Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова

Йоганн Вольфганг Гете
Поезії
Перекладач: Микола Зеров
Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990
Прагнення
Хто лише муку зна, муку кохання,
Лиш той пізнав до дна моє страждання!
Сам я без втіхи й сна смутний блукаю…
Хто мене любить, зна, в дальньому краю;
Душа моя смутна в огні страждання…
Хто лиш кохав, той зна жагу кохання!..
Прагнення
Що надить так серце і з хати жене?
Що вітром на простір виносить мене?
Там хмари клубами край гострих шпилів!..
Туди б я полинув, туди б полетів!

/> У небі чорніють граки ланцюгом.
Ах, я поміж ними над долом-селом!
Над гори, над мури подаймось, брати!
Де ти, моя мила? Кохана, де ти?
Іде вона гаєм, в густих деревaх,
До неї назустріч, співучий я птах.
I слухає спів мій, дивує вона:
“О, що то за пісня така чарівна?”
Вже сонце червоне у плетиві віт…
Тобі, моя мила, прощальний привіт!
Над струменем темним по луках ти йдеш,
I ніч за собою, і сутінь ведеш.
Блискуча у небі зоря мерехтить.
“Яким же то дивом розквітла блакить?”
I погляд твій тоне в глибинах ясних…
Який я щасливий край ніжок твоїх…
Травнева
пісня
Сміється природа радо мені,
Як сяє сонце по зимнім сні!
Барвисті квіти по всіх лугах,
Пташині хори по всіх гаях,
І в кожнім серці радість, весна:
О земле, сонце, любов ясна!
Любов моя, ти світлий чар!
Ти злото ранніх нагірних хмар!
Твій подив свіжим лугам, полям,
Благословення траві й квіткам…
Дівчатко любе, дівча ясне!
Як зір твій сяє: ти любиш мене!
Як жайворонок – повітря й спів,
Як чиста квітка – росу полів,
Тебе люблю я гарячим чуттям,
Ти радістю, сміхом, новим життям
Підносиш спів мій, хвилюєш кров..
О, будь щаслива, моя любов!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова