт двох епох. Він виникає тому, що в суспільстві починають появляться люди з новими поглядами, убеждениями, цілями. Такі люди не брешуть, не приспосабливаются, не залежать від общественного думки. Тому поява таких людей в атмосфері низькопоклонства й чинопочитания...
  14. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до...
  15. Традиції й новаторство в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Геніальний драматург, талантливий поет і видатний дипломат Олександр Сергійович Грибоєдов своїй комедією “Горе від розуму” поклав початок російської реалістичної драматургии. У Московському университеті Грибоєдов зближається з будущимі декабристами, жагуче захоплюєся театром і літературою. Разом з іншими передовими студентами він вивчив твори Радищева, Новикова, Фонвізіна. Шекспіра Грибоєдов знав напам’ять, але критически...
  16. “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) Наприкінці зими 1824 р. по Москві поширився слух, начебто з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище суспільство, зображене зло й карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник не...
  17. Роль суспільної думки в житті людей (На прикладі комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) 1. Роль Софії в появі слухів. 2. Розповсюджувачі суспільної думки. 3. Згубна природа суспільної думки. 4. Візитна картка людини. Суспільну думку формують не самі мудрі, а самі балакучі. В. Беганьский Суспільна думка в житті людей грає величезну роль Адже подання про ту або іншу людину ми становить тому, що про...
  18. “Горе від розуму” А. С. Грибоєдова. Основні проблеми. Мова комедії 1. Творчий шлях письменника, 2. “Горе від розуму”: історія виникнення й основний зміст. 3. Яскрава, образна мова комедії. 4. Вневременность комедії На жаль! Молчалини блаженствують на світі! А. С. Грибоєдов А. З. Грибоєдов, дипломат, талановитий поет, композитор, увійшов в історію російської літератури як автор єдиної, блискучої комедії “Горе від розуму”....
  19. Проблема розуму в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Проблема розуму й божевілля була актуальна за всіх часів. Розумні, передові люди свого часу часто залишалися незрозумілими сучасниками й оголошувалися божевільними. Так суспільство реагувало на ідеї, шедшие врозріз із загальноприйнятими, ідеї, які проповідували передові люди свого часу. Не випадково й Грибоєдов у своєму добутку торкається цієї проблеми. Його комедія “Горі...
  20. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають...
Конфлікт Чацкого із представниками фамусовского суспільства (По комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”)
«
»