Конфесіональний склад і соціальна структура Бангладеш
По оцінці на 1998, приблизно 88,8% жителів Бангладеш становили мусульмани. Більшість із них суннити, але частина ставиться до шиїтів. У країні не ведеться облік чисельності мусульман, що належать до тих або інших напрямків ісламу. Хоча іслам не визнає офіційних церковних інститутів, у сільських районах звичайно прислухаються до думки глав місцевих релігійних громад – бенкетів. Індуси становлять ок. 10% населення й належать переважно до нижчих каст. Члени високих каст, як правило, виїхали в Індію після розділу 1947, релігійних зіткнень на початку
Головний низовий осередок суспільства – більша сім’я. Її глава часто ділить дах і повсякденні турботи зі своїми одруженими синами і їхніми сім’ями, а також із ще що не вступили в шлюб дітьми. Широко поширена підтримка збіднілих близьких родичів. Якщо розоряється й залишається без засобів батько, старший син повинен подбати про навчання й виховання братів і сестер. У міських і промислових районах
Положення жінок і молодь. Більшість жінок виконує традиційну роль домогосподарок. У сільській місцевості вони ведуть самітницький спосіб життя: у будинку живуть на жіночій половині, а виходячи на вулицю, надягають чадру. У містах жінки більше емансиповані. Усе більше дівчин учиться в школах, коледжах і університетах. Збільшується число жінок, що працюють поза будинку
В 1972 було засновано Національне управління допомоги жінкам. Підтримка виявляється переважно сім’ям, у яких усе чоловіка загинули у воєнний час. Банк Гремин, заснований Мохаммадом Юнусом в 1976, допомагає жінкам, виділяючи їм невеликі позички на меті дрібного підприємництва
Утворена частина молоді добре організована й залучена в політику. Майже всі студентські громади в країні належать до об’єднань, пов’язаним із провідними партіями. Студенти внесли вагомий вклад у рух за незалежність Бангладеш. Головна проблема складається в розбіжностях по многим соціальних і економічних питаннях, що породжує часті хвилювання в середовищі студентства й приводить до тимчасового закриття навчальних закладів
Охорона здоров’я й соціальне забезпечення. У країні поширені малярія й туберкульоз. Поліпшення здоров’я населення труднодостижимо через незадовільне харчування й пов’язаних із циклонами стихійних лих, що приводять до спалахів шлунково-кишкових захворювань. Додаткові складності викликає безробіття. Зусилля держави по вдосконалюванню системи соціального забезпечення дають малий ефект через недолік засобів
Утворення. Грамотність дорослого населення оцінюється в 35%. Початкове утворення здійснюється на державні засоби, але не є обов’язковим. Офіційно вважається, що 95% дітей учаться в початкових школах, але ця цифра перебільшена, тому що в неї включені всі діти, які протягом навчального року хоча б зрідка відвідували школу. Більшість середніх шкіл частки. У Бангладеш є дев’ять державних коледжів. Нові віяння в сфері вищого утворення привели до відкриття приблизно 20 часток університетів
Література й мистецтво. У період британського колоніального панування сучасна бенгальська Література розвивалася насамперед у Калькутті, причому головним чином індусами, а не мусульманами. Особливо високого рівня досягла в Бенгалії поезія, найбільш видатним представником якої був індус Рабиндранат Тагор (1861-1941). Саме його віршовані добутки стали державними гімнами й Бангладеш, і Індії. Перший широко відомий письменник з бенгальців-мусульман – Кази Нозрул Іслам (1899-1976). Популярний поет Джасимуддин Абуль Фазл (1903-1976) складав яскраві балади в народному стилі, у яких відбивалося життя місцевого села. Серед великих бенгальських прозаїків виділяються сучасники Тагора: Сарат Чаттерджи, Бибхутибхушон Бондопаддхай і Прабхат Кумар Мукерджи. Після 1947 з’явилася група бенгальських письменників, що завоювали високу репутацію в Східному Пакистані. Деякі з них створювали історичні романи, творчість інших було зосереджено на романтичній прозі, треті розкривали класові конфлікти й зіткнення особистостей, у їхньому числі – Шойед Валиулла, Шоукот Ошман, Абдул Гаффар Чоудхури й Аллауддинал Азад. У бенгальській літературі помітне місце займають також п’єси Мунира Чоудхури і яскрава проза Мухаммада Шахидулли, Муфаззала Хайдар Чоудхури, енамула Хука, Сираджала Іслам Чоудхури й Бадруддина Омара
Більшу популярність заслужили деякі бенгальські художники. Зайнул Абедин представляє сучасний реалістичний напрямок у живописі. У число інших видних бенгальських майстрів образотворчого мистецтва входять Камрул Хасан, Рашид Чоудхури, Хашим Хан і Муртаза Башир.
Країна багата музичними, танцювальними, пісенними й театральними традиціями. У сільських районах танці й Музика пов’язані з народними святами, присвяченими сівбі й жнивам, що наступають Новому року, зміні сезонів. У містах численні приватні трупи грають п’єси, улаштовують вечора пісні й танцю
Бенгальські ремісники створили знаменитий даккський муслін, сарі з Дакки славилися своїм тонким виробленням. Пропагандою й розвитком у Бангладеш різних видів мистецтв зайняті багато організацій і установи, у їхньому числі Академія ім. Бульбуля (“Солов’я” ) , названа на честь відомого виконавця фольклорних добутків, Музична академія, Суспільство по розвитку мистецтв і літератури й ін. Популярністю користується Бангладешская школа живопису й художніх ремесел
Бібліотеки, музеї й наукові установи. Самим більшим у країні книжковим фондом розташовує Даккський університет. Багаті книжкові збори мають і інші університети. У Центральній публічній бібліотеці в Дакке добре представлені видання останніх десятиліть. Фінансовані урядом публічні бібліотеки є в кожному окружному центрі. Даккський музей володіє багатою колекцією зображень індуських богів і богинь. Коштовні експонати перебувають у приватних музеях у Раджшахи й Дакке, контрольованих державними органами. Махастангарх в окрузі Богра й Майнамати в окрузі Комилла відомі як місця перспективних археологічних розкопок
Наукові дослідження ведуться насамперед в університетах і більш ніж в 60 державних наукових установах. Серед них – Комісія з атомної енергії, Рада наукових і технічних досліджень, Сільськогосподарська науково-дослідна рада, Медична дослідницька рада, Інститут планування сім’ї, Лабораторія лісу, Центр підвищення кваліфікації лікарів, Метеорологічне керування й Національний інститут державного будівництва. Азіатське суспільство Бангладеш є найбільшою й найстаршою приватною дослідницькою організацією
Засобу масової інформації. Видавнича діяльність майже цілком зосереджена в приватних руках. В 1996 виходили 142 щоденні газети, переважно на бенгали; основні загальнонаціональні газети публікуються англійською мовою. Контроль за діяльністю радіомовлення й телебачення здійснює спеціальне Національне керування. Телевізійні станції працюють у Дакке й 9 провінційних містах. Радіо Бангладеш веде передачі з Дакки, Читтагонга, Раджшахи, Кхулни, Рангпура й Силхета. З’явилася можливість приймати телепередачі через супутники, запущені Індією
У країні діють численні кінотеатри, у яких демонструються фільми на бенгальській і англійській мовах, гінді й урду. Жоден фільм не виходить на екран без попереднього схвалення цензури. Для заохочення комерційного кіновиробництва створена Корпорація розвитку кінематографії
Спорт і святкові дні. Найбільш популярними видами спорту є футбол, крикет, хокей на траві, теніс, стрілянина й плавання. Бангладеш відзначає День незалежності 26 березня. У числі інших цивільних свят: День пам’яті жертв – 21 лютого (у цей день в 1952 минулому вбиті студенти, що вийшли з вимогою визнати бенгали офіційною мовою в Пакистані); День перемоги – 16 грудня (капітуляція пакистанських військ в 1971) і День подарунків – 26 грудня. Власні релігійні свята справляють християни (наприклад, Різдво), буддисти (Будда пурнима), індуси (Дурга пунджа) і мусульмани