ІВАН КРИЛОВ

БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ІВАН КРИЛОВ

Іван Андрійович Крилов – російський байкар 1769 (Москва) – 1844 (Петербург)

Жоден з поетів не вмів зробити свою думку такою відчутною і висловлюватися так доступно для всіх, як Крилов.

Микола Гоголь

Слава російської байки пов’язана з ім’ям Івана Андрійовича Крилова.

Упродовж тридцяти років творчої праці він створив понад двісті байок. Коли Крилова запитували, чому він пише саме байки, той відповідав: “Цей жанр’ зрозумілий для кожного, його читають і слуги, і діти”.

Народився

Іван Крилов у Москві в родині бідного армійського офіцера.

Згадуючи своє дитинство, він говорив:

“Був дитя, як усі: грався, бешкетував, вчився не відмінно, іноді мене навіть били різками”.

Після смерті батька, який залишив у спадок лише солдатську скриню з книгами, родина жила в злиднях. Мати ходила в заможні родини читати Псалтир по небіжчиках, а майбутній байкар служив “підканцеляристом” в одній із установ: підточував гусячі пера, переписував тексти, розносив пакети. Змалку Крилов не мав змоги навчатися в школі. Але прагнення хлопця до знань було настільки сильним, що він самотужки

вивчив мови, математику і став високоосвіченою людиною. Олександр Пушкін із захопленням говорив: *Крилов знає європейські мови, до того ж п’ятдесятирічним він вивчив давньогрецьку”. Знання мови еллінів потрібне було поетові, щоб читати твори Езопа й Гомера в оригіналі.

Яким запам’ятали сучасники Івана Крилова? Російський письменник Іван Тургенев відзначав, що в товаристві Крилов “майже не говорив, але слухав блискуче”. Іван Андрійович уникав незнайомців, а якщо й потрапляв на якісь масові заходи, то перебував, за його ж словами, “в образі мертвого”.

Водночас товариство близьких і добре знайомих людей він любив.

Упродовж тридцяти років Крилов служив у Петербурзькій публічній бібліотеці, тож завжди був ознайомленим із літературними новинками. Тут збиралися видатні митці того часу: письменники Олександр Пушкін, Василь Жуковський, Микола Гнєдич, художники Орест Кіпренський, Василь Тропінін та інші.

Захоплення Івана Андрійовича були різнобічними. Вдома у нього жили голуби, які вільно літали по помешканню. Письменник добре грав на скрипці, вивчав математику. На запитання, навіщо він усе це робить, Крилов відповідав: “Просто так, із цікавості”.

Писати байки Іван Крилов почав майже в сорок років. До цього були вірші, п’єси для театру, захоплення журналістикою (видавав сатиричні журнали). Найвідоміший тогочасний байкар Іван Дмитрієв, прочитавши перші байки Крилова, сказав: “Нарешті ви знайшли ваш істинний шлях”.

Першу книгу митця – “Байки Івана Крилова” – було видано 1809 року. До неї увійшло 23 байки. Упродовж життя письменник видав дев’ять збірок байок.

Вважаючи себе учнем Езопа і Жана де Лафонтена, Крилов запозичував сюжети їхніх байок, але докорінно і майстерно переробляв їх, тож новостворені байки по суті були оригінальними творами. 1823 року Російська Академія нагородила Івана Крилова золотою медаллю “на знак великої од його байок користі російській мові і слави вітчизні”.

У байках Крилов змальовував багатьох тварин. В алегоричних образах левів, лисиць, ворон він втілював людські характери, висміював такі людські вади, як улесливість, заздрість, жадоба, лінощі. Людина й тварина живуть у творах байкаря в одному світі, розмовляють однією мовою, прекрасно розуміють одне одного, однаково думають, хитрують, викликають здивування, обурення, співчуття, жаль, сміх. Бджоли й інші комахи у творах Крилова здебільшого працелюбні й сором’язливі; Лисиця – лицемірний суддя-хабарник, улесливий царедворець; Вовк – тупоголовий бюрократ-чиновник, ненажерливий хапуга.

Байки Крилова складаються переважно з двох частин: розповіді і повчального висновку (моралі) на початку (“Вовк і Ягня”) або наприкінці (“Скринька”) твору.

Мораль Іван Крилов зазвичай формулює стисло й точно. Багато з цих висловів стали крилатими, наприклад: “А тільки віз і нині там” (“Лебідь, Рак і Щука”); “Ну й Моська! Дужа, знать, вона, що бреше на Слона” (“Слон і Моська”); “А скринька просто відкривалась” (“Скринька”).

Одна з найвідоміших байок Івана Крилова – “Вовк і Ягня”, сюжет якої письменник запозичив у родоначальника жанру Езопа. Але в Езопа байка прозова, а у Крилова – віршована.

Відрізняється й форма подачі моралі байки. Езоп прямо зазначає: “Байка доводить, що навіть справедливий k захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду”. У російського байкаря повчальний висновок ширший, він не зводиться до одного рядка: “У сильного безсилий винен завсігди”. Зміст моралі випливає з розповідної частини байки, підсилюється брехливими звинуваченнями Вовка. Насправді ж у суперечці з Вовком перемагає Ягня, але ця перемога лише наближує його загибель.

У деяких байках Крилова (наприклад, “Слон і Моська”, “Цикада й Мурашка”, “Жаба й Віл”, “Лев і Вовк”, “Муха і Бджола”) мораль не сформульовано. У таких випадках письменник дає змогу читачеві самому поміркувати над твором і зробити висновок.

Численні переклади байок Івана Крилова іноземними мовами зробили його ім’я відомим у світі. 1825 року в Парижі з’явилася збірка, яка складалася з 86 байок Крилова в перекладі видатних французьких та італійських поетів. Поряд із російськими текстами творів було подано французькі та італійські відповідники. У вступній статті зазначалося, що жоден народ не має байкаря, який стояв би вище за Крилова щодо винахідливості й оригінальності. Байки Івана Крилова перекладені також українською, англійською, німецькою, фінською, польською, чеською, вірменською, арабською мовами.

У 1838 році відбулося святкування 50-річчя літературної діяльності Івана Крилова. В одному з привітань ішлося: “Звірі й птахи, дізнавшись про ювілей байкаря, дякують Крилову за те, що, крокуючи в безсмертя, він узяв їх із собою. Вони обіцяють йому, що, коли отримають здатність говорити, влаштують свято і розкажуть, як байки Крилова допомогли їм поліпшити свою вдачу”.

Чи добре ви запам’ятали?

Імена: Іван Крилов, Олександр Пушкін, Езоп, Гомер, Іван Тургенєв Василь Жуковський, Микола Гнєдич,

Орест Кіпренський, Василь Тропінін, Іван Дмитрієв, Жан де Лафонтен.

Географічні назви: Москва, Петербург, Париж.

Назви байок: “Вовк і Ягня”, “Лебідь, Рак і Щука”, “Слон і Моська”, “Скринька”, “Цикада й Мурашка”, “Жаба й Віл”, “Лев і Вовк”, “Муха і Бджола”.

Назва збірки: “Байки Івана Крилова”.

Запитання й завдання

1. Що ви дізналися про дитинство Івана Крилова?

2. Чому Олександр Пушкін вважав Крилова високоосвіченою людиною?

3. У якому віці Крилов почав писати байки? Як називалася його перша книжка?

4. Чиїм учнем вважав себе Крилов? Що нового він вніс у свої байки?

5. Яким ви уявляєте світ байок Крилова? Прочитайте, що сказано про це в статті підручника. Визначте, яку байку проілюстрував художник на першій сторінці розділу (с. 39). Як на малюнку відтворено національний колорит?

6. З яких частин складаються байки Крилова? Чи завжди в них виокремлено мораль?

1. Якими прикладами можна підтвердити, що поет здобув прижиттєву славу?

2. Прочитайте епіграф до статті. Як ви розумієте слова Миколи Гоголя?

Пригадайте, яким описували сучасники Крилова. Використовуючи матеріали статті, складіть усну розповідь на тему “В гостині у Крилова”.